Вільний трудовий договір. Рада ухвалила реформу, яку профспілки називали антинародною
Фото: Урядовий кур'єр

Верховна Рада у вівторок, 19 липня, ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №5371 про зміни до Кодексу законів про працю. За нього проголосували 259 народних депутатів.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Законопроєкт передбачає створення договірного режиму регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу, який у перспективі має стати основним.

Такий договірний режим встановлюється за умови, що роботодавець – не юридична особа публічного права, він є суб'єктом малого або середнього бізнесу з кількістю працівників не більше 250 осіб. Також цей режим може застосовуватись до трудових відносин, що виникають між роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць.

У межах вільного трудового договору сторони зможуть на власний розсуд врегулювати свої стосунки: щодо системи та режиму оплати, працевлаштування та звільнення, робочого часу, тривалості робочого тижня, відпустки та вихідних тощо.

Українські профспілки виступали категорично проти ухвалення цього законопроєкту. Вони вважають, що він значно обмежує основоположні конституційні трудові права та призведе до нав'язування працівникам невигідних умов в індивідуальному трудовому договорі.

Це загрожує руйнацією балансу інтересів сторін трудового договору і формалізацією можливостей для "абсолютного диктату роботодавця стосовно працівника", попереджав голова спільного представницького органу об'єднань профспілок Григорій Осовий.

Представники бізнесу цей законопроєкт, навпаки, підтримують.

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять бізнес-асоціації різних галузей економіки, заявляли, що чинне в Україні радянське трудове право не відповідає вимогам ринкової економіки та поточним умовам воєнного часу.

Вони переконують, що вільний трудовий договір зберігає права працівника та обов'язково повинен містити всі гарантії, передбачені міжнародними конвенціями. Натомість він надає можливість робітникам та роботодавцям більш гнучко змінювати умови співпраці, зменшити витрати на адміністрування.