RU

Огляд | Багі, дрони, павербанки. Як українці перевели бізнес на воєнні рейки: сім історій

22.07.2022, 07:02
1

Український бізнес активно допомагає війську і не тільки грошима. Ціла низка виробництв з'явилася під час війни з нуля, щоб закривати потреби фронту. Ще більше компаній стали на воєнні рейки й підтримують ЗСУ. Хтось із них збирає дрони, хтось – робить тисячі "сухих" борщів.

LIGA.net знайшла сім компаній, які "породила" війна і які напряму допомагають захисникам. Усі вони почали робити те, що так чи інакше наближає нашу перемогу.

Багі з Кривого Рогу

Ідея виробляти багі виникла в розробника електричної вантажівки Coolon з Кривого Рогу Віталія Бризгалова у квітні після численних запитів з передової, розповідає він LIGA.net

"Хлопці шукали на фронт американські багі, які можуть рухатися бездоріжжям, полем. Але ті дуже дорогі, питали, чи можливо робити такі в Україні". 

Віталій, маючи багаторічний досвід у розробці автомобілів і призупинивши роботу над власним стартапом електровантажівки, погодився допомогти з кресленнями та проєктуванням таких авто. Тестуючи проєкт, склав першу машину, яку потім віддав місцевому ТрО.

Та коли виявилось, що ніхто з українських виробників не готовий братися за виробництво, Віталій організував команду, і ентузіасти почали збирати автівки для армії самотужки. 

З фінансуванням допоміг місцевий бізнес: у відповідь на підтримку багі-проєкту розробник запропонував акції майбутнього проєкту Coolon. Вдалося зібрати близько $20 000. 

"За собівартістю одна машина виходить десь 80 000 грн – вдвічі дешевше, ніж бачив в Україні, та в чотири-п'ять разів дешевше, ніж європейські та американські зразки", – каже Віталій. 

Зараз у команді 12 людей, вже вдалося зібрати майже два десятки авто. На запитання про назву проєкту Віталій каже:

"Жартували між собою, що це багі CTRL Z (комбінація клавіш на комп'ютері для скасування дії. – Ред.) у відповідь на символіку русні. Потім залишили просто Control Coolon". 

Читайте детальніше: Від електровантажівки – до машин для скасування русні. Як у Кривому Розі роблять багі для армії

 

2

Зарядні станції "Сонце для Армії" 

Портативні станції, які працюють від сонячної енергії з промовистою назвою "Сонце для армії" – творіння кількох київських волонтерів. Станції дозволяють заряджати будь-які електронні пристрої – телефони, дрони, рації, тепловізори й навіть Starlink – та, як зазначено у місії ініціативи, "допомагають українському сонечку випалити руzzню". 

"У сонячний день потужності станції вистачає, щоб стабільний доступ до електроенергії мала група з 20 людей", -  розповідає LIGA.net один з ініціаторів Віталій Красний. 

Зараз станція від "Сонця для армії" – це "кейс" із двома сонячними панелями загальною потужністю 100 Вт, які під час розкладання автоматично розташовуються під кутом 33 градуси до горизонту, батарея 760 Ватт, шість USB-виходів, інвертор, який дає можливість заряджатися від двох звичайних розеток, та автомобільний підкурювач, завдяки якому за потреби підзаряджати станцію можна навіть від ворожої техніки. 

Команда проєкту ділиться на шість підрозділів, відповідальних за кожен з процесів збору та комплектування пристроїв. У "кістяку" команди – 12 людей, ще десятеро приєднуються, коли є змога. З початку травня волонтери передали на фронт вже понад 500 станцій, розповідає Красний. 

Ціна кожної станції – 15 000 грн. Однак їх неможливо придбати для цивільних цілей, наголошує він:

"Це проєкт суто для наших військових, і ми вкладаємо у виробництво власні кошти. Гроші від проданих станцій використовуємо на деталі для нових тощо. Зараз придбати комплектовання для станцій в Україні та сусідніх країнах – вже неможливо, чекаємо постачань з Німеччини", – розповідає волонтер. 

3

Дрони для розвідки (і не тільки)

До війни Станіслав Баранцев з командою розвивали ракетобудівний стартап AMW Labs. Суть бізнесу – локальний вплив на погоду завдяки ракетам, які доставлять у хмари хімікати, щоб створити опади або запобігти граду. Для тесту технології розробники вирішили спочатку створити і запустити у хмару дрон, а не ракету.

