Соціальне житло завдяки війні. Скільки коштує реконструювати занедбаний будинок

В Україні після початку повномасштабного вторгнення постала серйозна потреба у розселенні внутрішньо переміщених осіб (ВПО). На сьогодні створена не одна організація, яка допомагає таким людям. Одна з них – "Житло для ВПО". Команда благодійників перетворює аварійні, занедбані будівлі на житлові. За допомогою міжнародних фондів вони вже реалізували проєкт в Ірпінській громаді Київщини. На черзі – будинок під Вінницею.

LIGA.net поговорила із засновницею проєкту Ольгою Соловей про труднощі, з якими стикнулася організація під час реалізації проєктів, акумулювання грошей від міжнародних компаній та співпрацю з місцевими громадами.

Етапи та складнощі в реалізації проєктів, пошук фінансування

Наша організація сфокусована на реконструкції, ремонті та відбудові об’єктів нерухомості. Наразі фонд завершує реконструкцію гуртожитку в селищі Михайлівка-Рубежівка, що входить до складу Ірпінської міської громади. Проєкт реалізовується за технічною допомогою міжнародних донорів, адже основний фокус залучення коштів – закордонні партнери. В Україні ми збираємо дуже мало коштів, бо розуміємо, що тут інші пріоритети. Контакти з іноземними компаніями у нас розвивалися ще до повномасштабної війни, тому існує певна довіра.

Фонд було створено у квітні 2022 року. Це була ініціатива учасників ринку нерухомості. Ми зібралися та почали думати над тим, як ефективно використовувати свої професійні знання та бути корисними. З початком повномасштабного вторгнення почалася величезна внутрішня міграція і було зрозуміло, що переселенці стикнулися з проблемою нестачі житла. Про відновлення та компенсацію ще тоді й не йшлося. Заразом у нас з’явилася ідея шукати об’єкти, які можна швидко реконструювати, і робити їх житловими. Зараз таких ініціатив достатньо багато. Наш фонд вже домовився з чотирма громадами, які виділили різні об’єкти. Гуртожиток в Ірпені – це наш флагманський проєкт, бо він невеликий за обсягом та бюджетом, і нам вдалося залучити кошти.

Польський ринок одним із перших запропонував допомогу. Від них вона найбільш відчутна. Крім того, долучилися компанії з Німеччини, Великої Британії. Ми також співпрацюємо з міжнародною організацією JCI (Міжнародна молодіжна палата), в рамках якої і Нідерланди, і Японія підтримували цей проєкт невеликими сумами.

Історія проєкту

Вперше з громадою ми зустрілися влітку 2022 року. Місцева влада дуже швидко відреагувала на наш запит щодо пошуку будівлі. Передання цього об’єкта зайняло певний час, і десь восени 2022 року ми отримали всі необхідні документи. Ми почали з обстеження будівлі, певних підготовчих робіт, оголосили архітектурний конкурс.

Першу презентацію для міжнародних донорів ми показали в жовтні 2022 року. З січня нам підтвердили, що зможуть профінансувати проєкт. Вже в березні-травні ми займалися підготовчими роботами, виготовляли робочий проєкт та документацію. А вже з 1 червня розпочали будівельні роботи, спочатку майже два місяці тривали демонтажні роботи та укріплення фундаменту.

Гуртожиток являв собою аварійну, захаращену будівлю без вікон та дверей, з дерев’яною підлогою, без комунікацій. Трохи раніше місто вже зробило покрівлю, яка не протікала, що дозволило зберегти будинок. Звідти ми вивезли кілька десятків тон сміття, демонтували стіни, бо там було 50 невеличких кімнат. За літо ми майже завершили будівельні роботи. Підсилили фундамент, перепланували приміщення повністю: у нас вийшло 19 квартир по 35-36 квадратних метрів зі спільним простором та дитячою кімнатою.

Ми працюємо разом з Ірпінською міськрадою. Без тісної співпраці та підтримки – цей проєкт би не відбувся. Будинок у власності громади, а ми виступаємо як організація, що фінансує виконання робіт. Люди, які проживатимуть в гуртожитку, не платитимуть за оренду, а лише сплачуватимуть за комунальні послуги.

