Зміст:
  1. Про інвестиційний форум у Варшаві
  2. Навіщо існує UkraineInvest
  3. Про концепцію інвестнянь
  4. Про методи підтримки інвесторів

Термін "інвестиційна няня", запроваджений 2020 року, став мемом з негативною конотацією. По-перше, на фоні блокування податкових накладних, безглуздих штрафів від податківців і перевірок всіляких контролювальних органів, український бізнес з іронією ставиться до задекларованої державної підтримки. По-друге, Закон про інвестнянь з об'єктивних причин так і не встиг запрацювати.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Держустанова "Офіс із залучення та підтримки інвестицій" (UkraineInvest) і є тією державною інвестнянею, яка опікується інвесторами. За словами її керівника Сергія Цівкача, вона не має повноважень і не може підмінити собою всю недосконалу державну систему. Проте має компетенції, які в теорії допоможуть охочим інвесторам втілити свої проєкти.

LIGA.net розпитала у Цівкача, які проєкти можуть отримати держпідтримку згідно із Законом про інвестнянь? На які проблеми скаржаться інвестори? Чи виправдовує своє існування Офіс із залучення інвестицій? І скільки зрештою є інвестицій?

Про інвестиційний форум у Варшаві

– У Варшаві 15 листопада відбувся форум FIT for Ukraine, в якому ви брали участь. Що це був за захід?

Це була низка заходів. Ключовий з них – виставка. Там були представлені багато країн. Було понад три тисячі учасників. Багато хто з них зацікавлений, щоб надавати свої послуги та продавати продукцію для відбудови України. Це природно. Україна буде найбільшим будівельним майданчиком сторіччя.

Нашою метою, як Офісу із залучення інвестицій, було – пройтись по всім партнерам і обговорити можливості перенесення їхнього виробництва в Україну для того, щоб продавати нам продукцію. Але водночас створити робочі місця в Україні.

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

Україна має намагатись по максимуму у себе виробляти продукцію, яка у нас споживається. Це втримує українські гроші в українській економіці, створює робочі місця і збільшує податкові надходження. Я думаю, цю тезу не потрібно довго пояснювати. Всі розуміють важливість власного виробництва.

– Хто організовував цей захід? І яка мотивація в іноземних компаній брати в ньому участь?

Це українська компанія Premier Expo, яка має офіс в Лондоні. На цій виставці були представлені українські регіони та іноземні виробники. У них була можливість познайомитись один з одним.

Крім виставки, був енергетичний форум. А ми, UkraineInvest, були організатором заходу щодо інвестицій. У нас було три сесії. Перша – фінансова. Про те, як міжнародні організації, приватні інвестори й державні установи країн підтримують відбудову, сприяючи входженню інвесторів. Наприклад, страхування інвестицій, спільне фінансування інвестиційних фондів з боку приватного капіталу.

Друга сесія була про регіони: куди можна інвестувати, які проєкти мають бути першочерговими.

Третя сесія була для мене найважливішою. Це – презентація інвесторів, які почали інвестпроєкти під час повномасштабної війни. З 24 лютого 2022 року.

– Серед таких є нерезиденти?

Так. І українські, і іноземні інвестори. Якщо ми кажемо про українських, це Astarta (агрохолдинг Віктора Іванчука. – Ред.). Був Вадим Гуржос, засновник СтудіоПак (виробник харчового пакування. – Ред.).

Була Terwin Group, що володіє мережами EVA та VARUS (власники: Руслан Шостак та Валерій Кіптик. – Ред.). Нещодавно ми підписали з Terwin Group меморандум про супровід інвестиційного проєкту на $500 млн плюс.

Група планує залучити до $1 млрд в логістичні хаби в чотирьох областях. Це Дніпро, Одеса, Київ та Львів. Частину потужностей планують використати для самої групи, частину – в якості послуги для інших зацікавлених бізнесів.

Якщо про нерезидентів, це компанія Kingspan (британський виробник будівельних панелей. – Ред.). Їх оголошена інвестиція – $300 млн. Зараз іде активна підготовка до реалізації проєкту. У Львові буде побудовано 6 заводів з виробництва енергоефективних будівельних матеріалів. За останній рік виручка цієї міжнародної групи склала 8 млрд євро.

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

Була представлена компанія Kronospan (австрійський виробник дерев'яних панелей. – Ред.), яка працює в Рівному. Вона інвестувала і до, і під час війни.

Була представлена компанія Chicago Atlantic (американська інвест-компанія. – Ред.), яка тільки зараз вирішила інвестувати в сектор нерухомості в Україні.

