Для чого Україні суверенний фонд
Відсутність загальної стратегії розвитку державних активів вочевидь впливає на ситуативність прийняття управлінських рішень. Велика кількість субʼєктів управління державними компаніями (майже 90) має різні підходи до їхнього управління, а також призводить до суперечливих позицій між різними державними органами щодо бачення розвитку тієї чи іншої галузі або компанії. Як покращити управління держмайном?
По-перше, Україна має на державному рівні розробити нову Політику державної власності. Цей документ остаточно визначить, які активи держава виставить на приватизацію або ліквідацію, а які обгрунтовано залишить у своїй власності.
По-друге, для ефективного управління стратегічними активами потрібно перейняти міжнародну практику – створити власний суверенний фонд. Нині у світі існує понад півтори сотні таких структур, які відповідають за примноження національних багатств або залучення інвестицій у державні проєкти.
Підприємства Українського суверенного фонду мають стати "національними чемпіонами", вийти на ринки капіталу та залучити кошти світових інвесторів. Їхня мета – розвиток цілих галузей промисловості. Вони стануть рушійною силою відновлення української економіки. Під час війни та в перші роки після перемоги УСФ буде робити фокус на додатковому фінансуванні державного бюджету та потреб держави.
З огляду на цінність, критичність для економіки та безпеки, а також наявних ресурсів держава повинна залишити у своїй власності лише стратегічні підприємства (приблизно 3% від поточної кількості). УСФ запровадить ринковий підхід до управління державними активами й забезпечить потенціал для їхнього розвитку.
Капіталізація держкомпаній, які потраплять під управління УСФ на першому етапі його еволюції, повинна зрости із 45 млрд дол. до 150-200 млрд дол. протягом п'яти років.
УСФ матиме продуману структуру та працюватиме за міжнародними стандартами й нормами, зокрема, МВФ та OECD. На чолі стоятиме генеральний директор, який буде під контролем колегіального органу – Наглядової ради із дев'яти членів.
Трьох представників Наглядової ради призначатиме Кабінет міністрів. Ще шестеро – будуть незалежними. Їхні кандидатури визначить Національна номінаційна комісія (з подальшим затвердженням урядом). До комісії увійдуть представники Офісу президента, Верховної Ради та Кабміну, а також міжнародних фінансових інституцій – партнерів України (наприклад, EBA, EBRD, IFC тощо).
