За воду все одно доведеться платити більше. Але в інший спосіб

НКРЕКП пояснювала зростання тарифу збільшенням витрат на електроенергію, підвищенням оплати праці робітникам водоканалів, зростанням обсягів купівлі реагентів та зобов'язань за кредитами. У середньому, залежно від регіону, тариф мав підвищитись на 32%. Але "верховний головнокомандувач в період воєнного стану висловився проти рішення про перегляд тарифів (...), що є самодостатньою підставою для скасування ухваленого регулятором рішення". Це пряма мова голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського. 

Та чи дійсно можна вважати позицію президента конструктивною? Якщо коротко – ні. Якщо ж дослідити проблему, то висновки є ще більш невтішними.  

По-перше, варто зрозуміти, що таке державні регулятори. Конституційний суд вказує, що за своїм функціональним призначенням, сферою діяльності та компетенцією вони є центральними органами виконавчої влади. Але це не означає, що комісії повністю підконтрольні Кабміну чи Офісу президента.