Залужний "змушує" читати. Як змінилися книжковий ринок і читацький інтерес через війну

"Наполегливість існування". Саме такий слоган Україна обрала цьогоріч для участі у найвпливовішій книжковій виставці світу – Франкфуртському ярмарку (ФКЯ), що тривав впродовж 19-23 жовтня.

На тлі знищення російськими ракетами частини друкарень, дефіциту паперу та зменшення кількості читачів українські видавці відкривають нові книгарні, завойовують іноземні ринки та привертають до себе увагу всього світу.

На ФКЯ поїхали представники 43 українських видавництв, у 40 публічних подіях України взяли участь 70 культурних діячів з усього світу, включно з першою леді Оленою Зеленською. Президент також привітав учасників події в онлайн-зверненні. Не менш важливо, що до найважливішої книжкової події світу цьогоріч не допустили Росію.

Як українські видавці переживають війну, чи знаходять можливості для читання українці та яка література про Україну цікавить іноземців – у матеріалі Liga.net.

Як живе книжковий ринок

У 2021 році український обсяг збуту книжкової продукції за цінами виробника оцінювався орієнтовно в 100 млн євро, приблизно такі самі показники були в доковідний 2019 рік, розповідає Liga.net в.о. заступника директора Українського інституту книги з міжнародної співпраці Олена Одинока. Минулого року в Україні надрукували приблизно 44 млн примірники книг, близько 40% з яких – підручники, зазначає вона.

Після складного року пандемії ця цифра великою мірою – результат урядової програми "єПідтримка": станом на 21 лютого 2022 року українці витратили на книжки від єПідтримки 1,2 млрд – це за тодішнім курсом 42 млн євро, каже Одинока. "Наші продажі [завдяки єПідтримці] зросли у три рази", – визнає в коментарі Liga.net Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat.

Антон Мартинов, засновник видавництва "Лабораторія" в коментарі Liga.net називає програму найбільшим стимулом для індустрії за всі 30 років незалежності: "Без неї війну пережило б значно менше видавництв та авторів".

За його словами, у березні-квітні галузь впала на 80–90%. Приміщення частини видавництв знищили російські ракети. "Склад нашого логістичного оператора у Стоянці під Києвом розбомбила російська артилерія, але книжки були на іншій локації. Пощастило", – каже Мартинов.

Харківське видавництво Vivat має у місті дві книгарні – одна з них зачинена досі через постійні обстріли цієї зони РФ, розповідає Орлова.

"У понад 20% видавництв унаслідок бойових дій пошкоджено офіси та склади, не обійшлося без втрат і серед книгарень", – зазначає Одинока з Українського інституту книги. 

Війна вже суттєво позначилась на статистиці книговидання. За три квартали цього року загальний випуск книжок демонструє падіння на чверть за назвами та на третину за тиражами порівняно з минулорічними показниками цього періоду, свідчать дані Книжкової палати України. "За підсумками року очікуємо падіння в 3–4 рази", – визнає Одинока.

Знищені друкарні та брак паперу

"З війною в Україну прийшла проблема логістики та коливання курсу", – каже генеральна директорка Vivat. Також суттєво звузився ринок збуту. Доходи українців упали, до 12 млн осіб були змушені залишити домівки, зростає безробіття. "Книжки, як і інші продукти та послуги культурного призначення, не належать до товарів першої необхідності, тож їхню купівлю відклали до кращих часів", – каже Одинока. Важливі, але типові, проблеми для всього українського бізнесу.

Але видавнича галузь зіткнулась ще й із вкрай специфічними викликами: фізичним знищенням потужностей для друку та браком паперу. "80% накладів до війни друкувалось в столиці книговидання – Харкові. Через те, що місто перебуває під постійними обстрілами, поліграфічні потужності працюють лише на 10–15%", – каже представниця Українського інституту книги.

