Збій перезавантаження. Чому навколо Бюро економбезпеки тривають інтриги

Верховна Рада 23 лютого не підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт №10439 про перезапуск Бюро економічної безпеки (БЕБ). "За" проголосували 222 депутати за необхідних 226.

Кабмін на тлі реакції послів G7 змінив свою позицію щодо переатестації працівників БЕБ. Тепер урядовий законопроєкт буде доопрацьовано до другого читання, щоб повністю виконати рекомендації міжнародних партнерів.

Влада не зможе цього уникнути, бо перезапуск БЕБ – один із маяків Міжнародного валютного фонду (МВФ). Його слід виконати до кінця червня 2024 року. 

Орган, який має дбати про економічну безпеку держави, з квітня 2023 року працює без повноправного керівника. Тоді Кабмін звільнив директора БЕБ Вадима Мельника за власним бажанням. Обов'язки директора зараз виконує один із заступників – Андрій Пащук.

У лютому 2023 року податковий комітет Ради визнав роботу БЕБ незадовільною.

Заступник голови цього комітету, нардеп Ярослав Железняк (Голос) виступає активним критиком Бюро. Він зареєстрував альтернативний проєкт закону про перезавантаження новосформованого органу, поряд з урядовим. Проєкт змін в Бюро подав і колишній спікер парламенту Дмитро Разумков. Є й інші законопроєкти.

Що криється за планами перезавантаження БЕБ? І чому в Україні досі не завершать створення вкрай важливого органу економічної безпеки держави – розбиралася LIGA.net.

Битва проєктів: відмінності та трактування

Фактично зараз основні суперечки щодо Бюро тривають навколо того, як призначати очільника і якою та коли має бути переатестація вже набраних детективів та аналітиків.

Щодо обрання директора, вирішують, хто буде у комісії з його відбору.

Дискусії також тривають навколо того, чи варто брати на роботу в БЕБ колишніх податківців та податкових міліціонерів. Опозиція однозначно проти цього. Провладні представники та нинішній керівник Бюро зазначають, що без досвіду роботи у схожих структурах ефективність новонабраних буде вкрай низькою.

"Я, наприклад, пройшов шлях від простого оперативника до керівника підрозділу, це хіба погано? Не бачу в цьому ризиків, найімовірніше – навпаки. Тому, певно, не погоджуюсь із таким твердженням", – зазначав Андрій Пащук в інтерв'ю LIGA.net.

Железняк вважає, що влада просто не зацікавлена у перезавантаженні та звинувачує у затягуванні вирішення цих питань представників Офісу президента (ОП), який, за його словами, має вплив на нинішнього керівника Бюро. 

"Попри позицію міжнародних партнерів, бізнесу та громадськості, влада намагалася протягнути в екстреному порядку своє фейкове перезавантаження БЕБ, написане Татаровим (Олег Татаров, заступник керівника ОП. – Ред.) і подане від уряду. Там, де майже нічого не змінюють, а саме перезавантаження БЕБ відбудеться через рік після завершення війни", – зазначив Железняк в коментарі для LIGA.net.

У Бюро звертають увагу на те, що законопроєкт Железняка №10439-2 містить норми, які дозволяють очільнику БЕБ одноосібно призначати собі скільки завгодно заступників, самотужки формувати кадрові комісії, визначати порядок набору фахівців. 

"Пропозиція про право обраного директора призначати собі скільки завгодно заступників, самотужки формувати кадрові комісії, визначати порядок набору фахівців. У підсумку отримаємо ситуацію, коли команда знову створюватиметься під одного керівника, який на свій розсуд формуватиме весь особовий склад", – каже в.о. директора Бюро. 

Тінь Офісу президента. І до чого тут Татаров

Критики урядового проєкту називають владне перезавантаження БЕБ "фейковим".

Ярослав Железняк каже, що написане воно заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим. А найбільшою проблемою, за його словами, є відтягування перезавантаження – через рік після закінчення війни. Железняк розповідає: на комітеті міністр юстиції погодився, що законопроєкт не відповідає міжнародним вимогам. Але просив проголосувати у першому читанні та "під їх чесне слово — вони ж доопрацюють текст". Нардепи не повірили. 

"Документ в такому вигляді не пройде МВФ, ЄС, матрицю G7 та інших партнерів. Ми порушимо зобов'язання і не отримаємо гроші", – каже Железняк. 

Посли G7 не забарилися з реакцією. Голові Верховної Ради, прем'єру та керівнику Офісу президента надіслали листа, розповідає нардеп. Застерігають від саботажу реформи БЕБ. Пишуть, що переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових має бути за прозорою та врегульованою законом процедурою. А завершитися –  через рік після того, як призначать нового голову Бюро. 

Ім'я Татарова згадують і в Центрі протидії корупції (ЦПК). Саме його називають "куратором всієї правоохоронної системи". За виконання вказівок Банкової заступник голови ОП гарантує силовикам "захист", говорить членкиня правління ЦПК Олена Щербань. Натомість перезавантаження БЕБ може унеможливити вплив Татарова.

