Від косарки до "Змія": яка техніка розміновує наші землі та хто її вдосконалює

В Україні активно проводиться гуманітарне розмінування земель, забруднених вибухонебезпечними предметами. Робота ведеться одразу в кількох напрямках. Перший — це безпосередньо розмінування наявними засобами й технікою. Другий — розробка нових технологій і машин.

У перших двох статтях партнерського спецпроєкту LIGA.net і Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні ми розповідали, як запускався новий для України ринок гуманітарного розмінування та як розвивається сфера технологій у цьому напрямку.

Про те, яка техніка працює над розмінуванням наших земель, чим вона унікальна і де виробляється — у нашому третьому матеріалі.

Уся техніка, яка тільки існує у світі

Першими протимінними машинами Україну забезпечили міжнародні партнери. На початок 2024-го таких машин було 30, на кінець року — понад 150. На полях працює й інша техніка, надана партнерами: пікапи для перевезення саперних груп, тягачі для транспортування машин розмінування, екскаватори. Окрім того, саперам потрібне обладнання — металошукачі, бронежилети.

Загальна сума міжнародної підтримки України за напрямком гуманітарного розмінування сягнула позначки у $1,07 млрд. Левова частка коштів спрямовується партнерами на закупівлю техніки й обладнання для операторів розмінування.

"Сьогодні в Україні працює вся техніка для розмінування, яка тільки існує у світі — від важких промислових машин до легких мобільних роботів", — зазначає заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний.

Паралельно розвивається власне виробництво: українські підприємства створюють унікальні рішення, що не мають аналогів у світі та допомагають швидше повертати землю до використання.

Як розвивається вітчизняне виробництво

Виробництво машин для розмінування в Україні розвивається одразу в кількох напрямках. Першим свою продукцію — машину для розмінування "Кривбас" — на ринку представив криворізький завод "Інтервибухпром".

"Вони переосмислили технологію, яку японці використовували в Камбоджі. Японські інженери для роботи з густою рослинністю розробили спеціальний невеликий фрезер, що кріпився замість ковша на екскаватор Hitachi. Українські фахівці створили схожу конструкцію, яка успішно пройшла сертифікацію та проклала шлях для інших виробників. Проте саме ці машини чомусь не здобули популярності — можливо, через особливості маркетингу чи ціноутворення", — розповідає Ігор Безкаравайний.

Серед перших почав працювати в цьому напрямку і Харківський тракторний завод. Його першою пропозицією була машина для розмінування, створена на основі трактора Т-150. До нього доєднали трали, які під час руху протискали ґрунт, виявляючи протитанкові та протипіхотні міни, що детонували.

"Машина виглядала, можливо, не дуже привабливо, але насправді дуже гарно показала себе в роботі. Особливо, коли треба працювати з високою рослинністю, і незрозуміло, чи є в ній розтяжка, міна, щось інше. Ця машина просто чавила під собою все, а за нею йшли сапери з металошукачами, визначаючи, чи залишилося в землі ще щось", — розповідає заступник міністра економіки.

Після успішного старту харківські інженери продовжили вдосконалювати свою розробку. Вони модифікували системи керування та врешті створили повністю нову платформу з нуля — вже в класичному розумінні машину для розмінування.

Особливої уваги на ринку заслуговує інноваційна розробка компанії RoverTech — машина "Змій". Це новий підклас машин для розмінування, що можуть очищати поля від осколкових і фугасних боєприпасів — тих, від яких найбільше страждають сапери. Машина створена для роботи в умовах низької й середньої рослинності, може знищувати протипіхотні міни, знімати розтяжки, і навіть витримує підрив протитанкових мін.

На відміну від традиційних великих і масивних машин, "Змій" — це легка і мобільна конструкція.

"У випадку "Змія" йдеться більше про формат. Здебільшого машини для розмінування роблять великими, масивними, які "перетравлюють" під собою все. А хлопці із RoverTech зробили "Змія", який не вписується в цю концепцію, є маленьким і легким. І, власне, тому унікальним. Детонуючи, приміром, протитанкову міну, він не розвалюється на запчастини, а просто перевертається", — розповідає Ігор Безкаравайний.

