Віталій Коваль очолив Фонд державного майна два місяці тому. Серед  головних завдань Фонду — проведення великої приватизації та належне керування державними підприємствами. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Про стан державних підприємств, про те, що Фонд держмайна хоче продати, а що залишити у державній власності, на якому етапі створення суверенного фонду та що буде з колишніми активами російських олігархів — голова Фонду державного майна Віталій Коваль розказав в ексклюзивному інтерв’ю для LIGA.net.

Минулого тижня Фонд державного майна став власником PINbank, який належав росіянину Євгену Гінеру. Які плани у Фонда на нього: ви його продаватимете або він стане частиною суверенного фонду?

Цей банк вже націоналізований. На сьогодні він не стоїть на приватизацію. Розглядається можливість його передання іншому органу управління, іншій державній установі, яка ним керуватиме, бо у банку є ліцензія. 

Які конфісковані активи росіян, що передали до Фонду держмайна, ви плануєте реалізувати цього року?

Сьогодні російські активи повинні працювати на Україну. Є багато санкційних активів: починаючи з паркувальних місць, конфіскованих квартир, нежитлових приміщень, закінчуючи, наприклад, такими об’єктами, як Демуринський ГЗК чи ТОВ "Аерок" (газобетонний завод, який належав одному з найбільших забудовників Росії Андрію Молчанову. – Ред.). До речі, Аерок зараз готується до приватизації, і я думаю, це буде один з найцікавіших лотів цього року.

На Демуринському ГЗК я був цієї суботи. Ми розглядаємо можливість його синергії з ОГХК, бо на Демуринці є потужне родовище. Це не йдеться про об’єднання. Йдеться саме про синергію, коли для того, щоб збільшити потужності двох підприємств, матеріально-технічна база ОГХК могла б використовуватися на гарних запасах родовища Демуринського ГЗК.

Тобто поки ви не плануєте об’єднати Демуринський ГЗК та ОГХК в єдине підприємство?

Ми проводимо консультації з фахівцями по інженерії та геології, щоб зрозуміти, що робити з цими активами зараз – продавати їх разом або окремо.

Чи вдалося взяти Демуринський ГЗК під повний контроль?

Менеджмент був змінений на початку 2023 року. Останній видобуток там був у грудні минулого року. Зараз на Демуринці працюють 264 спеціалісти. 

Україна запустила процес конфіскації машинобудівних заводів у Сумах, які раніше належали російській Гідромашсервіс. Чи були розмови з урядом, щоб їх передали до управління Фонду державного майна? 

Поки це підприємство до нас не передано. Наразі його немає у розпорядженні та управлінні Фонду держмайна.

Почнімо з планів: скільки об’єктів великої та малої приватизації ви плануєте приватизувати цього року? Скільки та які об’єкти повинні залишитись у власності держави? 

У нас є два переліки підприємств. Перший — це перелік малої приватизації, у ньому 1460 об’єктів. Це торфодобувні підприємства, комбінати хлібопродуктів, готелі, експертно-технічні центри Держпраці, експериментальні протезно-ортопедичні підприємства, а також інші об'єкти для модернізації та відновлення виробництва і перепрофілювання, так звані brownfields. А в переліку великої приватизації – 18 об’єктів. 

Кожне підприємство живе своїм економічним життям. Наше завдання цього року – від приватизації заробити для державного бюджету 4 млрд грн. І перші тижні дають позитивну динаміку, яка підтверджена цифрами. 

Скільки планується залучити грошей від проданих російських активів?

Від проданих санкційних активів гроші підуть у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії РФ. Якогось конкретного плану немає, але ми розуміємо: що більше продамо об’єктів, то краще. Від кількості та якості проданих санкційних активів залежатиме кількість грошей у Фонді відновлення. 

Нагадаю, санкційне майно – це активи, які за рішенням Вищого антикорупційного суду передані Фонду держмайна, для їх реалізації та наповнення бюджету України. Мета ФДМУ – знайти проукраїнських власників, які запустять виробництво, створять нові робочі місця та дадуть поштовх для розвитку територій.

Усі активи, пов’язані з країною-агресором, повинні реалізовуватися у прозорий та відкритий спосіб через аукціон. Це стало можливим завдяки уряду, який затвердив Порядок управління санкційним майном. Кошти підуть у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії РФ.

Голова Фонду держмайна Віталій Коваль – що продасть Україна у 2024 році
Віталій Коваль (фото: пресслужба ФДМУ)

Що зараз відбувається навколо Центренерго? Які у вас відносини з наглядовою радою? 

