Відсутність загальної стратегії розвитку державних активів вочевидь впливає на ситуативність прийняття управлінських рішень. Велика кількість субʼєктів управління державними компаніями (майже 90) має різні підходи до їхнього управління, а також призводить до суперечливих позицій між різними державними органами щодо бачення розвитку тієї чи іншої галузі або компанії. Як покращити управління держмайном?

По-перше, Україна має на державному рівні розробити нову Політику державної власності. Цей документ остаточно визначить, які активи держава виставить на приватизацію або ліквідацію, а які обгрунтовано залишить у своїй власності.

По-друге, для ефективного управління стратегічними активами потрібно перейняти міжнародну практику – створити власний суверенний фонд. Нині у світі існує понад півтори сотні таких структур, які відповідають за примноження національних багатств або залучення інвестицій у державні проєкти.

Підприємства Українського суверенного фонду мають стати "національними чемпіонами", вийти на ринки капіталу та залучити кошти світових інвесторів. Їхня мета – розвиток цілих галузей промисловості. Вони стануть рушійною силою відновлення української економіки. Під час війни та в перші роки після перемоги УСФ буде робити фокус на додатковому фінансуванні державного бюджету та потреб держави.

З огляду на цінність, критичність для економіки та безпеки, а також наявних ресурсів держава повинна залишити у своїй власності лише стратегічні підприємства (приблизно 3% від поточної кількості). УСФ запровадить ринковий підхід до управління державними активами й забезпечить потенціал для їхнього розвитку. 

Капіталізація держкомпаній, які потраплять під управління УСФ на першому етапі його еволюції, повинна зрости із 45 млрд дол. до 150-200 млрд дол. протягом п'яти років.

УСФ матиме продуману структуру та працюватиме за міжнародними стандартами й нормами, зокрема, МВФ та OECD. На чолі стоятиме генеральний директор, який буде під контролем колегіального органу – Наглядової ради із дев'яти членів.

Трьох представників Наглядової ради призначатиме Кабінет міністрів. Ще шестеро – будуть незалежними. Їхні кандидатури визначить Національна номінаційна комісія (з подальшим затвердженням урядом). До комісії увійдуть представники Офісу президента, Верховної Ради та Кабміну, а також міжнародних фінансових інституцій – партнерів України (наприклад, EBA, EBRD, IFC тощо).