"Так народився прототип квадрокоптера, який ми розробляємо зараз. У нього не було назви, але зараз ми називаємо його Бучанською пташкою: за назвою міста, де він народився", – розповідає Станіслав LIGA.net.

З початку війни ракетобудівник Баранцев разом з ГО "Аеророзвідка" шукав російські війська за супутниковими радарами. Пізніше у Міноборони з’явились якісні супутникові знімки і потреба в цій допомозі зникла. Тоді Станіслав згадав про прототип свого дрона: "Ми почали думати щодо адаптації дрона під потреби армії", – згадує розробник Баранцев.

Сьогодні команда вже виготовляє розвідувальні дрони, які мають камери з десятикратним оптичним зумом. На відміну від популярних дронів DJI, ця розробка дає більш детальне зображення та працює з більшої, більш безпечної висоти, каже розробник.

Розробкою займаються чотири людини: засновник Станіслав Баранцев, конструктор Валентин Матвієнко, інженер Олексій Сальніков, організатор та інженер Богдан Макарчук. 

Зараз команда завершує виготовлення першої партії з трьох дронів. Далі їх тестуватимуть у ЗСУ, покращать і після цього відправлять на передову, каже засновник проєкту Станіслав. 

Після перших постачань армії в AMW Labs будуть масштабуватися: спочатку 10, а потім 50 та 100 дронів на місяць, каже Баранцев. Гроші на запуск зібрали завдяки краудфандингу: отримали $12 000 замість планових $6500, каже засновник проєкту. Для масштабування треба буде зібрати ще до $50 000, додає він.

Читайте також: "Армія дронів": як проходить навчання операторів безпілотників у Києві: фото

На створення дрона з нуля – від замовлення деталей до готового дрона – потрібен місяць. Його ринкова ціна – близько 90 000 грн. Це дешевше, ніж дрони типу DJI чи Autel включно з доставленням, каже засновник проєкту. Ці дрони команда планує продавати, а всі гроші скеровувати на масштабування й модернізацію.

Проте це не все. Команда вже розробляє бойову модифікацію, що зможе скидати осколкові боєприпаси ВОГ-17 та ВОГ-25. Вантажність дрона дозволить нести одразу по два-три таких сюрпризи, каже Баранцев.

4

Рушниці, що "глушать" ворожі дрони-розвідники

Луганчанин Андрій Знайченко спершу як ФОП замовляв з Китаю засоби блокування зв’язку. В одній з робочих поїздок 2015 року він побачив на китайському заводі пристрій, призначений для блокування дронів, розповідає LIGA.net його партнер та чинний в.о. директора компанії Ярослав Філімонов.

Підприємець загорівся ідеєю зробити щось схоже в Україні: вже тоді було очевидно, що ринок дронів набирає нечуваних обертів, а отже знадобляться й пристрої, щоб від них вберегтися. Засоби РЕБ, якими послуговувалась українська армія на початку російсько-української війни, були дуже застарілими та масивними.

Знайченко виношував ідею більше року – зрештою 2016 року вдалося зібрати команду та перший прототип сучасної рушниці-антидрон, а також заснувати компанію "Квертус". Дослідний зразок міг глушити дрони на дистанції в 1 км, важив 18 кг та міг працювати 15 хв від оного заряду, згадує Філімонов. Почалися перші замовлення від українських силових структур. 

Зараз флагман Квертуса – рушниця-антидрон KVS G-6 за $12 000 – втричі легша (5,5 кг) та працює на втричі більшу дистанцію (до 3,5 км).

"Рушниця генерує перешкоди на тих частотах, які використовують дрони для керування, навігації, фото- та відеопередачі. Потрапляючи в зону її дії, дрон опиняється у "радіочастотному вакуумі. Оператор втрачає керування над ним", – пояснює Філімонов. Щоб знешкодити ворожий коптер, їй достатньо п’яти секунд з першого візуального контакту з дроном. 

З початком повномасштабного нападу РФ компанія передислокувалася з Києва на захід країни. За попередні п’ять років Квертус виготовив близько сотні виробів. Війна змусила значно прискоритись: за останні п’ять місяців вироблено вже понад 150 рушниць, а до замовників додались волонтери та благодійні організації. 

5


Павербанки з викурених електронних сигарет

П’ятеро киян-айтівців  – двоє дівчат та троє хлопців – вирішили власноруч збирати волонтерські портативні зарядні пристрої для ЗСУ, адже в умовах війни українським захисникам доводиться по кілька днів перебувати за межами електромереж, розповів LIGA.net один з розробників Іван Волинець.