Фонд за своєю організаційною структурою взаємодіє з нею та через наглядову раду керує підприємством. Ми систематично проводимо робочі зустрічі з керівництвом Центренерго щодо стану справ товариства. Точно можу сказати: за мого керівництва контакти Фонду держмайна з підприємствами будуть глибшими. 

Я вже відвідував Центренерго і буду там ще, зокрема, щоб контролювати залишки на складах. Наразі там є 174 000 тонн вугілля, а в дорозі на підприємства їдуть ще десятки тисяч. 

Сьогодні електростанції Центренерго збільшили генерацію у понад шість разів, тобто вийшли на рівень 2013 року. 

Важливо, що Центренерго виконує і соціальну роль. Коли генерація електроенергії в країні падає, то компанія включається максимально та підтримує необхідний рівень. Так, це призводить до збитків підприємства. Але це про енергетичну стабільність країни.

З яких країн зараз постачається вугілля на Центренерго та в якій пропорції?

Нині всі ТЕС ПАТ "Центренерго" забезпечені паливом відповідно до виробничих потреб. Склади поповнюються вугіллям з усіх державних шахт України, в межах їх виробничих можливостей. Утім, цих обсягів недостатньо. Тому частково використовується вугілля імпортного походження.

Російського вугілля на Центренерго немає?

У мене немає інформації про вугілля російського походження. Вся господарська діяльність – на правлінні Центренерго. Якщо таке вугілля з’явиться на підприємстві, то в цьому вже розбиратимуться правоохоронні органи.

"У мене немає інформації про вугілля російського походження. Вся господарська діяльність – на правлінні Центренерго".

Колишній в.о. генерального директора Центренерго на своїй пресконференції казав, що електростанції підприємства мають зношене обладнання та нестачу вугілля, а також що Трипільська та Зміївська ТЕС можуть не витримати зиму. Як ви оцінюєте роботу підприємств на середину зими 2023/2024 років?

Сьогодні вже середина опалювального сезону. Повторюсь, маємо рекордну потужність генерації за останні десять років. На складах вугілля є. Жодного колапсу не відбулося, жодної пророкованої "зради" не сталося. 

Будемо відверті: на кожному великому стратегічному підприємстві колишній менеджмент розповідає новому, як правильно вести справи. Тільки чомусь ніхто не звітує про свої збитки. 

Фонд має підприємства, де колишній менеджмент залишив мільйони згенерованих збитків. Екскерівники деяких з них дозволяють собі розповідати, як і що треба зробити. Але чомусь мовчать про свої помилки. 

Що відбувається навколо Одеського припортового заводу, чи контролюєте ви його та які у вас відносини з керівництвом?

З погляду інженерної думки, це одне з найбільш правильно сконструйованих підприємств. Попри те що йому 45 років, воно все одно дуже сучасне. ОПЗ постійно є в орбіті управління Фонду, а остання нарада була з ними минулого понеділка. 

Сьогодні підприємство працює за непрофільними напрямками: виробляє кисень та азот. Крім цього, займається перевалкою зернових. Але ця діяльність приносить лише дохід для фінансування основних витрат товариства, щоб утримувати колектив та виплачувати левову частину зарплати. 

Зараз ми розглядаємо можливість розширення діяльності. ОПЗ – це можливість вантажити багатотонні судна. Він фактично виконує роль глибоководних портів. 

Ми не виключаємо можливості його запуску за основним профілем. Але для того щоб це зробити, нам потрібна безпекова складова. Щоб, наприклад, у виробництво аміаку не прилітали ракети. 

Які шанси продати ОГХК, ОПЗ та Центренерго цього року? Чи є зацікавлені потенційні покупці для цих підприємств? Вони з України чи з-за кордону? 

На сьогодні аукціони з продажу ОГХК, ОПЗ та Центренерго ще не оголошено. Але, попри воєнний стан в країні, до цих об’єктів приватизації є інтерес з боку потенційних інвесторів — як українських, так і закордонних. 

Зокрема, вже висловили свою зацікавленість в участі в приватизації ОГХК компанії з-за кордону. ОПЗ завжди цікавитиме промислових інвесторів, через можливість завантаження аміаку на кораблі одразу на місці виробництва. 

Але в потенційних інвесторів є певний острах. Через відсутність страхування воєнних ризиків. 

Хоча сьогодні є міф, що приватизація неможлива під час війни, ми вже давно це спростували. Підприємства продаються, і за гарними цінами. Ринок сам регулює вартість справді перспективних об’єктів. Тому маємо приклади аукціонів, коли стартова ціна лота, яка дорівнює його балансовій вартості, виростала в десятки разів.

