Довгий, президент МАН: "Треба зробити все, щоб діти розвивалися попри війну та руйнування"

На правах реклами

Станіслав Довгий, президент Малої академії наук України, академік Національної академії наук, ініціював програму створення під час війни мережі регіональних інтерактивних освітніх просторів. 

До 24 лютого це була державна програма, ініційована Станіславом Довгим і підтримана президентом України Володимиром Зеленським. Однак війна внесла свої корективи — бюджетні витрати переорієнтовані на оборону. Щоб продовжити реалізацію цієї ідеї, родина Довгих вирішила шукати можливості залучення ресурсів із недержавних джерел. 

Одним із перших проєктів став тимчасовий Музей науки у Львові, який діяв протягом перших 4 місяців війни. За цей період виставку відвідали понад 10 000 дітей. Наступним кроком заплановано відкриття музею в Ужгороді. 

Під час брейншторму над пошуком фінансування виникла ідея провести мистецький аукціон. Одразу придумали назву – "Мистецтво перемоги". І вирішили передати на аукціон значну частину нашої сімейної колекції. Закарпатська художня школа відома у всьому світі. Тому насамперед відібрали закарпатських класиків. Також відгукнулися наші друзі-колекціонери та сучасні закарпатські художники, що надали свої роботи. Вирішили частину коштів спрямувати на створення музею, а частину – на підтримку захисників України. 

До культурно-мистецької ініціативи — приєдналися Ужгородський національний університет, Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая, а також регіональна та міська влада. 

Станіслав Довгий, президент Малої академії наук України, академік Національної академії наук України

"Лагідний аукціон"

— Чиєю була ідея провести таку виставку-продаж?

Це ідея нашої родини. Для підтримки реалізації проєкту ми передали 80 полотен із сімейного зібрання — це майже половина благодійної експозиції. До цього часу коштом нашої родини, "Dovgiy Family Office" та Благодійного фонду "Можемо разом" уже значною мірою профінансований ремонт приміщень майбутнього Музею науки в Ужгороді. Виставка-продаж допоможе зібрати кошти на завершення всіх робіт, облаштування, доставку експонатів і створення кількох науково-дослідницьких лабораторій.

Це не аукціон в його класичному розумінні, а, скоріше, такий "лагідний аукціон": якщо на картину претендуватимуть два чи більше покупців — вона дістанеться тому, хто дасть вищу ціну. 

— Як Ви рухалися до створення Музею науки в Ужгороді?

Понад два роки тому ми відкрили перший інтерактивний державний Музей науки у Києві площею майже 1500 м². На урочистості завітав президент Володимир Зеленський, і я запропонував йому започаткувати державну програму — створити мережу центрів науки. Київський музей науки мав шалений успіх — попри пандемію й обмеження він прийняв 200 тисяч відвідувачів! Так з’явився задум створити центри науки як мінімум для 10 областей із локаціями у Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі, Кропивницькому, Полтаві та, звісно, Ужгороді. 

— І попри війну підготовка тривала?..

У зв’язку із початком війни Україна вимушена була переорієнтувати державне фінансування. Тепер інші пріоритети — армія й оборона. Та нам вдалося мобілізувати представників бізнесу, наші власні можливості, в тому числі родинної компанії "Dovgiy Family Office".

Попри війну, припинення фінансування й інші складнощі ми знайшли нові приміщення та прискорили підготовчі роботи. Разом із колегами з Малої академії наук – Марією Дубровою (директоркою Київського музею науки), Василем Дунцем (завідувачем лабораторії музейної педагогіки), Оленою Сиверинчук (керівницею відділу комунікацій) – ми відвідали музеї у Німеччині, Франції, Данії, Бельгії, Чехії, Фінляндії, Норвегії, Нідерландах, Швеції та провели з ними переговори щодо підтримки нашого проєкту. Вони охоче відгукнулися та підтримують нас тимчасовими експозиціями, передають експонати, надають консультативну допомогу. 

— Чому зараз на перший план вийшов саме Ужгородський музей науки?

На заході України, зокрема в Закарпатті, у зв’язку із війною зараз додалась дуже велика кількість дітей і молоді з усієї країни — такі інтерактивні наукові простори тут доволі затребувані. До війни ми планували відкрити музей в Ужгороді до кінця 2023 року. Місто надало чудову локацію – раніше у центрі був кінотеатр "Ювентус". Але довелося скоригувати плани по ходу.