Скільки коштує перетворення занедбаної будівлі на житлову

Загалом реконструкція коштувала $720 тисяч. 80% фінансування – майже $600 тисяч – це благодійний внесок польської компанії Dom Development. Потрібно враховувати, що це не тільки реконструкція приміщення та ремонт, а й підведення всіх комунікацій. Щодо комунікацій, то місцева влада взяла на себе відповідальність за оновлення та підключення – вони оплачували більшість робіт.

Будівля площею майже тисячу квадратних метрів. Під час реалізації проєкту українські компанії надавали нам знижки на будівельні матеріали та знижували ціни на будівельні роботи. Генеральний підрядник – Unit Development – робив все з душею, дуже якісно. Архітектори спроєктували будинок повністю інклюзивним.

Чи не дешевше було б побудувати нову будівлю

Нове будівництво юридично інший процес, який вимагає більше часу на розробку документації та виділення землі. Нове будівництво коштувало приблизно б так само. Але тут йдеться також про соціальний вплив на середовище: захаращена покинута будівля посеред жилого району. Тепер вона має гарний вигляд.

За підтримки міської влади всі процеси погодження проходили достатньо комфортно та швидко. Без них було б довше, складніше та дорожче.

Про майбутній проєкт під Вінницею

Фонд вже працює над новим проєктом для 15 родин. Це теж покинута будівля на величезній території в селі Стрижавка біля Вінниці. Місцева влада нам надала будівлю, яка, на жаль, теж є аварійною, але теж з потенціалом стати гарним домом для переселенців. Ми вже готуємо документацію, питання щодо фінансування вирішується. Вже спілкуємося з кількома організаціями. На цей проєкт необхідно знайти близько $600 тисяч. Плануємо вже весною розпочати роботи.

Ми не беремося за великі проєкти, адже розуміємо свої можливості та скільки можемо залучити коштів.

Про забезпечення житлом переселенців та проблеми, з якими стикаються такі організації

Для забезпечення житлом переселенців в Україні зараз можливі всі варіанти відновлення. Одна з перепон – якість комунальної власності. В Україні ми майже 20 років говорили про те, що всю комунальну власність треба приватизувати й роздати. Тому всі хороші проєкти вже є в приватній власності. Все, що на балансі міст, – в аварійному стані.

Ми спілкувалися з представниками міжнародних організацій, які були готові допомагати з ремонтами, але вони виділяли невеликі суми та не хотіли працювати з аварійними будівлями.

Багато часу займає пошук та аналіз потенційних проєктів для відновлення. Наш фонд працював в Кам’янці-Подільському чотири місяці з двома будівлями. Місцева влада дуже хотіла допомогти реалізувати проєкти. Але будівлі в такому стані, що всі розрахунки вказували на те, що це нераціонально.

Метод відновлення будівель оптимальний, але потрібно розглядати всі можливі варіанти, щоб забезпечити житлом переселенців. Надавати житло – це також один із механізмів повернення українців з-за кордону.

В Україні на сьогодні немає достовірних даних щодо міграції українців. Є люди, які отримали довідки в одному місті, проживають в іншому та планують ще переїжджати. Ми отримали сотні запитів щодо розселення в Ірпені. Але наша організація цим не займається – реєстрацією, розселенням опікується місцева влада.

Ми хочемо зазначити, що міста готові співпрацювати, надавати ділянки та передавати об’єкти на реконструкцію. З 2022 року спрощено механізм виділення ділянок під житло для переселенців. Але залишається питання в нашій спроможності залучати кошти. Наразі ми бачимо, що бажання є, спроможність є, спеціалісти є, але банально в Україні не вистачає коштів.

Ми дуже хочемо, щоб війна закінчилася якомога швидше і люди змогли повернутися у свої домівки. Але ця будівля лишиться у власності громади та зможе слугувати ще багато років. Наприклад, там зможуть проживати молоді спеціалісти і відчувати таким чином підтримку. Погано, що соціальне житло з’явилося у нас через війну. Але добре, що воно залишиться і використовуватиметься. На жаль, наша держава втратила саме поняття соціального житла для тих, хто його потребує.