Що робити з МАФами

Тимчасові споруди (ТС), які неправильно називають МАФами, відіграють чималу роль в економічному житті українських міст. Для покупців – це можливість придбати потрібні товари та послуги у зручному місці, заощадити час та зусилля, а також можливість вибору і низькі ціни, забезпечені конкуренцією. Для підприємців – це відносно доступні приміщення для дрібного бізнесу, яких у наших містах, побудованих здебільшого за часів совєцької гігантоманії, бракує. Нарешті, це сотні тисяч продуктивних робочих місць. 

Проте ключове питання виділення ділянок під ТС було свого часу віддане органам місцевого самоврядування, і вони розпорядилися своїми правами дуже по-різному. Здебільшого, на жаль, чиновники на місцях успішно перетворили ці повноваження на джерело своїх корупційних доходів. А якщо вже доводиться давати хабаря для того, аби розміститися на цілком законному місці, то чому б не дати трохи більше, аби стати ще ближче, наприклад, до виходу з метро? В результаті частина ТС виявилася розміщеною з порушенням правил безпеки або так, що заважає пішоходам, і це викликало невдоволення у громадян. 

Але замість збалансованого підходу до впорядкування місцеві влади почали подекуди "боротися з МАФами" як такими, насправді перерозподіляючи ділянки на користь великих мереж, знищуючи конкуренцію, та обкладаючи додатковими поборами тих підприємців, що залишилися. Інколи це робиться "по бєспрєделу", але найчастіше – завдяки непрозоро визначеному правовому статусу користування ділянками, який робить підприємців беззахисними перед здирниками.