Раніше була інформація, що Фонд держмайна заявив на велику приватизацію Сумихімпром, АТ "Українські енергетичні машини" (підприємства Турбоатом та Електроважмаш. – Ред.). Як ви оцінюєте шанси на їх продаж, наскільки ці підприємства готові до приватизації? 

76% акцій АТ "Українські енергетичні машини" знаходяться в управлінні Кабінету міністрів, не у Фонді держмайна. Це є зараз стратегічне підприємство, яке працює на енергетику та на критичні галузі. Наскільки мені відомо, уряд не розглядає можливості приватизації АТ "Українські енергетичні машини" до завершення воєнного стану. 

"Уряд не розглядає можливості приватизації АТ "Українські енергетичні машини" до завершення воєнного стану".

Сумихімпром ми тільки повернули під контроль та обрали наглядову раду. Багато років це підприємство було непідконтрольне державі. Хоч вона і володіла 99,65% акцій, але фактично воно контролювалось іншою бізнес-групою та було доведене до банкрутства. Тому сьогодні наше перше  завдання – стабілізувати роботу Сумихімпрому.

Ексголова Фонду держмайна Рустем Умєров в інтерв’ю виданню Forbes рік тому казав, що треба провести аудит Ocean Plaza перед його продажем, це повинен бути фінансовий, технічний та юридичний аудит. Ви плануєте продати Ocean Plaza у другій половині наступного року, коли б ви хотіли провести аудит об’єкта? 

Ми аналізуємо доцільність і можливість проведення аудиту Ocean Plaza. Є низка питань, які зараз вивчаємо, а далі вже визначимося з Due Diligence. На сьогодні чіткого рішення — буде він чи ні – немає. 

Жодного тиску на міноритарія від Фонду держмайна немає. Якщо у нього є якісь питання, ми готові до діалогу. Ба більше, у нас була зустріч з представниками компанії "Ланіта Інвест" (компанія забудовника Андрія Іванова, яка володіє 33,5% Ocean Plaza. – Ред.). У ФДМУ є єдина позиція щодо державного майна – їм повинні володіти проукраїнські бізнесмени, а не ті, хто працює проти нашої держави. Якщо у міноритарія є проукраїнська позиція, він не є поплічником ворога, то тиск на нього точно не здійснюватиметься.

"У ФДМУ є єдина позиція щодо державного майна – їм повинні володіти проукраїнські бізнесмени, а не ті, хто працює проти нашої держави".

Чи планує Фонд змінювати керуючу компанію, що працювала на попереднього власника 66%? Коли це відбудеться? Якщо ні – чому?

Ми зараз аналізуємо їх торішню діяльність. Це залежить від фінансових показників і швидкості взаємодії з Фондом у питаннях приватизації. Якщо бачитимемо, що фінансова дисципліна та фінансові результати керуючої компанії – негативні, що вони не виконують основних завдань, які покладені на них статутом, що немає взаємодії у підготовці до приватизації, то рішення про їх зміну може бути ухвалено.

ТРЦ працює з листопада 2022 року. Кілька місяців тому держава повернула попередню версію уставу, і тепер мажоритарний власник може самостійно ухвалювати рішення щодо розподілення прибутку. Коли ви плануєте виплачувати дивіденди акціонерам? Зокрема, скільки грошей отримає держава?

Згідно з законом, якщо товариство отримало прибуток, то він в пропорційних частках виплачується акціонерам. Тобто держава отримує своє, а міноритарний акціонер – своє. Це не є рішення держави, виплачувати або ні. Є питання, чи заробила або не заробила керуюча компанія, щоб їх виплачувати. Щодо бюджету, то фінансовий план затверджується щороку.

Голова Фонду держмайна Віталій Коваль – що продасть Україна у 2024 році
Віталій Коваль (фото: пресслужба ФДМУ)

Іноді до Фонду державного майна лунають претензії, що ви продаєте підприємства за безцінь…

Нас справді часто запитують, чому ви стартуєте з таких низьких цін, якщо, до прикладу, підприємство продається за понад 10 млн, а Фонд починає його продаж з 500 000 грн. Ми виставляємо об’єкти на продаж за балансовою вартістю. А вже під час торгів учасники, змагаючись за право власності, приводять його до ринкової вартості. І це вкотре демонструє, чи готовий ринок до приватизації – він готовий. 

