Горілка не дешевше 100 грн. Як виростуть мінімальні ціни на алкоголь

Мінекономіки 12 липня оприлюднило проєкт постанови про підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін (МРЦ) на деякі види алкогольних напоїв.

Збільшити ціну, нижче якої алкоголь продавати не можна, в уряді пропонують на 13-71% – залежно від того, про який саме напій йдеться.

Мінімальні оптові та роздрібні ціни на алкоголь регулюються постановою Кабміну №957 від жовтня 2008 року.

Востаннє МРЦ для алкоголю загалом збільшували у вересні 2018 року. Але для ігристих вин та газованих винних напоїв окремо ще й у січні 2021 року.

Чи час для чергового підвищення МРЦ? Наскільки пропорційним буде зростання? Чому серед виробників легального алкоголю є як противники, так і прихильники цього кроку? Коли це зрештою може статися? Відповіді на ці запитання шукала LIGA.net.

Наскільки можуть підвищити МРЦ і в чому логіка

За даними Українського центру економіки, після змін від січня 2021 року в Україні діють наступні мінімальні ціни на винні напої:

• ігристе вино не може коштувати менше 89 гривень за пляшку;
• вермути та інші виноградні вина з додаванням рослинних або ароматичних речовин – щонайменше 109 грн;
• вермути та інші виноградні вина з фактичною концентрацією спирту більш як 18 об.%, – щонайменше 49 грн.

Щодо міцного алкоголю, то мінімальні ціни на нього не змінювались вже п'ять років.

Але 12 липня на сайті Міністерства економіки оприлюднили проєкт постанови, яким передбачається збільшити ціни наступним чином:

• на горілку та лікеро-горілчані вироби – на 13%;
• на віскі, ром і джин – на 25%,
• на бренді і коньяки – на 11-12%;
• на неігристі вина – на 62%;
• на сидр, пері, вермути та інші зброджені напої і суміші з них, фактична міцність яких складає 1,2% – 22% об'ємних одиниць етилового спирту, – на 61-71%;
• на ігристі вина та газовані винні напої – на 28%.

За словами виконавчого директора "Економічного дискусійного клубу" Олега Пендзина, те, що підвищення МРЦ для різних категорій алкогольної продукції теж суттєво різне, цілком обґрунтовано. Наприклад, мінімальну ціну неігристих вин пропонують збільшити на 62%, а горілки – лише на 13%.

"Річ у тім, що спирт в Україні як був, так і залишився, а от імпорт в Україну виноробної сировини за останні роки ускладнився. Але і крім цього, у порівнянні з виробництвом горілки, виробництво вина сьогодні значно дорожче. І за кожною з категорій алкоголю можна зробити логічне пояснення", – пояснює він.

Мінімальні оптово-роздрібні ціни як інструмент державного регулювання діють в Україні давно. Головна їхня мета – зменшення проявів недобросовісної конкуренції. За словами Пендзина, до введення МРЦ типовою була ситуація, коли легальний виробник виставляв на продаж пляшку горілки за 100 гривень, а поруч продавалася пляшка аналогічного, але контрафактного продукту за 75.

Тому, враховуючи те, що для багатьох людей ціна – вирішальний фактор, легальна горілка часто продавалася гірше нелегальної. Держава мусила втрутитися. Адже зменшення продажу легальних виробників через тіньовий продукт означає зменшення надходжень до бюджету у вигляді податків.

Як змінювались МРЦ з 2008 року і чому підвищувати їх вирішили саме зараз

Мінімальні оптово-роздрібні ціни на алкоголь діють в Україні з 2008 року і раніше переглядались в середньому раз на рік. Але востаннє для алкоголю загалом – лише у 2018 році.

Вартість кожної пляшки спиртного містить в собі виробничі затрати, акцизний податок, місцевий податок у розмірі 5%, ПДВ, торговельну надбавку, витрати на логістику і прибуток.