Була компанія Bayer (німецька агрохімічна компанія. – Ред.). Інвестиції під час війни – $65 млн. Вони розробляють нові сорти насіння кукурудзи.

– Яка мета такого заходу? Ці люди розповідали, що вони роблять, щоб показати потенційним інвестором привабливість інвестиційного клімату в Україні під час війни?

Трохи інакше. Ми презентували людей, яких ми супроводжували. Щоб вони поділились своїм позитивним досвідом, щоб у нас була можливість залучати більше людей.

– То яка реакція у потенційних інвесторів?

Позитивна. Є напрацювання. Не все можу розказати, тому що деякі кейси конфіденційні. Один з проєктів має бути оголошений до 15 грудня. Понад $50 млн. Це підприємство з виробництва будівельних матеріалів.

Також ми підписали меморандум з іспанською групою Madoqua. Вони збираються зайти у виробництво біометанолу. На початку розглядається інвестиція від $300 млн до $900 млн. По суті, це перероблення відходів агропродукції. Це нешвидкий проєкт. Він може тривати декілька років. Поки що він на стадії планування. Їм потрібен доступ до електроенергії, технічної води і сировини. Наразі шукаємо таку ділянку.

З часу, коли наша ротація UkraineInvest почала працювати в 2020 році, в Україну залучено понад $2 млрд прямих інвестицій. З цих грошей $943 млн – вже проінвестовані. Інші будуть проінвестовані протягом 3-5 років. Це виключно приватний капітал.

Навіщо існує UkraineInvest

– Є таке враження: щобільше в країні різноманітних державних організацій із залучення інвестицій, то менше інвестицій. Для чого існує ваш Офіс?

Фонд із залучення інвестицій був створений 2016 року. Два роки він існував в режимі донорської організації, яка була дорадчим органом. В 2018 році йому надали статус державної установи. В травні 2020 року я очолив його.

Ми є виконавчим органом. У нас немає повноважень, у нас є тільки компетенції. Наше завдання – виступати ефективним посередником між бізнесом і державою. Або між бізнесом і бізнесом, якщо йдеться про міжнародні компанії. Для того щоб познайомити їх, показати можливості співпраці.

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

Також в нашій компетенції розв'язання проблемних питань інвесторів. Ми теж за це відповідаємо. Наприклад, інвестор приходить до нас і розповідає, що у нього виникли проблеми з якимись державними органами. Ми аналізуємо, звертаємось до держоргану. Намагаємося з'ясувати, де проблема. Буває, що проблема на боці бізнесу, буває – що на боці держави.

Тоді ми, виступаючи медіатором, намагаємося розв'язати цю проблему. Таких питань було вирішено понад 150 з 2020 року.

– Які держоргани створювали найбільше проблем?

Наприклад, з ДАБІ у нас було багато питань (Державна архітектурно-будівельна інспекція, зараз ДІАМ, Державна інспекція архітектури та містобудування. – Ред.). Інвестор вкладає гроші, але не може почати експлуатацію об'єкта через якесь несуттєве відхилення. Приміром, камера на плані розташовувалася в одному місці, а фактично була зміщена на пару метрів. Це ніяк не впливало на об'єкт, але ДАБІ часто блокувала такі речі.

Зараз ця система працює набагато ефективніше, тому що спілкування між інвестором та держустановою переведено в онлайн.

Коли якесь питання повторюється не один раз, ми самостійно формуємо законодавчу пропозицію і передаємо на розгляд в Мінекономіки або народним депутатам. Таким чином, наша розробка лягла в основу змін до Закону про інвестнянь (Закон Про держпідтримку інвестпроэктів зі значними інвестиціями. – Ред.).

Ці зміни ми розробили в березні 2022 року, відразу після того, як почалася велика війна. Супровід інвесторів був уже зовсім іншим. Але ми вже думали, як зробити так, щоб вони повертались.

– По суті ці зміни пом'якшують критерії отримання держпідтримки. Наприклад, зниження порогу інвестиції з 20 до 12 млн євро для визнання її значною.

І роблять їх більш гнучкими. Раніше треба було подати заявку, чекати чотири місяці. І тільки потім – інвестувати. Зараз ти можеш почати працювати, а протягом 18 місяців подаєш заявку.

Також важливо, що змінений підхід до умов щодо кількості і якості робочих місць. Раніше було мінімум 80 робочих місць. У нас був проєкт на $100 млн, який не попав під дію Закону про інвестнянь, тому що створював всього 16 робочих місць. Все тому, що це було високотехнологічне автоматизоване виробництво.