На початку травня, виникла ідея збирати зарядні пристрої з викурених електронних сигарет.  "Їх не можна викидати у смітник, оскільки всередині акумулятор. Коли ми розібрали викурені сигарети, виявили всередині нормальні батареї, які тільки раз розрядилися", – пояснює Іван.

 Він написав пост, де попросив знайомих зібрати свої викурені електросигарети та надіслати Новою Поштою їхній команді. За два тижні айтівці отримали близько 10 000 викурених електронних сигарет. 

Зараз для одного павербанку використовують 20 акумуляторів викурених сигарет. Потужність такого павербанку – близько 20 000 мА/год. Цього вистачає, щоб тричі зарядити середньостатичний телефон. 

Щоб зібрати павербанк, додатково докуповують плати з USB-виходами для заряджання та індикатором заряду батареї, модулі захисту тощо. Купують власним коштом, також колеги та знайомі донатять. На один такий павербанк потрібно деталей орієнтовно на 200 грн. 

6

Армія борщів для ЗСУ

Свою роль у наближенні перемоги відіграє український спадок ЮНЕСКО, борщ. Готувати страву для ЗСУ у сухому вигляді й у тисячній кількості вирішила киянка Анастасія Суворова з колегою.

Все почалося з рецепта, який у соцмережах поширили жінки-переселенки з Києва, каже Анастасія LIGA.net. Вони розробили цей рецепт і поділилися ним, щоб всі могли готувати борщ для ЗСУ.

"Під цим постом ще одна жінка сказала, що готова це робити у Києві. Я запропонувала робити це разом. Ми почали збирати людей, які готові цим займатися. Таким чином ми створили групу, зараз залучено десь 200 людей", – розповідає Анастасія.

Волонтери спільноти працюють у багатьох містах, переважно – Київ та область. Головний їхній інструмент – побутова сушарка для овочів та м’яса. Спочатку волонтери сушать інгредієнти і відправляють їх на фасування колегам з Києва. Уже запаковані сухі страви кухарі через волонтерів доправляють на передову.

За останній місяць зробили 29 000 порцій борщів та інших супів, каже співзасновниця проєкту Анастасія. За день волонтери фасували понад 4100 порцій, писали вони у Instagram. Чистити, нарізати та сушити овочі Анастасії допомагає син-підліток.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Спочатку всі інгредієнти купували власним коштом. Зараз продукти їм постачають волонтерські організації та фермери. Спрацювало "сарафанне радіо", зізнається вона.

Після перемоги засновники хотіли б продовжити справу й почати продаж сухих борщів. "Якщо будемо живі й здорові, будемо продовжувати. Ми домовились, що в цій справі для кожного знайдеться робота", – каже співзасновниця проєкту Анастасія.

Читайте також: "Харків для бізнесу помер". Життя й робота під обстрілами відомого кафе з єнотами

7

Душ у кишені

Під час війни бійцям часто доводиться жити у польових умовах, без благ цивілізації. Гігієну в таких умовах допомагають підтримувати одноразові губки для душу. Зокрема, їх з 2017 року виробляє компанія Естем.

Компанія створює одноразові душові губки, які замінюють душ у польових умовах. Це дозволяє помитися за наявності лише 50 мл води.

"Спочатку ми розраховували, що це продукт для лежачих хворих чи людей похилого віку. Потім ми зрозуміли, що такими ж речами користуються військові", – згадує співвласник бізнесу Сергій Гнеушев.

Військові зацікавилися продуктом лише зараз, каже Сергій. Уже в березні 2022-го військові попросили надати їм губки на пробу, каже він. Після цього компанія почала активно передавати їх волонтерам, військовим та цивільним.

Щомісячне виробництво становить 150 000 губок, розповідає Гнеушев. Частину з них віддають на благодійність, іншу частину – продають. Це дозволяє підтримувати роботу підприємства і допомагати війську, каже Сергій Гнеушев. Також 10% від продажів бізнес перераховує на ЗСУ.

"Ми займаємось самофінансуванням. Волонтери не можуть у нас постійно брати безкоштовно, бо ми просто закриємося. Благодійність забезпечуємо коштом продажів", – пояснює Сергій.

Зокрема, губки постачали цивільним у Миколаїв, коли там були проблеми з водою, військовим частинам та ВМС. До процесу виробництва залучено кількадесят людей, невдовзі планують відкрити новий виробничий цех, додає співвласник проєкту.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Уляна Букатюк
Уляна Букатюк
кореспондент LIGA.net, розділ Бізнес
Александр Мясищев
Александр Мясищев
корреспондент