"З урахуванням цього, фактична вартість пляшки, наприклад, горілки об‘ємом 0,5 зараз складає вже щонайменше 95-130 гривень. А МРЦ на неї досі становить 89,4 гривень – на рівні 2018 року, коли МРЦ переглядали востаннє. Тобто, виникла ситуація, за якої нинішня мінімальна ціна вже не захищає виробника від недобросовісної конкуренції тих, хто податки не платить", – пояснює Олег Пендзин.

Протягом 2019-2022 років вартість спирту для виробництва алкоголю зросла на 27%, склотари – на 161%, ковпачків – на 182%, виноматеріалів – на 32%, корку – на 109%, гофротари – на 36%, етикетки – на 29%.

Розмір мінімальної заробітної плати збільшився на 60,6%, вартість електроенергії – на 113%, газу – на 184,9%, комунальних послуг з водовідведення – на 89,8%.

"Зміни, які відбулись у соціально-економічній сфері останніми роками, зокрема зростання цін на сировину, деталі для комплектування, енергоносії тощо, вимагають коригування МРЦ. Останні зміни стосувалась у 2021 році тільки категорії деяких вин. Тому зараз ми дуже розраховуємо на ініціативу Мінекономіки, оскільки виробляємо сидр", – повідомили Liga.net у компанії Carlsberg. 

Для вин у 2021 році зробили виняток лише тому, що у цій категорії значно зросла собівартість виробництва через зміну багатьох назв – зникло "Шампанське", "Коньяк", але натомість з‘явилися ігристі вина і бренді.

"Це потребувало передрукування величезної кількості етикеток, що і веде до збільшення собівартості, зокрема від якої і залежить формування МРЦ", – пояснив Пендзин.

Крім цього, законом передбачено перегляд МРЦ у випадку зміни акцизного податку або інших передумов, зауважує CEO Nemiroff Юрій Сорочинський. Тому сьогодні ми маємо усі підстави для їх перегляду, оскільки акцизний податок у березні 2022 року було збільшено на 5%, а інфляція через війну сягнула щонайменше 25%.

За словами гендиректора корпорації "Укрвинпром" Володимира Кучеренка, за цей час на вебсайті Міністерства економіки було опубліковано кілька редакцій проєктів змін до постанови, але досі жодна з них не була затверджена чи ухвалена Кабміном.

Тягнули в уряді з багатьох причин, пояснює Пендзин. Головним чином тому, що підвищення цін на алкоголь і зокрема горілку, – дуже відчутне для пересічного споживача.

"Цей алкогольний продукт певною мірою соціальний, оскільки змінює громадську думку з багатьох питань. І може мати негативні наслідки для панівної політичної партії, чого намагаються уникнути", – вважає він.

До того ж, у 2020 році почалася пандемія, яка ніяк не сприяла зменшенню вживання алкоголю. Потім на українців чекала найгостріша фаза війни. Підвищувати ціни на алкоголь в такі періоди – не дуже правильне політичне рішення.

"Руки дійшли лише зараз і, наскільки я розумію, значно вплинули на це наші західні партнери, які наполягають на тому, щоб Україна сама наповнювала свій бюджет", – пояснює Пендзин. 

Враховуючи все це, Федерація роботодавців України (ФРУ) наприкінці квітня звернулася до Мінекономіки з проханням підвищити МРЦ до відповідної фактичної величини. І у липні там нарешті відреагували.

Як виробники реагують на можливість підвищення МРЦ

За словами Юрія Сорочинського, МРЦ – інструмент неоднозначний. Уряд встановлює, що не можна продавати алкоголь дешевше, ніж "Х". Але максимальні ціни на алкоголь, зокрема, не обмежує.

"Звичайна економічна логіка говорить про те, що, якщо у виробника зростають видатки, рано чи пізно, незалежно від регулювання мінімальних цін, він буде змушений підвишити ціни. Жодному виробнику нічого не заважає зробити це. По факту, сьогодні ми маємо вже значно вищі, ніж МРЦ, ціни на полицях", – пояснює він.

Тому, головний на сьогодні аргумент на користь підвищення МРЦ – те, що легальні виробники не витримують конкуренції з нелегальними виробниками. Через використання сировини з нелегального ринку вони формують пропозицію товару за мінімально допустимою ціною.

