Німеччина працевлаштувала вшестеро менше українців, ніж планувалося
У Німеччині завдяки запущеній владою програмі прискореної інтеграції на ринку праці (Jobturbo) вдалося працевлаштувати лише близько 33 000 біженців з України. Це значно менше, ніж планувалося, з посиланням на дані Федерального агентства з праці пише газета Passauer Neue Presse.
Міністр праці ФРН Губертус Гайль запустив програму Jobturbo восени 2023 року. Вона покликана якнайшвидше інтегрувати на ринку праці до ФРН мігрантів, які мають шанси на отримання притулку в Німеччині. Тоді уряд планував працевлаштувати завдяки цій програмі близько 400 000 людей, зокрема 200 000 українців.
"З листопада до кінця травня в рамках Jobturbo вдалося інтегрувати на ринку праці 32 794 українських біженців, які розпочали роботу чи профнавчання", – пише німецьке видання.
За даними Федерального агентства з праці, на середину березня серед українських біженців у Німеччині працює лише кожен четвертий. З 1,17 млн українських біженців, які перебувають у Німеччині, працездатними були майже 530 000.
Рівень трудової зайнятості українців становить 26,5%, включно з тими, хто зайнятий неповний робочий день або на так званому Minijobs – мініроботах.
Тим часом у Данії 78% українців знайшли роботу, у Чехії працюють 66%, у Польщі – 65%, у Швеції та Великій Британії – 56%, у Нідерландах – 50%, йшлося в дослідженні Мюнстерського університету, підготовленому для Фонду Фрідріха Еберта.
Такий високий відсоток українців, що не працюють, у Німеччині пояснюється кількома чинниками. Дорослі українці у ФРН отримують допомогу у 563 євро, діти – від 357 до 471 євро залежно від віку. Крім того, покриваються житло та додаткові витрати.
Інша причина низького відсотка працевлаштування українців у Німеччині – 72% українців мають вищу освіту, їх вважають надкваліфікованими. Працевлаштуванню заважає тривалий процес визнання освіти українців, наприклад, для дозволу працювати лікарем чи фармацевтом.
- У квітні 2024 року Асоціація міст та муніципалітетів Німеччини закликала прискорити інтеграцію українців на ринку праці, надавши їм можливість влаштовуватись на роботу без знання німецької мови.