За його словами, наразі ведеться робота з переорієнтації міжнародних партнерів на роботу з українськими виробниками — щоб техніку для операторів розмінування закуповували саме вітчизняного виробництва. Для заохочення придбання української техніки й енергообладнання уряд запустив програму компенсації: покупці виробленої в Україні техніки, зокрема і тієї, що застосовується в розмінуванні, матимуть змогу отримати компенсацію в розмірі 15%.

"Також ми працюємо з донорами, щоб вони фінансували саме ідеї. Але не просто "голі" ідеї: от хтось щось придумав і давайте гроші. Йдеться про те, що людина вже щось зробила, має прототип і шукає кошти для його випробувань, подальшого вдосконалення", — ділиться планами заступник міністра.

Операторів техніки готують виробники

Кожна модель машини, яка працює на розмінуванні територій, має свої особливості в керуванні й обслуговуванні. Саме тому фахівців, які працюють на них, готують безпосередньо виробники.

Оскільки значна частина техніки в Україні іноземного виробництва, навчання може проходити як в Україні, так і за кордоном. Приміром, коли міжнародний партнер купує машини для розмінування, він оплачує не лише техніку, а й комплект запасних частин і навчання команд, які працюватимуть із цими машинами.

"Представники компаній-виробників приїжджають в Україну для проведення навчання або українські фахівці їдуть на навчання за кордон. Наприклад, для роботи з хорватською технікою DOK-ING спочатку навчання проводилось у Хорватії, а згодом, коли компанія відкрила представництво в Україні, тренінги почали проводити тут. Для освоєння японської техніки Nikken українські рятувальники літали на навчання до Камбоджі та Японії", — розповідає Ігор Безкаравайний.

У майбутньому планується уніфікувати процес навчання й розробити стандартні процедури підготовки операторів. Проте специфіку роботи з конкретними машинами все одно доведеться вивчати окремо.

Локалізація виробництва іноземних брендів в Україні

Паралельно з розвитком власного виробництва в Україні активно впроваджується локалізація виробництва іноземних машин для розмінування. Локалізація передбачає перенесення виробництва певних частин машини і її збирання на територію України. Це дозволяє оперативно роз'язувати питання обслуговування й ремонту техніки, швидкого постачання комплектувальних частин.

"Наразі найбільших успіхів у локалізації досягла хорватська компанія DOK-ING. Українська компанія A3Tech здійснює вузлову збірку їхніх машин і виготовляє робочі органи. Зокрема, в Україні виробляють усі запчастини, крім комплектувальних деталей гідромоторів, впускних клапанів і приводних ланцюгів. Ці елементи все ще виготовляють у Хорватії, оскільки їхнє виробництво потребує специфічного обладнання та сертифікації", — розповідає начальник управління з питань гуманітарного розмінування Міністерства економіки Дмитро Паньшин.

Локалізоване виробництво стосується моделей машин механізованого розмінування MV-4 та MV-10, які в Україні вже пройшли сертифікацію. Частка локалізації наразі становить майже 30%.

Також налагоджено співпрацю з данською компанією HYDREMA, яка виробляє високотехнологічне землерийне обладнання й машини розмінування. Підписаний меморандум передбачає, що українські підприємства вироблятимуть компоненти обладнання не лише для внутрішнього ринку, але й на експорт.

Окрім того, в Україні локалізують виробництво словацької компанії Way Industries, яка виробляє машини для розмінування Bozena-5, та італійського виробника FAE з моделлю PT-300.

Чому сертифікація машин для розмінування така важлива

Протимінна діяльність — це надзвичайно регламентована сфера, де безпека людей стоїть на першому місці. Саме тому сертифікація машин для розмінування є обов'язковою умовою їх використання.

"Під час процесу сертифікації машина має витримати підриви, якщо вона заявлена саме як машина для розмінування. Ми не можемо взяти умовно якийсь трактор, причепити до нього каток і дати це операторам для роботи".