Однак в такому випадку, зауважує Сорочинський, ключовим є питання не ціни, а використання нелегальної сировини, а також питання акцизного податку. Легальний виробник його сплачує, а нелегальний – ні. В таких умовах неможливо конкурувати. 

Загалом, для того ж Nemiroff зростання мінімальних цін на алкоголь не є найбільш критичною чи нагальною проблемою, оскільки компанія не працює в найнижчих цінових сегментах.

"Важливішим для нас, як для легального виробника алкоголю, є запровадження правильного державного контролю за рухом основної сировини для виробництва горілки – спирту. Без спирту неможливо робити горілку, тим більше тіньову. В державі всього 80 спиртзаводів і запровадити кращі європейські практики контролю за рухом спирту не є проблемою", – впевнений Сорочинський.

Як повідомляв він LIGA.net, останні п'ять років тіньовий ринок алкоголю в країні поступово знижується, але все одно залишається критично високим. В першому кварталі 2023 року його частка становила 31%.

В асоціації "Укрвинпром" підвищення мінімальних роздрібних цін однозначно підтримують. Хоча для визначення їхнього розміру рекомендують враховувати ті реалії, в яких живе український споживач.

"Ми за помірне підвищення – не більше за 10%, щоб воно не стало надто відчутним для споживача", – зауважує Володимир Кучеренко.

У зв’язку з війною, пояснює він, купівельна спроможність українців значно знизилась, тому підвищення має бути мінімальним та відповідати попиту на алкогольному ринку.

У разі надмірного підвищення МРЦ – на понад 10%, національні виробники, на його думку, дійсно можуть втратити значну частку ринку. Водночас продаж тіньового алкоголю, як більш дешевого сегменту ринку та імпортного алкоголю збільшиться – через зрівняння цін між національною продукцією з імпортною.

"На думку національних виробників, підвищення МРЦ на понад 10% є необґрунтованим станом на сьогодні", – каже він.

У підвищення МРЦ є і противники. Серед їхніх аргументів – люди збідніли, в країні війна. Тобто, є більш нагальні потреби, алкоголь – один зі соціально значущих продуктів і, підвищуючи ціну на нього, створюється додаткове соціальне напруження та інше.

Проти підвищення МРЦ і представники тіньового ринку – якщо вони становитимуть, наприклад, 110 гривень за пляшку горілки об‘ємом 0,5 л, їхній продаж зменшаться на користь легального продукту. Але з іншого, потрібно враховувати, що цінове регулювання, – це не зовсім ринковий механізм, тому і наслідки можуть бути неринкові, зазначає Юрій Сорочинський.

За його словами, якщо контроль за виробництвом та обігом алкоголю в країні не є ефективним, то зростання мінімальних цін на продукцію лише збільшить прибутки "нелегалів".

Підвищать чи знову ні?

Неодноразові і зрештою невдалі спроби підвищити МРЦ протягом 2019-2023 років дають підстави допускати, що і нинішня пропозиція Мінекономіки може лишитися на рівні обговорення. Зокрема, з сайту відомства проєкт постанови, розміщений там 12 липня, вже зняли.

"Тобто ми навіть не знаємо, яким він буде в остаточній версії, – що і наскільки реально може зрости", – розмірковує Володимир Кучеренко.

За його словами, Асоціація неодноразово зверталася до Мінекономіки з пропозиціями та обґрунтуванням щодо розрахунку МОЦ та МРЦ (мінімальних оптових та мінімальних роздрібних цін. – Ред.). А саме: щодо забезпечення пропорційного збільшення.

Наразі урядом розглядається черговий проєкт змін до постанови та пропонується збільшення МОЦ І МРЦ на окремі види алкогольних напоїв. Втім, Кучеренко впевнений, що ухвалення змін до відповідної постанови напряму залежить, зокрема, і від політичної волі вищого керівництва країни.