На щастя, на нашу ідею відгукнувся ректор Ужгородського національного університету – всесвітньо відомий нейрохірург, професор Володимир Іванович Смоланка. Він запропонував приміщення в одному із корпусів університету, які якнайкраще відповідають сьогоднішній ситуації. Наша родина вже профінансувала значну частину ремонтних робіт. Маю надію, що виставка-продаж, у тому числі й частини нашої родинної колекції картин, допоможе завершити реалізацію цього проєкту — Музей науки може зустріти перших відвідувачів найближчим часом. 

— В Ужгороді з’явиться вціліла частина експозиції зруйнованого Музею науки Маріуполя?

Маріупольський державний університет одним із перших приєднався до нашої ідеї створення регіональних музеїв науки. На жаль, під обстрілами втрачено значну частину експозиції, презентацію якої готували до Дня Незалежності. Проте частина експонатів ще була на стадії завершення і зараз знаходиться у виробника за кордоном. Знаючи про наш проєкт, ректор Маріупольського державного університету Микола Валерійович Трофименко запропонував ректору Ужгородського національного університету Володимиру Івановичу Смоланці передати цю частину експонатів до Музею науки в Ужгороді. Це дуже символічна маріупольська частина експозиції — вона покаже нашу незламність, прагнення до світла знань, а не інтелектуального мороку, який нам несуть окупанти. 

— Однією із цілей виставки-продажу названа підтримка наших воїнів-захисників. Можете розказати детальніше?

У цьому проєкті частину коштів буде витрачено на підтримку 128 закарпатської бригади згідно з їхніми потребами на момент завершення збирання коштів. 

Підтримка української освіти та науки 

— Чому Ви так багато уваги надаєте питанням освіти під час війни?

З відкритих джерел відомо,  що зараз близько 3 млн українців знаходяться за кордоном, стільки ж у безпечних регіонах України. Із них третина, якщо не більше — це діти. Кожного дня я думаю: що ми робимо, щоб повернути їх до України? Як зробити, щоб українські діти та молодь, розкидані війною по 44 країнах світу, хотіли повернутися до України, мали тут перспективу?

Ми вирішили робити все, що в наших силах, аби дати дітям ще кращі можливості для розвитку й освіти, а тим, хто за кордоном, мотивацію до повернення додому. Директор МАН Оксен Лісовий та інші наші співробітники мужньо вирішили захищати батьківщину зі зброєю в руках спочатку в теробороні, а потім на фронті, решта команди — на освітянському фронті. 

— Як дітям, які опинилися за кордоном, не втратити темп у навчанні та підтримувати духовний зв’язок з Україною?

За кордоном ми робимо декілька великих проєктів. Один із них — "Вивчай науку українською". Ми працюємо з кількома десятками  наукових центрів, музеїв науки. МАН допомагає перекладати українською їхні програми, екскурсії, методички. У Польщі, Німеччині, Франції та багатьох інших країнах наші діти можуть поринути в українськомовне спілкування, для них діють літні школи з українськими педагогами.

Ще один наш великий проєкт — "Українська книга за кордоном": Мала академія наук має власне видавництво, ми поширюємо українську книгу в зарубіжних осередках, де навчаються діти з України. Наприклад, на презентації українських книг у Великобританії, яка відбулася 11 серпня, перша леді України Олена Зеленська читала уривок із виданої нами книги (авторка Настя Музиченко, книга "Історія на 14-й колії") — її слухали діти, які перебувають за кордоном або мають змогу підключитись онлайн. Наша гордість — ця книги видавництва МАН. 

— Як далі розвиватиметься музейний проєкт МАН?

Варто зазначити, що перші віртуальні подорожі музеями ми започаткували понад 10 років тому у проєкті "Музейний портал", який після успішного тестування та запуску передали МАН для підтримки та розширення. Сьогодні на порталі можна відвідати понад 200 музеїв України та світу.

Розуміючи виклики долі та зміну запиту від учнів у результаті переходу на онлайн-навчання, ми вирішили запустити новий проєкт у сфері віртуальних подорожей музеями – "Віртуальні екскурсії музеями світу". Перший проєкт плануємо провести з мюнхенським Deutsches Museum. У даному проєкті наші віртуальні відвідувачі будуть безпосередньо спілкуватися з працівниками музеїв, брати участь у показах експериментів, лабораторних демонстраціях. Тобто це вже рівень не пасивного перегляду, а активної інтеракції, де віртуальний тур є лише частиною екскурсії.

Також готуємо цикл віртуальних зустрічей з музеями Європи, Америки й інших регіонів світу.