Валютні "ухилянти". Як влада планує повертати те, що бізнесмени заробили за кордоном

Нацбанк, який восени вдвічі скоротив терміни повернення валютного виторгу агроекспортерам, допускає скорочення терміну за іншими біржовими товарами. Крім зернових.

Про це повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Юрій Гелетій.

"Наразі на опрацюванні питання щодо інших біржових товарів, щоб також стимулювати повертати експортну виручку в цей важкий час для держави", – сказав він на пресбрифінгу в НБУ 14 березня.

Регулятор стверджує, що попередні подібні ініціативи вже повернули в країну сотні мільйонів доларів.

LIGA.netрозбиралась із тим, чому НБУ, якого в цьому підтримує уряд, переймається цим питанням, і чого бізнесменам очікувати далі?

Повернення вирученого – як питання агроекспорту обєднало НБУ й уряд

Як повідомили LIGA.net в пресслужбі регулятора, обсяг неповернень та перевищень строків розрахунків упродовж останніх 10 років складає $7,17 млрд станом на перше березня 2024 року.

"Водночас не весь обсяг відповідних операцій варто відносити до неповерненої експортної виручки або до "чорного експорту". Граничні строки розрахунків за експортними операціями можуть порушуватися через об'єктивні причини, а валютна виручка – повернена через певний час", – наголосили фахівці служби.

Це питання не один рік дискутується між аграріями та податківцями. Аби порушень не було податкова служба нараховує пеню за кожний день прострочення. Аграрії оскаржують ці рішення в судах. Так було ще до війни.

Практика свідчить – у цих суперечках істина посередині, у 50% випадків суди стають на бік експортерів, тоді як інша половина претензій податківців визнається.

Якщо брати до уваги, що у справах, які не стосуються повернення податкового виторгу, ДПА може програвати до 90% судів (дані офісу бізнес-омбудсмена. – Ред.), то "половинчастість" в такому разі взагалі можна оцінювати, як ефективну роботу. Особливо коли розуміти специфіку цих процесів та схем, за якими експортери працюють.

Та з початком великої війни держава втратила левову частку доходів від експорту металів, а агропродукція стала основним джерелом отримання валюти країною, тож проблема набула іншої специфіки.

За неї відтоді взялись урядовці та НБУ. Нацбанк, який у перший рік війни змушений був піти на збільшення термінів до пів року (рішенням 5 квітня 2022 року), з 11 листопада 2023-го вдвічі скорочує граничні строки розрахунків за операціями з експорту агропродукції – зі 180 до 90 календарних днів.

Зокрема, упродовж 90 днів мають розрахуватися за операціями з екстпорту: пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, сої, ріпака, насіння соняшнику, олії соєвої, соняшникової, ріпакової, макухи.

Ті, кого це стосувалося, не були задоволені.

Це рішення ухвалили за поданням Кабміну, яке НБУ отримав напередодні.

На початку листопада 2023 року Кабінет міністрів ухвалив новий порядок експорту агропродукції, за яким робити це зможуть лише експортери, включені у Державний аграрний реєстр, або компанії, що отримали ліцензію на такий експорт.

Що кажуть в Нацбанку про виторг?

"Повернення валюти і її продаж має прямий вплив на пропозицію валюти на ринку, отже впливає на баланс", – зазначає заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Він повідомив, що вже в грудні 2023 рокуза підсумками аналізу 200 агропромислових компаній експортна виручка зросла в 1,6 раза проти жовтня.

Та додав, що уряд та НБУ аналізують стан справ і щодо інших (не аграрних), видів продукції.

Нацбанк для цього посилив інформаційну співпрацю з Держмитслужбою та Держподатслужбою.

Схеми неповернення валюти

В НБУ переконують що знають про "креативні схеми обходу обмежень" і готові цьому протидіяти.

Зокрема, в лютому регулятор заборонив закривати валютний нагляд, коли плата за експорт відбувається в гривні, та використання операцій зі зворотною купівлею валюти – валютний своп.

В НБУ називають ці схеми "креативними" на противагу давно відомим "традиційним".

Про них LIGA.net  вже писала. Зокрема, щодо "чорного" експорту.

Це купівля трейдером за готівку зерна у фермерів, і далі — експорт через ланцюжок посередників.

Тут важливі документи на зерно та підтвердження банківських переказів, тому є схеми створення фіктивних документів – зокрема, щодо походження та купівлі такої продукції.

Окрім того, є ще й "сірі" моделі експорту збіжжя. Їхня принципова відмінність у тому, що куплене за готівку "чорне" зерно змішується із "білими" партіями, придбаними офіційно. Експортером такого "міксу" є легальна компанія, яка, окрім заробітку на перепродажах, ще й отримує відшкодування ПДВ.

"Тут мають місце дві схеми, коли вимагають відшкодування ПДВ за експорт, бо купують за документами з ПДВ, а продають без. Плюс до того, є неповернення валютної виручки. І, якщо оцінювати загрози національній економічній безпеці, то саме неповернення валютної виручки є більшою, адже відшкодування з бюджету ПДВ, як правило, відверто "чорні" експортери не отримують, оскільки просто не проходять перевірку", – пояснили LIGA.net у БЕБ.

Що далі?

Влада розмірковує над різними варіантами боротьби з валютними "ухилянтами".

"Ми бачимо нарощування повернень виручки агросектором, яке вимірюється сотнями мільйонів на місяць. Але це ще не кінець, і ми продовжуємо активну співпрацю з урядом. Зокрема щодо вдосконалення критеріїв до верифікованих експортерів аграрної продукції", – каже заступник голови НБУ Гелетій.

У лютому 2024 року стало відомо, що Кабмін і НБУ наполягають на ідеї прив'язати відшкодування ПДВ до повернення валютної виручки.

Щоправда, як повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, запуск такого складного механізму пов'язаний із технічними складнощами.

На його думку, для цього необхідно створити ще одну таку саму складну систему, як система електронного адміністрування ПДВ, щоб можна було відстежити всі ці операції. Бо при цьому є тисячі контрактів, за кожним можуть бути тисячі постачань, усі їх потрібно звести в одне ціле, в одну точку в режимі онлайн.

"Ми на рівні комітету вирішили взагалі відмовитися від цієї норми про відшкодування ПДВ виключно на підставі повернення валютної виручки. Але Кабінет міністрів на ній наполягає. І вже два місяці, як ми очікуємо від уряду фінальної редакції, яка дасть змогу це реалізувати. Я не вірю в те, що вона існує, але ми почекаємо", – описав ситуацію Гетманцев.

Пропозицій поки не надходило. До того ж проти цієї новації виступили галузеві асоціації.

Натомість є й інші пропозиції. Зокрема, свої варіанти обліку пропонує й Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

"Біржова торгівля з її прозорістю має переваги, тож, не виключено, можна було б запропонувати автоматичне повернення ПДВ у разі торгівлі на біржі на експорт. Або, наприклад, це надавало би доступ до перевезень Укрзалізниці, бо біржова торгівля дозволяє спланувати завантаження. Я думаю, для багатьох не супер великих компаній це було б привабливо. Тим більше якщо вони ще й зможуть на біржі продати дорожче", – зазначив стосовно цього член НКЦПФР Арсен Ільін.