Олег Пендзин вважає, що шанси на підвищення МРЦ зараз високі. Але все залежатиме від конкретних строків, тому що такого роду зміна – дійсно лише політичне рішення.

"Впевнений, що цьому передуватимуть численні консультації з бізнесом, щоб не допустити удару по споживачу. Тому сценарії ухвалення цієї постанови можуть бути різні. Я допускаю, що фінальні МРЦ можуть бути не так сильно підвищені, як було зазначено у проєкті постанови від 12 липня", – зазначає він. 

Водночас Сорочинський наголошує, що ціни – це індекс інфляції, тому питання, "підвищать чи ні", має дилему в середині себе.

"Якщо підвищувати, то збільшувати на індекс інфляції. Якщо ні – то що робити з нормою закону?", – розмірковує він.

Чому підвищення МРЦ не означає зменшення тіньового ринку

Згідно з дослідженням Kantar Ukraine, у 2022 році доля тіньового ринку алкоголю сягнула 36%. Втім, порівнюючи, наприклад, з 2019 роком, коли вона сягала 55%, зараз ситуація набагато краща. Але це пов‘язане не з ліквідацією тіньових виробників, а зі зменшенням виробництва спирту загалом.

За словами Сорочинського, МРЦ дійсно був запроваджений законом України як інструмент для боротьби з тіньовим ринком. Але в компанії, судячи з її досвіду, не можуть говорити про пряму кореляцію між мінімальними цінами та зменшенням тіньового ринку алкоголю.

"За нашою внутрішньою оцінкою, частка тіньового ринку наразі становить від 40 до 50%, на жаль", – впевнений CEO Nemiroff.  

Пендзин також наголошує, що вважати МРЦ інструментом боротьби з тіньовим ринком, – помилково. За його словами, МРЦ лише захищають легальних виробників від недобросовісної конкуренції тіньових. Але їхня доля ринку за таких умов не скорочується, а просто не збільшується.

Володимир Кучеренко вважає, що, оскільки за недотримання постанови про МРЦ накладаються штрафи, вони, безумовно, впливають на зменшення тіньового ринку. Але не варто забувати, що функція боротьби з тіньовим обігом здійснюється Державною податковою службою.

"Постанова діє вже 15 років, якби це було б неефективно, її скасували б. Результати контрольно-перевіряльної роботи щодо дотримання МРЦ підтверджують необхідність існування такого регулювання", – підсумував він.

Як зміниться ціна алкоголю для кінцевого споживача після підвищення МРЦ

Відносно масштабів здорожчання алкогольної продукції для кінцевого споживача внаслідок підвищення МРЦ, всі опитані Liga.net експерти сходяться в одному – пропорційного зростання алкоголю на поличках магазину точно не буде.

Олег Пендзин пояснює: виробник може встановлювати яку завгодно ціну, яка не нижча мінімальної. Тобто, цілком можливо, що МРЦ зросте, а горілка, яка коштувала 110 гривень, з такою ж ціною і продаватиметься. Адже економічно обґрунтованих причин для зростання ціни не було.

"Головне, що варто запам‘ятати: МРЦ хоч і зафіксовані державою, не означають, що потрібно продавати саме так. Якщо ви робите унікальний продукт, продаєте його за 150 гривень і його купують, то за умов, що у вас з собівартістю нічого не міняється, вам підвищувати ціну немає жодного сенсу", – наголошує він. 

Такої ж думки і Сорочинський. За його словами, підвищення відпускної ціни виробником ніколи не буде одночасно пропорційним до зростання мінімальної ціни, хоча спирт і є основною складової лікеро-горілчаних виробів.

"Виробник намагатиметься певним чином вирывняти зростання ціни для кінцевого споживача", – зауважує CEO Nemiroff.

А Володимир Кучеренко просто наводить приклад 2021 року – мінімальна ціна на українські ігристі вина, газовані вина, зброджені напої, та ароматизовані ігристі вина зросла тоді з 89 до 109 грн за пляшку 0,7-0,75 літра, тобто на 22%. Але на кінцеву вартість вина для споживача це все одно суттєво не вплинуло.