Зараз в законі написано, що може бути навіть 10 робочих місць. Але тоді заробітну плату ви платите на 50% більше, ніж середня у галузі.

– Скільки ваш Офіс споживає коштів на рік? Грубо кажучи, чи виправдані витрати платників податків на існування такого Офісу?

Це відкрита інформація, яку можна подивитися в Законі про бюджет. До вторгнення у нас було 58 млн грн фінансування на 2022 рік. Потім був секвестр.

LIGA.net: в проєкті держбюджету на 2024 рік на Офіс із залучення інвестицій закладено 51 млн грн.

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

Умовно, наш щорічний бюджет – близько мільйона доларів. Якщо подивитися на ті інвестиції, які вже були витрачені – трохи менше мільярда доларів, то ми свій бюджет відпрацювали на тисячу років. Тобто, за останні три роки кожен долар державних коштів, витрачений на функціонування UkraineInvest, приніс тисячу доларів прямих іноземних інвестицій.

У нас за штатом має працювати 42 людини. Для порівняння, в Агенції з інвестицій та експорту Франції працює 1,5 тисячі людей. У Словаччині в аналогічній організації працюють 65 людей. При тому, що це країна розміром з дві українські області. Україні для того, щоб залучати інвестиції потрібно щонайменше 150 людей. В ідеалі – близько 300. Щоб можна було покрити кожен регіон, щоб було координоване управління, єдиний підхід у супроводі інвестора і знання.

Про концепцію інвестнянь

– Щодо Закону про інвестнянь. Він набув чинності у лютому 2021 року. Чи правильно я розумію, що жоден інвестпроєкт не отримав держпідтримку згідно з цим законом?

Давайте розіб'ємо цю історію на два напрями. Перший – це Закон про інвестнянь. А другий – принцип інвестиційної няні, сам підхід до супроводу інвесторів. Якщо ми кажемо про підхід, то є інвестиції на $2 млрд, які ми супроводили без застосування закону.

Закон насправді не про інвестнянь, хоч його так прозвали. Цей закон – про державну підтримку. Він вводить нас у конкурентне середовище з нашими країнами-сусідами. У Туреччині, наприклад, ви можете отримати стимул 90% повернення інвестицій грошима. А якщо додати інші стимули, то державна допомога перевищить розмір самої інвестиції. В деяких європейських країнах є грошова компенсація за створення кожного робочого місця.

Система стимулів, коли вона започатковується, зазвичай починає працювати десь через 2-3 роки від ідеї до імплементації. Тому що потрібно написати закон, провести його через парламент, підготувати підзаконні акти, а потім – зібрати проєкти.

У нас це було швидше. В 2020 році писали закон, в грудні ухвалений, в лютому 2021 року підписаний президентом. А підзаконні акти були готові в серпні 2021 року. Деякі підзаконні акти вимагали вдосконалення. І це було виконано в листопаді-грудні 2021 року.

Одразу після того ми подали дві заявки на $100 млн, які ми супроводжували. І ще була третя заявка, яку інвестори готували і подавали самі. На березень 2022 року ми готували ще заявки на $500-700 млн. По всіх проєктах були позитивні відгуки від Мінекономіки. Але почалася війна.

– Відповідно, ті три заявки, які були на виході, вони злетіли?

Так. Але зараз з того переліку одна переподається. І є ще три нові.

Нагадаю, що за цей час було вдосконалення закону. 12 вересня 2023 року президент підписав зміни до нього. Відповідно, ті підзаконні акти, які були ухвалені 2021 року, вже неактуальні. Тому що є новий закон.

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

Мінекономіки активно готує їх оновлення. Вони зацікавлені, тому що інвестиції – їх ключовий показник ефективності. Інші колеги працюють над цим. Зараз наша спільне завдання – швидше оновити підзаконні акти, щоб закон зміг працювати й інвестори почали ним користатись. Попередня оцінка – в січені 2024 року можна буде подавати заявки.

У нас вже лежать готові заявки: техніко-економічне обґрунтування, підтвердження фінансових моделей. 4 проєкти на $500 млн.

– Тобто, урядова бюрократія не встигає за готовністю інвесторів?

Ні. Це бажання йти вперед. Новий закон відкриє можливість приєднатися до держпідтримки для десятків нових компаній. Тому що і поріг інвестицій зменшений і інші критерії стали гнучкішими. Через те, що ми дозволили подаватись протягом 18 місяців від початку роботи, всі хто хотів податись – вони встигнуть це зробити.