"Гуманітарне розмінування — це життя людей у першу чергу. Тому всі технології, якими б інноваційними не були, мають бути регламентовані. Неможливо сертифікувати будь-яку інновацію, вона має відповідати певним вимогам, — пояснює начальниця департаменту з питань гуманітарного розмінування Мінекономіки Катерина Дрозд.

На цей момент в Україні видано 8 сертифікатів на машини для розмінування. Сюди входять як повністю українські розробки, так і частково локалізовані машини. Серед сертифікованої техніки — машини DOK-ING, які нещодавно відкрили офіс в Україні, продукція італійської компанії FAE. Одним з останніх сертифікацію пройшов український "Змій".

Серед основних викликів у розробці машин для розмінування — необхідність тісної співпраці з кінцевими користувачами. Успішним прикладом такого підходу Катерина Дрозд називає нову розробку харківських інженерів, створену у постійній взаємодії з операторами й саперами. Це особливо важливо, оскільки машина має бути адаптована до українських умов: ґрунтів, ландшафту, погодних умов.

"Міжнародні партнери можуть надати техніку, що не була протестована в Україні. І ми можемо зіштовхнутися з тим, що вона просто в нас не буде працювати. Тому тут важливим є розуміння української ситуації. Дуже важливо кооперуватися, щоб це був і інженерний бекграунд, і саперний, і досвід гуманітарного розмінування. Лише в комплексі ми разом можемо створити щось, що буде працювати", — підкреслює Катерина Дрозд.

Не машинами єдиними: чому в саперів є запит на косарки

Окрім великої техніки для розмінування, сапери мають значну потребу в спеціальних косарках. Цей запит виник безпосередньо від фахівців, які працюють у полі, — вони витрачають багато часу та зусиль на розчищення території від рослинності звичайними секаторами.

Наявні промислові рішення, як-от косарки Bobcat, хоча й ефективні, але мають суттєвий недолік — високу вартість. За вартості близько $300 000 така техніка часто виходить з ладу після підривів, перетворюючись фактично на одноразову. Це спонукало до пошуку альтернативних рішень.

"Косарки значно прискорюють процес розмінування. Коли сапери не витрачають час на ручне косіння трави, вони можуть зосередитися на своїх прямих обов’язках і швидше очищати території від мін".

"Цього року ми провели хакатон, де виробники косарок презентували свої розробки. Серед доволі успішних моделей — косарка компанії DROPLA вартістю близько $10 000. Якщо така косарка підірветься, це не стане катастрофічною втратою", — зазначає Ігор Безкаравайний.

Паралельно з розробкою техніки вдосконалюється і захисне спорядження саперів. Виробники, які перебувають у постійному контакті з користувачами свого обладнання, адаптують продукцію під їхні потреби. Заступник міністра наводить приклад одного з українських виробників, який на початку 2022 року займався постачанням бронежилетів із Польщі, а згодом налагодив власне виробництво спорядження для розмінування з урахуванням відгуків саперів.

"Вони адаптують свою продукцію після отримання зворотного зв'язку. І я розумію, що це вже абсолютно інший продукт за комфортом, якістю, захистом. Його навіть одягати самому не складно, бо, як правило, подібне спорядження потребує допомоги в одяганні. А коли поїхали на міжнародну виставку і вирішили подивитися на продукцію інших виробників, то зрозуміли, що немає на що дивитись — усі приходять до українських стендів, аби подивитися, що ми робимо", — розповідає заступник міністра.

Україна змушена стрімко опановувати технології й техніку, залучену до гуманітарного розмінування. І паралельно розвивати власну експертизу, інновації, виробництво. Від важких машин харківського виробництва до легкого й мобільного "Змія", від спеціалізованих косарок до сучасного захисного спорядження — українські розробники демонструють здатність відповідати на виклики часу. У такий спосіб українські інновації та досвід уже зараз змінюють підходи до гуманітарного розмінування у глобальному масштабі.

Фото: ПРООН в Україні та Міністерство економіки України