Частину проєктів довелося перенести в друкарні інших міст, тож черги до них розтягнулись на місяці, зазначають співрозмовники Liga.net. Жоден видавець зараз не може гарантувати своїм клієнтам точних термінів появи видання на ринку, пояснює Liga.net комунікаційна менеджерка дитячого артвидавництва з Чернівців "Чорні вівці": "Це створює труднощі у плануванні роботи. Але процес вже вдалося налагодити, й у нас із часу повномасштабного вторгнення вже почали виходити перші книжки, надруковані в Харкові".

Інший виклик – дефіцит паперу – "привіт" з ковідного 2020 року, коли потужності найбільшого виробника целюлози, Китаю, сильно скоротились. Як наслідок – минулого року основні країни-постачальниці паперу для українських видавців ввели заборону на продаж закордон. "Цьогоріч Україна мала імпортувати близько 60 000 тонн  друкарських видів паперу. Через ембарго реальна цифра впала втричі", – каже гендиректорка Vivat. Водночас вартість тони друкарського паперу зросла більш ніж удвічі. Тож неминуче зростає й вартість друкованої книги – подекуди ціни зросли на 20-100% від початку року.

Що читають українці у війну

Та це не зупиняє ні українських видавців, ні читачів. "Приблизно половина з раніше активних видавництв (це десь 200–250), намагаються й надалі готувати і друкувати нові книжки", – констатує представниця Українського інституту книги.

Виклики війни змушують шукати нові можливості. Один зі способів нагадати про себе читачам – посилення фізичної присутності. 2 жовтня Vivat відкрило у Києві свою першу книгарню. Також нову книгарню-кав’ярню з початку великої війни відкрило "Видавництво старого лева". "Запуск нових книгарень під час війни – це не про прибутки. Це радше про бажання допомогти українцям пережити непростий час", – каже Орлова.

Однак за результатами перших підрахунків у день відкриття книгарні харківського бренду в столиці її відвідало близько 1200 людей. "Це свідчить про те, що українці не тільки читають, а й прагнуть активізувати літературне життя", – певна видавчиня. 

"Українці активно читають під час війни, знаходячи у книжці розраду та мотивацію. – підтверджує Олена Одинока. – Перевагу віддають книгам українських письменників і поетів".

Ринок реагує на запити. "Ми створили українську редакцію та почали працювати з українськими авторами. Уже підписали контракт з 11 авторами на 14 нових книжок", – розповідає СЕО видавництва "Лабораторія" Мартинов, яке до війни спеціалізувалося на перекладі іноземного нонфікшну.

"Продажі відновились, і наразі вони тримаються на кращому рівні, ніж можна було очікувати", – також підтверджує представниця видавництва "Чорні вівці".

За словами співрозмовників Liga.net, зараз спостерігається значний попит на історичну літературу, яка дає відповіді на виклики воєнного часу та допомагає зрозуміти виникнення передумов та причин російської агресії. Також у топі – дитяча, психологічна та художня література.

Деякі видавці навіть виявились неготовими до несподіваного попиту з боку українців. Наприклад, після фото головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного з книгами позаду, громадяни засипали видавництво "Zалізний тато" запитами на придбання таких самих книжок: "Не очікувала, що наше видавництво з маргінального так раптом перетвориться на мейнстримне", – дивувалась його співзасновниця Ірина Голуб та пообіцяла викласти у продаж електронну версію та додрукувати паперову.

Брак паперу та вимушена потреба мільйонів громадян вмістити життя у валізку, де нема місця для пухких томів, спричинив бум в електронному книговиданні. Вже під час війни в Україні створили перше видавництво винятково електронних книг – Olean. "Порівняно з минулим роком ринок електронної книги в Україні зріс на 100%. Найближчі п’ять років ця динаміка зберігатиметься", – каже Liga.net Юлія Орлова. Поки буму заважає піратство та замала кількість платформ, де е-книги можна безпечно продавати, вказує вона.