Тобто закон навпаки – розблокував систему. Хоч зі сторони здається, що ми стоїмо на місці.

– Чи можете назвати ті чотири компанії, які подали заявки?

Можу назвати сектори: це агропереробка, будівельні матеріали, ще раз будівельні матеріали і рекреаційна реабілітація. Основна сума в проєктах з виробництва будматеріалів – там $350 млн на два проєкти.

– Є претензія від українського бізнесу: що ось ви придумали інвестнянь для іноземних інвесторів, але не можете забезпечити нормальну роботу наявних українських бізнесів.

Дуже важливе запитання. Відповім так: треба комплексно дивитися на речі. Система інвестнянь не здатна замінити собою всю державну систему. Система інвестнянь – це невеликий додаток до державної системи для того, щоб допомогти українському інвестору знайти партнера та інвестиції. Міжнародному партнеру – зайти в Україну і швидше зрозуміти роботу в країні, бути тут конкурентноздатним порівняно з місцевим бізнесом.

Тобто це не для того, щоб комусь одному дати преференції. А для того, щоб усіх ввести в єдине поле здорової економічної конкуренції і пояснити, як працює держава.

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

Те, про що ви говорите, – це не відповідальність UkraineInvest. Це відповідальність державної системи: правоохоронні органи, суди, міністерства, центральні і регіональні органи виконавчої влади, законодавча гілка. Врешті-решт – це і стиль ведення бізнесу в Україні.

Якщо умови роботи бізнесу загалом потребують вдосконалення, це не означає що не потрібно мати стимулів із залучення інвестицій. Процеси вдосконалення мають відбуватися паралельно і там, і там.

Чи добре, що ми існуємо? Я вважаю, так. Тому що ми виступаємо комунікаторами між бізнесом і державою і забезпечуємо це на фаховому рівні. Якби нас не було, було б однозначно гірше.

Про методи підтримки інвесторів

– Як технічно відбувається ваша комунікація з іншими держорганами? Приміром, приходить до вас компанія і скаржиться на свавілля якоїсь інспекції. Ви можете оперативно набрати міністра економіки Юлію Свириденко чи прем'єра Дениса Шмигаля, щоб розв'язати це питання? Чи пишете листи на відповідні відомства?

Знаєте, прем'єру та віцепрем'єру не потрібно пояснювати важливість сприяння інвестиціям. Але, дійсно, підтримка таких людей, як прем'єр-міністр і міністр економіки для нас є дуже важливою.

Дуже часто інвестиція блокується на середньому рівні бюрократії. Блокують якісь дозвільні документи через те, що співробітник у відпустці. Чи правоохоронці на середньому рівні створюють якісь проблеми. Але дуже часто і на стороні бізнесу є проблеми.

Коли потрібна підтримка високопосадовців, ми звертаємося. Дійсно. Але не для того, щоб їм пояснити, а для того щоб заручитись їхньою підтримкою. Щоб вони застосували свою експертизу чи державну вагу для підтримки конкретного проєкту.

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

Але ми спілкуємось і з іншими органами – з різними міністерствами, з Податковою, з Митницею. Тобто, ми працюємо не тільки з цими двома посадовцями. Наше завдання – працювати зі всіма і мати зі всіма дружні відносини.

– Зазвичай у нас питання вирішується, коли перші особи з "політичною вагою" тиснуть на безпосередніх виконавців…

Коли до нас надходить звернення інвестора, ми намагаємося зрозуміти, на чиєму боці проблема. Після того, як ми зробили діагностику, ми думаємо над тим, яким може бути рішення. Іноді до нас звертаються із судових питань. Ми в це не можемо втручатись. Це незалежна гілка влади.

Якщо це виконавча гілка і проблема на боці держави, ми звертаємось у відповідний орган. Наша мета – шляхом переговорів дійти до спільного бачення. Ми пояснюємо, чому цей проєкт важливий, скільки він створює робочих місць.

Буває, що інвестор наймає неякісного консультанта, який подає документи з помилками. І тоді ми стаємо на бік держави і пояснюємо інвестору, що йому треба переробити.

– Ви акумулюєте інформацію від інвесторів. Складімо рейтинг їхніх проблем – з якими питаннями до вас звертаються найчастіше?

На сьогодні – це отримання земельної ділянки під об'єкт інвестиції, зміна її цільового призначення, підключення до інженерних мереж: електроенергія, вода, газ, залізниця. Також бувають проблеми з дозвільною системою.

