Як ідея "допомогти офтальмологу" переросла у масштабний MedTech стартап

Українські медики та фахівці в інформаційних технологіях розробили рішення, попит на яке існує в усьому світі. Хмарна платформа CheckEye, створена для виявлення ознак хронічних захворювань на підставі знімків очного дна.

Протягом наступних десяти років система виявлятиме ознаки 40 найпоширеніших захворювань та їх ускладнень. LIGA.net дізнавалася, як створювався унікальний проєкт та чому він важливий для українців.

Про що може "розказати" один знімок очного дна

Для гендиректора та засновника компанії CheckEye Кирила Гончарука запуск стартапу пов’язаний з особистою історією.

"Моя мама померла тому, що рак не було діагностовано вчасно. Її хворобу виявили вже на останній стадії, коли лікування вже не допомагало, – згадує він. – Потім від серцевого нападу помер старший брат. Йому було лише 35 років. Мабуть тому в мене сформувалась персональна мотивація змінити медицину. Так виникла ідея створити інструмент, який дозволить виявляти небезпечні захворювання на ранніх стадіях, уникаючи занедбаних станів".

Кирило має великий досвід у сфері інформаційних технологій та телекому. Протягом 20 років він залучений у процеси цифрової трансформації, допомагає великим компаніям розвивати бізнес із використанням новітніх технологій. 

"Під час навчання у бізнес-школі IESE в Барселоні я остаточно визначився з принциповою моделлю майбутнього стартапу, – пояснює Кирило. – В 2021 році я звернувся в Інститут Філатова (Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова. – Ред.). Там познайомився з Андрієм Королем, який є провідним фахівцем із лазерної хірургії та одним із кращих у країні спеціалістом із лікування очних захворювань. Моя ідея про аналіз стану очного дна за допомогою штучного інтелекту одразу зацікавила Андрія, і відтоді ми почали працювати разом".

Кирило взяв на себе реалізацію технологічних питань, а Андрій – медичну складову процесу.

"Наша ідея полягає в тому, щоб знімок очного дна став невід’ємною складовою кожного візиту на первинній ланці. В результаті сімейний лікар отримуватиме персоналізоване "резюме" пацієнта – відповіді штучного інтелекту згідно з чеклістом на 40 захворювань, таких як очні, серцево-судинні, ендокринні, нейродегенеративні тощо. Всі перелічені хвороби впливають на судинну систему організму людини, а значить, можуть виявлятись по знімку очного дна. Цінність методу – в його неінвазивності, тобто виконанні без проникнення всередину тіла", – пояснює Кирило Гончарук.

Таким чином початкова ідея "допомоги офтальмологу" переросла в амбітну ідею створення масштабної скринінгової платформи. Робота над стартапом почалася в середині 2021 року, а в січні 2022 року в Україні була заснована компанія CheckEye.

Для старту використовувалися особисті кошти шести засновників.

"Зараз ми перебуваємо у pre-seed стадії та залучаємо інвесторів. Очікуваний обсяг інвестицій становить $3,5 млн", – уточнює Кирило Гончарук.

Як це працює

ШІ допомагає спростити і прискорити процедуру діагностики. 

"Штучний інтелект CheckEye здатен аналізувати знімок очного дна, отриманий за допомогою стандартного офтальмологічного пристрою, фундус-камери, без розширення зіниці, – пояснює радниця із питань розвитку проєкту Олена Черненко. – Це дозволяє пацієнту уникнути неприємних відчуттів, характерних для огляду очного дна у офтальмолога, коли розширюють зіниці за допомогою крапель (цей процес призводить до короткострокового погіршення зору, коли людина не може нормально бачити й сідати за кермо). Потім лікар за допомогою офтальмоскопу оглядає очне дно і робить певний висновок. Але це відбувається для встановлення офтальмологічного діагнозу. Ідея ж CheckEye полягає в тому, щоб знімок очного дна із зображенням судин можна було використовувати для оцінювання стану різних систем та органів. Багато хронічних захворювань мають тривалий безсимптомний перебіг, але якими б вони не були, завжди відображаються на стані мікросудинного русла. Сітківка – єдина ділянка, яку можна оглянути неінвазивно. Штучний інтелект це робить швидко, дешево і точно. Ми повністю прибираємо людський фактор. Для того, щоб оглянути очне дно без розширення зіниці, нами використовується немідриатична фундус-камера (невеликий пристрій в офтальмології).