Підтримка держави

Полегшити життя вітчизняним видавцям мала б підтримка з боку держави. 19 червня депутати ВРУ підтримали у цілому одразу три "книжкові" закони:

• про відшкодування видатків на оренду приміщень книгарням, які продають книжки виключно українською мовою чи також мовами Євросоюзу і корінних народів України;
• про надання з 2023 року книжкових сертифікатів на кожну новонароджену дитину і кожну дитину, якій виповнюється 14 років. Вартість сертифіката становитиме близько 800 грн, його можна буде використати для купівлі українських книжок;
• про обмеження на ввезення та розповсюдження видавничої продукції РФ, РБ та тимчасово окупованих територій.

Перші два вже набули чинності, усі співрозмовники Liga.net позитивно оцінюють їхній потенційний вплив на галузь. Однак третій закон – про захист ринку від книг з РФ та Білорусі – досі не підписав президент. Видавці публікували відкрите звернення, однак це поки не переконало президента підписати документ.

За приблизними підрахунками близько 50% книг на українському ринку до війни мали російське походження, кажуть співрозмовники Liga.net. Це й імпорт, і видання, що продукували на території України "доньки" російських видавництв – "Махаон", "Букшеф", "Альпіна" тощо, пояснює Мартинов з Лабораторії.

Згідно з дослідженням Читомо, близько 70 видавництв книг та періодики в Україні пов’язані з РФ, ще 17 – з Білоруссю. Частина з них потрапили під санкції України ("Махаон", "Родная речь" та "Аттикус").

Вихід на іноземні ринки

На іноземних ринках зараз значне зацікавлення Україною та книжками наших видавництв, каже Liga.net комунікаційниця видавництва "Чорні вівці" Лілія Шутяк: "Під час Франкфуртського книжкового ярмарку ми мали перемовини з близько десятьма закордонними видавцями". Її слова підтверджує Орлова з Vivat – видавництво провело на ярмарку понад 40 зустрічей з іноземними партнерами: "Десяток видавництв звернулося з пропозицією придбати права на книгу про Валерія Залужного".

Про інтерес до української книги також свідчить безпрецедентна в історії вітчизняних книжкових ярмарків цифра охоплення подій цьогорічного Lviv BookForum – 11 млн людей, які доєднались до події у змішаному форматі (зокрема, онлайн).

Чим ще цікавляться іноземці? Російсько-українська війна, біографія президента Зеленського чи його промови, книги про різні періоди історії України, кажуть Liga.net видавці. Традиційно високий інтерес до дитячої літератури, певною несподіванкою стало зацікавлення творами авторів Розстріляного відродження, українською класикою, українськими мистецькими та фотоальбомами.

Впродовж воєнного літа книжкова платформа Yakaboo змогла продати до країн ЄС понад 25 000 паперових та 6 400 електронних примірників, повідомляв Інтерфакс.

Низка українських видавництв реалізовують спільні проєкти з найбільш знаними світовими гравцями. Наприклад, Vivat спільно з Bloomsbury підготував видання щоденника 12-річної харків’янки Єви Скалецької – 25 жовтня книга You don’t Know What War Is вийшла англійською, її аудіоверсію озвучила голівудська акторка Кіра Найтлі. На початку року видавництво готує до виходу українську версію.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Vivat (@vivat_book)

Лабораторії вдалося підписали угоду на книжку "77 днів лютого" з одним із найбільш відомих у світі агенств прав – The Wylie Agency.

"Українські видавці змогли налагодити системне постачання в європейські книгарні, але потрібен час, щоб оцінити, чи стане це бізнесом", – пояснює Олена Одинока з Українського інституту книги. Допомогти нашій книзі просунутись на іноземних ринках можуть самі українці, які виїхали за кордон, підказує вона: "Якщо масово звертатимуться в місцеві бібліотеки за українськими книжками, ті знайдуть кошти на їхнє придбання".

Зараз держустанова допомагає просувати українські книги на західні ринки, зокрема присутністю наших видавців на міжнародних книжкових ярмарках, пояснює представниця УІК. У каталозі Франкфуртського ярмарку українським видавцям вдалося розмістити близько 500 назв книжок, які зможуть вивчити та придбати видавці в усьому світі. "Україна проявила себе на полі бою, час закріпити її на полі світової культури", – рішуче підсумовує Мартинов.