Останнім часом опубліковано десятки якісних журналістських розслідувань, які значно допомагають правоохоронній та антикорупційній системі робити свою роботу.

Проте трапляються і винятки, коли окремі журналісти роблять неякісну роботу, не намагаючись розібратись у питанні, яке висвітлюють.

Нещодавнє дослідження Bihus.info щодо найбільших схем тіньової економіки та їх динаміки стало таким неприємним винятком, коли журналісти, аналізуючи питання податкової політики та оперуючи цифрами дослідження експертів ІСЕТ та CASE, не спромоглися прочитати відповідне дослідження, не взяли жодного коментаря в авторів дослідження чи фахівців з питань податкової політики.

Головною ідеєю журналістського "розслідування" було те, що найбільші схеми тіньової економіки ніяк не змінюються роками, що всі дії влади останніми роками з мінімізації "сірих" схем – марні.

Проте це не відповідає дійсності – і у самому дослідження, яке цитують журналісти, і на результуючій інфографіці (зелені та червоні позначки) автори дослідження дійшли висновків, що частина схем суттєво зменшилась, а частина – зросла.

Автори дослідження ІСЕТ та CASE за підсумками роботи висновують, що завдяки спільній роботі Податкового комітету, аналітичних центрів, бізнес-спільноти низка схем, які десятиліттями завдавали значних втрат державному бюджету, суттєво зменшилась, зокрема:

  1. Зловживання у сфері стягування податку на додану вартість ("скрутки ПДВ"), втрати на рік: 2020 рік – 24-30 млрд, 2022 рік – 16-20 млрд, 2023 рік – 15-18 млрд. VAT gap зменшився з 17,6% у 2020 році до 8,3% у 2024.

  2. Переміщення прибутку до "податкових гаваней" (офшорів), зловживання міжнародними угодами (treaty hopping), втрати на рік: 2020 рік – 15-35 млрд, 2022 рік – 13-28 млрд, 2023 рік – 9-11 млрд.

  3. Схеми тіньового ринку оренди землі, втрати на рік: 2020 рік – 10-21 млрд, 2022 рік – 5-6 млрд, 2023 рік – 1-2 млрд.

  4. Контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами, втрати на рік: 2020 рік – 38-43 млрд, 2022 рік – 46-51 млрд, 2023 рік – 35-40 млрд.

Варто зазначити, що втрати розраховані в абсолютних цифрах, без врахування інфляції або девальвації. Відповідно у % до ВВП зниження обсягів схем буде більш значним.

Водночас кілька схем збільшили обсяги останнім часом:

  • Порушення митних правил (маніпуляції з митною вартістю товарів, зловживання митними пільгами/режимами на кордоні – "поштова" і "транзитна" схеми, схема "мурахи") і контрабанда, втрати на рік: 2020 рік – 70-120 млрд, 2022 рік – 80-150 млрд, 2023 рік – 120-167 млрд.

  • Заробітні плати у конвертах, втрати на рік: 2020 рік – 110-150 млрд, 2022 рік – 70-110 млрд, 2023 рік – 115-230 млрд (дані попередні, очікується додатковий розрахунок).

Варто зазначити, що обсяги втрат від сірого імпорту безпосередньо залежать від курсу гривні до євро та долара, схеми щодо з/п у конвертах залежать від розміру середньої зарплати, який зростав. Відповідно під час розрахунку у % до ВВП ми побачимо значні, але схожі обсяги цих схем останніми роками.

Ключовими змінами для мінімізації цих схем мають бути повне перезавантаження Бюро економічної безпеки України, Державної податкової та митної служби з переважним голосом міжнародних експертів. Два з трьох цих законопроєктів, авторства депутатів Податкового комітету ВРУ – вже стали законами (№ 3840-IX та №3977-IX).

Проблематика сірих схем залишається вкрай актуальною – загальні втрати бюджету за найпоширенішими схемами уникнення оподаткування на цей час сягають 450-500 млрд грн на рік, це більше, ніж видатки на медицину, освіту та науку за рік (438 млрд/рік). Необхідні подальші зусилля парламенту та громадянського суспільства для їх мінімізації.

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
податки