Чимало процесів в управлінні публічними активами в країні, які мали б наповнювати бюджет та роками залишалися неврегульованими. Дотепер державні акціонерні товариства не були зобов’язані продавати своє майно через конкурентні електронні торги, а визначали способи відчуження та оренди у власних порядках згідно із законодавством про діяльність акціонерних товариств. Скільки вони заробляли у такий спосіб – невідомо, адже інформація не була публічною.

На противагу цьому лише за час повномасштабної війни девʼять державних АТ заробили щонайменше 1,4 мільярда гривень від реалізації своїх активів через онлайн-аукціони в системі Прозорро.Продажі. І це вони виставляли у системі далеко не всі свої активи. Девʼять акціонерних товариств – це менш ніж сім відсотків від усіх АТ, якими на 100% володіє держава. Вона хоч і отримала понад мільярд гривень, але це далеко не ті надходження, які могли б бути, якби це робили якомога більше компаній. 

Загалом держава є єдиним власником акцій понад 130 акціонерних товариств. Частина цих підприємств наразі знаходиться на непідконтрольній території. Але чимало державних АТ продовжують працювати у Київській, Дніпропетровській, Львівській та інших областях. Відтак запровадження прозорих та конкурентних процедур дозволить підвищити ефективність управління активами та створить нові можливості залучати надходження державним АТ від їх реалізації. Це також забезпечить прозорість та підзвітність для власника цих компаній – держави.   

Серед державних АТ є стратегічно важливі Укрзалізниця, Укрпошта, НАК "Надра України, Національна енергетична компанія "Укренерго",  АТ "Автомобільні дороги України", ПАТ "Укргідроенерго", АТ "НАК "Нафтогаз", АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія",  АТ "Аграрний фонд", Українське Дунайське Пароплавство та інші. Ці компанії залишатимуться у власності держави, тому потрібно підвищувати їхню ефективність, зокрема шляхом покращення механізмів управління активами. Через свій особливий статус такі товариства потребували окремого порядку, який би забезпечив чіткі правила продажу. Державні АТ на своєму балансі часом мають багато різного непрофільного, часто збиткового і непотрібного майна. 

Як це можна робити успішно, продемонстрували дві державні компанії. Укрпошта за власною ініціативою почала реалізовувати свої активи, зокрема непрофільні, у серпні 2017 року, а в грудні 2018 року це почала робити Укрзалізниця на підставі урядової постанови №1054. За цей час ці два АТ сумарно провели понад 3000 успішних онлайн-аукціонів, за підсумками яких Укрпошта отримала щонайменше пів мільярда гривень від реалізації активів, а Укрзалізниця — майже 4 млрд гривень. 

Своїм рішенням Кабмін унормував ці правила й масштабував їх для всіх державних АТ. Закон та ухвалений урядом порядок на його виконання сприятимуть тому, аби всі підконтрольні державі АТ працювали за чітко визначеними правилами. Це своєю чергою прибере невизначеність як для компаній, так і для майбутніх покупців й орендарів активів. 

Відтак, кожен охочий зможе позмагатися за право купити або орендувати на електронних торгах у системі Прозорро.Продажі нерухомість, обладнання, транспорт, інструменти, інвентар чи інше майно товариств із можливістю публічно відстежувати – хто, що і за скільки продає чи здає в оренду. Це відбуватиметься на вже звичних для бізнесу онлайн-аукціонах на зростання або зниження ціни. 

Крім того, Міністерство економіки створило у межах ініційованого ним Порядку досить гнучку рамку, яка запроваджує обовʼязковий конкурентний продаж на онлайн-аукціонах і водночас не обмежує державні АТ в їх діяльності. 

Вже сьогодні ми розуміємо, що відбудова базуватиметься переважно на приватних коштах. Історично Україна є власником великої кількості майна, що перебуває в управлінні державних компаній, яке може стати фундаментом для створення нових або розвитку наявних бізнесів. Державі важливо створювати можливості для розвитку малого та середнього бізнесу й відкривати доступ до активів, які можна прозоро і конкурентно придбати чи орендувати. І відтепер для цього є чіткі та зрозумілі правові механізми.