Наприклад, минулого тижня ми продали об’єкти, де ціна виросла в рази. Під час боротьби за нежитлову будівлю у Львові ціна зросла в сім разів, її продали за 85 млн грн. А за ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" ціна активу збільшилась у понад п'ять разів – зі стартової 8,5 млн грн до переможних 43,1 млн грн.

Рустем Умєров анонсував створення суверенного фонду для управління стратегічними активами. На якій стадії зараз його створення, які об’єкти ви плануєте внести до нього у 2024 році?

Суверенний фонд знаходиться на стадії формування та концептуального оформлення самої ідеї. Зараз ми вивчаємо моделі інших країн. Нам підходить симбіоз різних моделей. Ми провели консультації з Французькою холдинговою компанією, яка є місцевим аналогом ФДМУ та володіє понад 80 французькими державними підприємствами. Вивчаємо норвезький та польський досвід. Навіть дивимося, як це працює у країнах Близького Сходу. До речі, там основний дохід у суверенних фондів є від рентного продажу нафти. А ми повинні знайти свої можливості для отримання прибутків для держави. 

Зараз проводимо процедуру сортування, де визначаємо підприємства, які у своїй діяльності є стратегічними для України і дають дохід. Саме вони будуть кандидатами до суверенного фонду. Але щодо конкретного списку підприємств зараз рано говорити, доки формується його концепція.

Держава продала Волиньторф та Рівнеторф. Далі у планах продаж інших торф'яних підприємств. Які ви плануєте продати у 2024 році? Як продажу може завадити відсутність спецдозволів на видобуток та як це впливає на ціну підприємств? І що з цим робити?

Наприклад, Рівнеторф на момент приватизації згенерував на перше півріччя 2023 року 17 млн грн доходу. І це було підприємство з прозорою документацією та дозволами. Тому і було продане за 205 млн грн. А відсутність спецдозволів негативно впливає на ціну. Також важливо, щоб менеджмент перед продажем добре попрацював над ним. 

Таким самим шляхом ми підемо і стосовно інших торф'яних підприємств. За потреби, змінимо менеджмент, опрацюємо можливості отримати спецдозволи, яких не вистачає, і доведемо до приватизації. Але, згідно з останніми змінами у законодавстві, компанія, яка приватизувала підприємство з ліцензіями, має пріоритетне право перереєструвати на себе наявні ліцензії. Це позитивно вплинуло на приватизацію таких підприємств. 

А щодо працівників на підприємствах. Наприклад, на Чернігівторфі колектив не хоче приватизації…

Колективи ніде не хочуть приватизації. Люди не хочуть змін. Це через те, що працівники не розуміють, що буде з підприємством після приватизації. Під час війни ми не маємо допускати такого, щоб підприємства генерували збитки. Якщо на деяких підприємствах виросли містечкові групи, які підбурюють колективи та ставлять палиці в колеса приватизації, прикриваючись якимось соціальними процесами, то це неправильно. Якщо бізнес-процес на державному підприємстві системно йде донизу, зменшується дохід, а чорний ринок продажу їх сировини процвітає, то у мене питання: що робить менеджмент і що робить колектив, який дозволяє цьому негативному фактору розвиватись. І я не конкретно про Чернігівторф, а загалом про це як явище.

Останнє питання стосується гарантій безпеки для захисту інвесторів. Якими ви бачити ці гарантії, як комунікуєте можливість практичного втілення цих гарантій з нашим урядом? Як це може виглядати? 

Сьогодні ми чітко розуміємо, що важливо мати гарантії для інвесторів. Вони поділяються на дві складові. Перша — це фізична безпека власності. Це саме про страхові ризики. Тут ми взаємодіємо з Експортно-кредитним агентством, яке може дати міжнародним інвесторам страхування діяльності в Україні. Це страхування від воєнних ризиків, яке дає міжнародна агенція MIGA (Міжнародне агентство з гарантування інвестицій Світового банку. – Ред.). 

Друге питання – це верховенство права. Тут Фонд держмайна працює максимально прозоро. Також ми за те, щоб показувати, якою є реальна ситуація на підприємствах. Ми продовжили практику днів відкритих дверей, коли інвестор може до приватизації прийти на об’єкт, ми надаємо доступ до документації підприємства та його ризиків. Щоб інвестор заздалегідь міг знати, що він отримує в мішку.

Тому що інвестор – це той, хто сьогодні завдяки приватизації поповнить держбюджет, із якого фінансуються Сили оборони. А завтра перезапустить роботу підприємства, створить нові робочі місця, заплатить податки та дасть розвиток для регіону. Тому Фонд завжди йде назустріч тим, хто завдяки активній позиції на "економічному фронті" своїми діями наближає Перемогу.