"Але якщо просто поставити незалежного директора, то ручні люди Татарова залишаться, – каже Щербань. – І виконуватимуть вказівки ОП. Татаров зараз намагається "з'їхати" з процедури переатестації. Урядова версія обіцяє, що її порядок буде затверджувати Кабмін – читайте ОП. Це все одно ручний вплив". 

Для повноцінного перезавантаження БЕБ, на її думку, потрібні три складові. Чітко визначені терміни переатестації, правила формування складу комісії й міжнародні представники у ній. На рівні закону має бути визначено, що і як перевіряти. У ЦПК кажуть, що без цього атестація провалиться. 

На запит LIGA.net в Офісі президента наразі нічого не відповіли. 

Натомість міністр юстиції Денис Малюська в інтерв'ю одному з видань вже заявив, що жоден з наявних законопроєктів про реформування Бюро не відповідає вимогам партнерів із G7. Але визнає: лист від міжнародних партнерів був і він вплинув на позицію Кабміну. 

"Після появи листа G7 з'явилися нові умови, яких не було до цього часу. І тепер ми отримали ситуацію, коли жоден законопроєкт не відповідає вимогам наших партнерів, якщо лист G7 вважати також вимогами партнерів", – заявив Малюська.

Тож після невдалого першого читання урядовий проєкт відправили на повторне голосування. І його редакція "істотно зміниться", обіцяє голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (Слуга народу). Зокрема, у Раді вже отримали пропозиції від Мін'юсту щодо скорочення строків атестації службовців БЕБ. 

"Але консультації ще не завершені. Проєкт, вочевидь, стане краще. Він, ймовірно, буде розглянутий в першому читанні до кінця місяця", – говорить Гетманцев. 

Зміни у "кращу сторону" очікує і Железняк. Утім, зауважує: "Якщо їх не буде, то ми просто повторимо і знову провалимо закон". 

Як ситуацію оцінюють ті, кого хочуть перезавантажити

БЕБ працюватиме у тому форматі, в якому визначать законодавці. Але чим швидше відбудуться зміни, тим краще, зазначає у коментарі для LIGA.net в.о. директора Бюро Андрій Пащук.

Ці зміни будуть у будь-якому випадку, каже посадовець. Відомство вже тривалий час без постійного керівника. Його призначення – це питання не лише вимог міжнародних партнерів, а й здорового глузду. Як і обрання керівника за прозорим конкурсом. 

Пащук відстоює кабмінівський варіант відбору керівника БЕБ, який дублює положення конкурсу на директора НАБУ – три фінальних кандидати, обрані за участі міжнародників, одного з яких призначає Кабмін. 

"Це вже перевірена і схвалена партнерами модель", – каже посадовець.

Железняка, автора альтернативного законопроєкту, Пащук вважає упередженим. 

"На жаль, народний депутат повністю ігнорує будь-які результати роботи Бюро, маніпулює цифрами та поняттями, що вводить в оману тих, хто не знайомий з реальною картиною", – каже Пащук.

За його словами, міжнародні партнери прямо не критикували урядовий проєкт, а ініціативи Железняка щодо негайної переатестації співробітників Бюро заблокують роботу органу. 

"Посли G7 рекомендували під час реформування БЕБ передбачити чотири умови: прозорий конкурс на посаду директора, періодичний аудит роботи, звільнення директора, якщо аудит незадовільний, та переатестацію всіх працівників БЕБ. Всі ці норми в тому чи іншому вигляді є в обох законопроєктах, але кабмінівський більш практичний для застосування, адже передбачає оновлення складу Бюро без блокування його роботи, яке фактично вводить проєкт Железняка", – каже Пащук. 

Бізнес за незалежність БЕБ, але не тільки

Ще в лютому Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) від імені своїх членів – понад 900 компаній – закликала Раду не підтримувати урядовий законопроєкт. Натомість – підтримати альтернативний документ Железняка.

У розмовах LIGA.net з представниками великого бізнесу власники компаній зазначають, що не проти контролю ОП над БЕБ в умовах війни. Вони бачать більшу проблему у "великому зоопарку" органів контролю, які можуть здійснювати тиск на бізнес.

Крім БЕБ, цим може займатися Національна поліція, Державне бюро розслідувань (ДБР), СБУ, НАБУ, Генпрокуратура, Держаудитслужба (ДАСУ) і, власне, Державна податкова служба (ДПС).

Водночас стаття 216 Кримінально-процесуального кодексу (КПК), яка регулює відповідальність того чи іншого органу за конкретне правопорушення, часто ігнорується силовиками. Найгірше ж – ніхто з них не несе відповідальності за безпідставні процесуальні дії, навіть якщо звинувачення не підтверджені в суді.

"Більше за реформу БЕБ ми хочемо реформи КПК, щоб обмежити повноваження силовиків щодо всіляких "маски-шоу" стосовно бізнесу. Це стосується чітких строків повернення вилучених цінностей в якості "доказів" – обладнання, коштів. А також, щоб вони несли відповідальність тоді, коли такі дії визнані судом безпідставними", – розповідає LIGA.net на умовах анонімності власник великої фінансової компанії.