За словами Кирила Гончарука, фото очного дна робиться протягом трьох хвилин, потім знімок завантажується у хмару і штучний інтелект визначає – є захворювання чи немає. Якщо є ознаки, треба йти на повноцінне обстеження до офтальмолога, ендокринолога тощо. 

Олена Черненко запевняє, що для передання отриманого знімку в нейронну мережу та отримання миттєвого результату достатньо задіяти будь-яку людину, яка вміє працювати з компʼютером. 

"Зазвичай ми навчаємо медичних сестер, – каже вона. – Вся процедура займає щонайбільше п’ять хвилин, а результат видається протягом 30-60 секунд. Фахівці компанії надають медзакладам програмне забезпечення та співпрацюють із медиками у форматі абонентського обслуговування".

Оперували вдень, навчалися вночі

Через початок повномасштабної війни засновники змушені були призупинити роботу, але вже в середині березня 2022 року вирішили продовжити. 

"На наше рішення вплинуло декілька обставин, – пояснює Кирило Гончарук. – Перше – це те, що під час війни багато інфраструктури буде зруйновано і ми можемо надати державі інструмент, який дозволить компенсувати її недостатність. Друге – багато лікарів виїжджає, а ми можемо допомогти людям виявляти захворювання навіть у разі дефіциту лікарів. Третє – члени команди хотіли бути максимально корисними для держави і суспільства". 

Відновити діяльність було нелегко, адже до лікарів Інституту Філатова привозили багато поранених. Вдень вони оперували, а ввечері займалися обробкою датасету (набору даних, який потрібен для навчання в нейромережі).

Команда, яка працює над стартапом, географічно розділена. Лікарі з Інституту Філатова розташовані в Одесі, а спеціалісти, які займаються датасетом, здебільшого перебувають у Вінниці. Генеральний директор знаходиться в Києві.

Зараз команда CheckEye налічує 25 фахівців, більшість з яких працює у віддаленому форматі.

За словами Кирила Гончарука, CheckEye має декілька напрямків роботи:

1.       Медичний, який реалізує команда з Інституту Філатова. Ці люди займаються аналізом фотографії та спеціальним описом, щоб можна було використовувати ці дані для навчання штучного інтелекту. З ними підписаний контракт про науково-дослідну роботу.
2.       Data Science – команда, яка займається розробкою штучного інтелекту і його навчанням.
3.       Технологічний – група, яка займається контентом або бізнес-логікою.
4.       Організаційний – люди, які навчають медичних працівників проведенню скринінгу, а також взаємодіють із суб’єктами охорони здоров’я (закладами, лікарями, відповідальними особами з органів місцевої влади).

"Це потрібно для того, щоб розуміти, як ми повинні інтегруватися у систему охорони здоров’я конкретного медзакладу і взагалі України", – пояснює він.

Партнер CheckEye – це медичний заклад

CheckEye працює як із приватними, так і з державними медзакладами. Наприклад, із провідною приватною ендокринологічною клінікою на Закарпатті та з Ірпінським центром первинної медико-санітарної допомоги. 

"Ми проводимо скринінг для всіх центрів первинної допомоги, які є в Ірпені. Наприкінці січня зустрічалися з Бучанською громадою для того, щоб запустити наступний пілот, – розповідає Кирило. – На жаль, сьогодні держава не має можливості фінансувати такі проєкти, тому впровадження в державних та комунальних медустановах даються складно. Національна служба здоров’я України не готова фінансувати скринінг хронічних захворювань у програмі медичних гарантій. Тому більшість наших партнерів – це приватні клініки, які можуть фінансувати подібні проєкти. В клініках, у рамках нашої стандартної моделі, ми тарифікуємо 2 євро за пацієнта на рік. На сьогодні скринінг CheckEye вже пройшли близько 2000 людей".

