Міноборони у 2022 році закупило браковані кулемети: є підозрювані

Державне бюро розслідувань оголосило підозри колишньому директору одного з департаментів Міністерства оборони та двом керівникам державного підприємства, яких викрили на постачанні бракованих кулеметів військовим. Про це повідомила пресслужба ДБР.
Слідчі встановили, що посадовці у 2022 році мали поставити на фронт 400 сертифікованих великокаліберних кулеметів. Натомість, стверджують у ДБР, вони "провернули оборудку, за якою замість якісної зброї у війська потрапили дешеві аналоги, що не придатні для використання за призначенням".
Крім того, було поставлено лише половину кулеметів від заявленого, а 200 закуплених за державний кошт кулеметів не мали жодного маркування, відповідної технічної документації та ніяких супровідних документів.
"Під час їхнього бойового використання зброя не могла вести безперервну стрільбу та після перших пострілів взагалі виходила з ладу через руйнування частин та механізмів. Через це державний бюджет зазнав збитків на понад 193 млн гривень, а українські військові наражали себе на небезпеку", – зазначили у ДБР.
Ексчиновникові Міноборони інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в особливо великих розмірах, та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, яке призвело до тяжких наслідків (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України).
Двоє керівників державного підприємства підозрюються у вчиненні аналогічних злочинів, а також у службовому підробленні (ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 114-1 та ч. 5 ст. 191 КК України).
Підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі.
У ДБР додали, що торік цього експосадовця правоохоронці вже викривали на розкраданні майже 1,5 мільярда гривень під час закупівлі снарядів для ЗСУ. Зараз це провадження розслідується.
Це може вказувати на Олександра Лієва, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міністерства оборони, який фігурує у так званій справі Львівського арсеналу.
12 лютого 2024 року ВАКС заарештував Лієва під заставу 50 млн грн, але 13 березня звільнив з-під варти, бо НАБУ і САП не знайшли достатніх доказів для підозри про розкрадання. Справу повернули до Національної поліції.