Наприклад, згідно із законом про інвестнянь, місцева влада може виділити земельну ділянку безоплатно та без аукціону під інвестиційний проєкт.

Ми звертаємося до об'єднаних територіальних громад (ОТГ), на території яких розташовані ділянки, які цікавлять інвестора. Кажемо їм: у вас є така можливість, у вас буде 200-300-500 робочих місць. На жаль, у відповідь ми дуже часто чуємо: скільки інвестор готовий заплатити за землю?

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

Я розумію керівників ОТГ. Вони хочуть поповнити бюджет сьогодні. Але вони мають дивитись вдовгу. Якщо це буде завод на 500 робочих місць і люди, зокрема, які зараз захищають країну, зможуть там працевлаштуватись із зарплатою вищою за середню, це принесе громаді набагато більше користі, ніж одноразовий продаж землі.

– З досвіду спілкування з керівниками ОТГ, вони все це розуміють. Але кажуть про те, що в разі якихось пільг інвестору до них прийде Державна аудитслужба (ДАСУ) чи інший перевіряючий орган і звинуватять у "завданні збитків громаді".

В законодавстві є пряма норма, яка дозволяє виділяти землю інвестору безоплатно. Крім того, в кожній такій інвестиційній угоді одним з підписантів є Кабінет міністрів, як колегіальний орган. Мені здається, що така система максимально захищає керівників ОТГ від ситуації, яку ви описали.

– Які галузі цікавлять інвесторів? Логічно, що в умовах війни найцікавіші проєкти зі швидкою окупністю: видобуток сировини – залізної руди, природного газу, а також аграрний сектор.

Зараз найбільше проєктів – це виробництво будівельних матеріалів: будівельні суміші, бетон, цемент, панелі. Також розвивається агроперероблювання.

Щодо сировини, звичайно, нам потрібні технології. Тут багато напрямів. Найперше – нафта і газ. Сьогодні Укрнафта працює над тим, щоб укласти десятки угод про розподіл продукції (УРП). Також нам потрібно відновлювати виробництво й оброблення металів, виробництво добрив.

– У нас є величезна потреба у склі, яке до війни ми завозили з РФ та Білорусі. У нас є своя сировина, є ринок збуту. Чому ніхто досі не побудував склозавод в Україні?

По-перше, це наявність коштів. По-друге, потрібне страхування інвестицій. Зараз страхування інвестицій здійснюють Агентство з гарантій інвестицій Світового банку (MIGA), Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) та уряд Нямеччини. Найбільше дає останній, але він надає таке страхування виключно німецьким компаніям.

LIGA.net: Верховна Рада 22 листопада ухвалила Закон про страхування військових ризиків, яким ці функції покладені на Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Але статутний капітал ЕКА всього 2 млрд грн.

Тобто тут питання захисту інвестицій. Іноземні інвестори поки не цікавляться таким проєктом. Більш активні українські інвестори. Але їм потрібен партнер.

Очільник Офісу із залучення інвестицій про принцип інвестняні та проблеми інвесторів
Фото: Владислав Мусієнко для LIGA.net

– Хотілося б пройтись іншими стимулами інвестицій. Цікаве ваше ставлення до відповідної ідеї та її реалізації. Індустріальні парки, в яких є пільги для інвестора, – це хороша ідея?

Це позитивний кейс в плані законодавства. Чи він є позитивним в плануванні і реалізації – це питання. Навіщо нам території, які реєструються як індустріальні парки, але інвестору вони не підходять? Це просто поле, в якому нічого немає. Індустріальний парк треба планувати, коли в тебе є якірний інвестор.

Вимога до локалізації окремих товарів у державних закупівлях?

Це теж позитивна історія. Але там є обмеження в рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Товари з країн, які є підписантами Угоди про державні закупівлі (Agreement on Government Procurement, GPA), не підпадають під такі вимоги.

Але повністю підтримую концепцію, що ми маємо робити все можливе для того, щоб зберігати робочі місця в Україні. Якщо це не порушує наші міжнародні угоди.

– Повернення інвестицій через податки?

Ці норми вже існують і в Законі про індустріальні парки, і в Законі про інвестнянь. Звичайно, це позитивна історія. Інвестор має право не платити податок на прибуток протягом 5 років. Інвестиційна угода укладається на 15 років, і інвестор сам обирає 5-річний період, в який не сплачуватиме податок на прибуток. Головне, щоб цей 5-річний період був безперервним.