Проте медики кажуть, що державні клініки теж зацікавлені у співпраці, тому вже є декілька успішних пілотів. 

"Особливо це актуально для сільської місцевості, де у людей немає змоги отримати доступ до адекватної медичної допомоги. Наприклад, у нас був пілот у Теплику – це територіальна громада у Вінницькій області, яка знаходиться на відстані 120 км від Вінниці. Звісно, ніхто з людей не їздить до офтальмолога, щоб перевірити зір. Ми підписали меморандум із Вінницькою обласною адміністрацією, бо там розуміють важливість впровадження подібних скринінгів", – сказав Кирило.

Тобто партнер CheckEye – це медичний заклад, а пацієнти отримують цю послугу вже в рамках організованої тут медичної допомоги. У державних закладах люди не платять за дослідження. Кошти з державних клінік не виділялись, але проєкти реалізовувались у партнерстві з Українською діабетичною федерацією, адже спеціалістами CheckEye були проведені безоплатні скринінги. УДФ – це пацієнтське об’єднання, в якому постраждалі люди та їхні рідні розуміють цінність своєчасної діагностики діабету для початку ефективного лікування.

Чому державна підтримка "на часі"

"Ми сподіваємось, що рано чи пізно наша держава зрозуміє необхідність фінансування подібних проєктів для попередження інвалідизації. Адже ми невипадково звернули увагу на діабетичну ретинопатію. За оцінками ВООЗ, кожна друга людина, яка втрачає зір у працездатному віці, має цей діагноз", – зазначає Кирило Гончарук.

Про необхідність державної підтримки наголошує й Олена Черненко:

"Маємо перший досвід роботи з діабетичною ретинопатією, тому що в Україні спостерігається катастрофічна ситуація з цукровим діабетом. У нас величезна кількість хворих, але ніхто не знає справжньої кількості, бо на початку медичної реформи статистику було знищено. За прогнозними даними Української діабетичної федерації, в країні налічується щонайменше 2-2,5 мільйони хворих на цукровий діабет. А на останньому Дні обізнаності про діабет навіть прозвучала цифра 3 мільйони. Причому половина з цих людей не знають про свій діагноз".

На думку Олени Черненко, впровадження національного скринінгу могло б стати першим кроком у створенні повного реєстру хворих на цукровий діабет, адже без цього неможливо взяти ситуацію під контроль. 

Про перспективи

Як стверджує Кирило Гончарук, CheckEye – єдина компанія в Україні, яка займається скринінгом хвороб через аналіз очного дна за допомогою ШІ. 

"У світі в нас є конкуренти – це два великі стартапи в США, які отримали дозвіл на використання медичних пристроїв, а також у Франції, – розповідає він. – Але ми єдині, хто розробляє технології для масового скринінгу. Тобто інші співпрацюють з офтальмологічними клініками, але це не дає такого масового ефекту, на який ми очікуємо". 

Український проєкт, який впроваджує нову діагностичну технологію з використанням штучного інтелекту, вже помітили у світі. Перед Новим роком команда CheckEye підписала перший пілот в Омані і веде перемовини про декілька пілотів у Східній Європі.

У жовтні команда CheckEye  посіла призове місце у конкурсі пітчів на Startup Nights-2023 у Швейцарії.

"На конкурсі було представлено більш ніж 100 стартапів на ранній стадії, нам вдалося посісти третє місце, – розповів Кирило Гончарук. – З кінця лютого нашу команду запросили долучитися до швейцарської акселераційної програми для Health Tech-стартапів. Журнал Startup Magazine додав нас до п’ятірки стартапів, за якими треба слідкувати в Україні".

Такими темпами українські медики та науковці зможуть зробити медицину превентивною. Адже чим раніше починається лікування, тим воно ефективніше.

Альона Морозова, спеціально для LIGA.net