ДАСУ відреагувала на скаргу КБ "Луч" новою ревізією. Заявила про маніпуляції й мародерство

Державна аудиторська служба України почала нову перевірку у державному конструкторському бюро "Луч" після того, як підприємство публічно поскаржилося на дії відомства. Про це йдеться на сторінці конструкторського бюро в Facebook.

"Луч" – єдиний в Україні виробник високоточної зброї ("Нептун", "Стугна", "Корсар"). У середині вересня підприємство заявило, що претензії Держаудитслужби до прибутку постачальників Міністерства оборони ускладнюють розробку та виробництво зброї.

"Через 10 днів після публічного звернення нашого підприємства щодо хибності висновків Держаудитслужби та пов’язаних з цим загроз, 29 вересня Державна аудиторська служба розпочала ревізію "окремих питань" діяльності ДП "ДержККБ "Луч", зокрема стосовно включення прибутку до складу ціни на нашу продукцію. Вже третя за час воєнного стану перевірка ДАСУ викликає здивування та відволікає людські ресурси від розробки та виробництва озброєння", – йдеться у повідомленні конструкторського бюро.

Воно стверджує, що раніше ДАСУ зверталася до Міноборони з вимогою про стягнення отриманого оборонними підприємствами прибутку. Це загрожує втратою обігових коштів, необхідних для розроблення нових систем озброєння та нарощення виробничих потужностей.

"Дії ДАСУ щодо вилучення ресурсів у підприємств ОПК суперечать державній політиці та призведуть до критичних наслідків. ДП "ДержККБ "Луч" публічно звертається до Кабінету міністрів України та Верховної Ради ввести мораторій на проведення, зокрема Держаудитслужбою, перевірок підприємств ОПК до припинення воєнного стану на території України", – йдеться в повідомленні.

ДАСУ вважає, що звинувачення на її адресу є безпідставними.

"Державна аудиторська служба України жодних відносин з постачальниками не має, нічого від них не вимагає і не може вимагати. Ми після проведення ревізії лише звернулися з вимогою до Міноборони увідповіднити контракти до вимог постанови №335. З вимогою повернути кошти до жодного підприємства Держаудитслужба не зверталася", – сказав заступник голови служби Станіслав Патюк.

Постанова Кабміну №335 від березня 2022 року, про яку говорив Патюк, дійсно не передбачала прибутку постачальників. Він пояснив, що цей документ дозволив виконавцям підписувати договори з Міністерством оборони за спрощеними механізмами – без ускладнених процедур закупівлі. Виконавці отримували від держави наперед до 100% передплати вартості кожного такого контракту.

"У березні минулого року, коли російська армія стояла в Бучі та Ірпені, йшлося не про отримання підприємствами прибутку, а про виживання людей та країни загалом. І державні контракти дозволяли підприємствам працювати, сплачувати податки та зарплату працівникам, але без отримання прибутку", – сказав Патюк.

Для нових контрактів це питання не є актуальним, бо ситуацію врегулювали новою постановою у липні 2023 року.

ОНОВЛЕНО о 15:20. Після повторної скарги КБ "Луч" аудиторська служба опублікувала свою відповідь, звинувативши підприємство в маніпуляціях.

Голова ДАСУ Алла Басалаєва заявила, що державні ревізори з початку повномасштабного вторгнення виявила зловживання "недоброчесних виробників" на 6 млрд грн. "Фактично це мародерство під час війни, яке виробники прикривають патріотичними гаслами", – сказала вона.

За її словами, ревізія КБ "Луч" почалася за зверненням правоохоронних органів, а попередній аудит підприємства проводився ще десять років тому.

"КБ Луч є виконавцем ракетної та протиракетної програми, що окремо фінансується урядом. Тому висновки, зроблені Держаудитслужбою в рамках аудиту Міноборони ніяким чином не впливають на наявність фінансових ресурсів КБ Луч як виконавця програми. Тож будь-які заяви, що дії Держаудитслужби впливають на розробку ракет, є маніпулятивними. Та й, згідно з законом, ми можемо лише фіксувати можливі порушення та надавати рекомендації якомога швидше усунути виявлені недоліки", – сказала Басалаєва.

Вона додала, що висновки аудиторів не призведуть до зупинки виробництва критичних видів озброєння, "включаючи кілька ракетних комплексів".

• 11 липня 2023 року Кабінет міністрів вніс зміни до постанови про оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану, де визначив, що у складі ціни товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони може бути вказано прибуток виконавця.
• Однак до рішення не увійшла норма, на якій наполягало Міноборони, а саме – чітка вказівка, що такий порядок є чинним весь період дії правового режиму воєнного стану, тобто має застосовуватись з 24 лютого 2022 року. Тобто він не застосовується заднім числом.