Зміст:
  1. Кредити для українського бізнесу. Як це працює
  2. Подекуди війна — не головний фактор. Що зупиняє інвестора на кордоні з Україною?
  3. Проблема людських ресурсів. Як компенсувати дефіцит робочої сили?
  4. Сприйняття дискурсу про корупцію в Україні: "Рішуче не погоджуюсь"

Розвиток співпраці з Україною польський державний Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) розпочав у 2021 році, отримавши доступ до грантів Європейської комісії (ЄК). Спочатку основна увага була зосереджена на вакцинах від COVID-19. Однак, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, BGK протягом двох днів отримав "зелене світло" від ЄК, щоб переорієнтуватися на екстрену допомогу.

Польський Фонд міжнародної солідарності, який уже працював в Україні, став партнером і почав закуповувати воду, трансформатори та машини швидкої допомоги для фронту у квітні 2022 року. Пізніше придбали шкільні автобуси та провели навчання психологів.

Згодом BGK почав використовувати ще один інструмент фінансової допомоги для підтримки мікро-, малих та середніх підприємств у жовтій та червоній зонах. Станом на кінець 2023 року через партнера KredoBank було укладено 82 кредитні угоди (кредити під гарантію ЄС) на 11,93 млн євро, а середній чек за одним кредитом становить близько 150 000 євро. KredoBank належить іншому польському державному банку – PKO Bank Polski, який є аналогом українського Ощадбанку.

LIGA.net поспілкувалася з керівником відділу аналізу геополітичних ризиків BGK Богданом Завадевичем та директоркою департаменту міжнародних інструментів розвитку Агнєшкою Фальковською. Читайте — чому польський бізнес боїться повернення українців додому, у що готові інвестувати іноземці та що їх найбільше лякає. А також — як отримати гроші на розвиток власного бізнесу в Україні та чи можна застрахувати воєнні ризики. 

Кредити для українського бізнесу. Як це працює

Почнімо з кредитування малого та середнього бізнесу в Україні. Який масштаб програми та її цільова аудиторія?

Ми планували, що протягом п'яти років портфель цих кредитів досягне 170 мільйонів євро. Перший етап був дуже успішним. BGK та Європейська комісія беруть на себе ризики, а KredoBank видає кредити. Середньозважене покриття кредитів заставою в зеленій зоні становить 38%, а в жовтій/червоній – 74%.

Жодна інша фінансова установа, включно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) або Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), не змогли надати кредити в цих дуже ризикованих регіонах. Нам вдалося зробити це з KredoBank завдяки гарантійній структурі від Європейської комісії. Це важливо, тому що ці регіони мають обмежені ресурси, але підприємства повинні відновитися, щоб продовжувати працювати.

На що були витрачені ці кошти?

Кошти надаються на підтримку ліквідності та інвестиції, але тільки для нових клієнтів і нових грошей. Не задля того, щоб убезпечити портфель KredoBank. Ні, це для клієнтів, для інвестицій, наприклад, для відновлення їхньої діяльності.

Що це за бізнеси?

Переважно харчова промисловість і сільське господарство. Окремі сегменти.

Яке майбутнє у цієї програми?

Ми обговорювали можливість розширення джерел з ЄК. Позитивне рішення ухвалили наприкінці року.

Ми також працюємо над тим, щоб у майбутньому використовувати Український Фонд (Ukraine Facility). Ми дуже хочемо подати заявку на використання цього інструменту – компоненту розподілу ризиків.

Ми працюємо над визначенням потреб, над пайплайном проєктів (спосіб відстеження потенційних бенефіціарів. – Ред.), щоб мати конкретний пайплайн українських компаній або компаній, які, наприклад, працювали б з польськими технологіями і водночас продовжували розвиватися в Україні.

Також ведемо дискусії з бізнес-форумами, з бізнес-партнерами з України тут, у Польщі, які встигли перенести свій бізнес, але хотіли б повернутися. Я розмовляв і з тими, хто думає про прямі інвестиції або створення спільного підприємства в Україні.

Це складне завдання, тому що ми намагаємося визначити потреби і плани, які, ймовірно, не дуже актуальні на цьому етапі війни. Деякі партнери, які розглядають потенційні інвестиції, розуміють, що війна триває, і тому вагаються.

Ми також співпрацюємо з Київською школою економіки (KSE), щоб визначити потреби та можливості фінансування для громад чи муніципалітетів в Україні.

Хочемо зрозуміти, яку фінансову підтримку ми можемо надати – кредитування, розподіл ризиків з фінансовими установами чи пряма підтримка цього сегмента. Наразі ми збираємо дані та проводимо due diligence (аналіз. – Ред.), щоб зрозуміти, як працюють місцеві органи влади, як діє публічне право, як фінансуються та функціонують громади.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку