Євген Леськів: "На Київщині розпочалося будівництво першого в країні приватного міста"
Компанія KBD.estate анонсує масштабний для України проєкт будівництва першого приватного міста. Фактично, це пілотний проєкт населеного пункту повністю під приватним управлінням, що вже має світову практику у різних аспектах економічної ефективності. На території таких міст діють спеціальні економічні зони, які створюють комфортні умови для розвитку бізнесу і, зрештою, перетворюють такі міста на мегаполіси. Перший крок до реалізації такого проєкту зробив київський забудовник Євген Леськів. Засновник та власник компанії KBD.estate у подробицях говорить про функціонування подібного міста, як про найближчу перспективу, та став першим в Україні девелопером, який вже будує приватне місто.
- Як часто можна чути від друзів, які живуть у передмісті, що їх дітям не вистачає місць у дитячому садку? Чи, наприклад, про численні проблеми із доступом до медичної допомоги, коли швидка допомога зовсім не швидка? Або про бюрократію, коли для оформленням документів потрібно їздити до іншого населеного пункту. Всі ці речі говорять про те, що швидко будувати житло у нас давно навчилися, а організувати якість життя – ні. І це явище – проблема у кожному регіоні України, а не лише у Київській області. Саме тому ми впевнені, що будівництво першого приватного міста в Україні покаже, як можна керувати територією, якщо це управління замкнуте у вертикально інтегрований цикл у приватній компанії.
- Тобто ви пропонуєте будувати житловий комплекс одночасно з інфраструктурою?
- Не просто паралельно будувати, а на етапі проєктування прораховувати, скільки місць у дитсадках буде потрібно, де мають бути розміщені школи, які дороги та комунікації туди прокласти, щоб забезпечити всім необхідним, як організувати транспорт. Зараз ми спроєктували великий населений пункт з низькоповерховою забудовою в межах села Глібівка Вишгородського району Київської області. На 130 гектарах землі будуються 925 тисяч м2 житла, тобто у 16 тисяч квартир ми зможемо розселити понад 28 тисяч людей. Це означає, що ми спочатку маємо закласти зручне розташування амбулаторій для медобслуговування населення та зручну логістику роботи швидкої допомоги, пожежної частини та організувати безпеку – починаючи від освітлення та тривожних кнопок у всіх зонах доступності до будівництва нової поліцейської ділянки.
- За фактом, ви прискорюєте процеси, закладені у функції держави – забезпечити соціальні потреби людей, які проживають на території?
- Саме так. Грубо кажучи, після будівництва житлового комплексу в передмісті зараз потрібно чекати державних субвенцій та бюджетування, щоб розпочалося будівництво поліклініки чи дитячого садка. Це розтягується на роки та викликає колапс у соціальній системі, що вже існує. З урахуванням нинішньої кількості внутрішніх переселенців, я не бачу іншого способу вийти з цієї проблеми, окрім як включатися у будівництво соціальних об'єктів та не сидіти в очікуванні допомоги.
- Наскільки можлива організація такого міста у правовому полі в нинішній ситуації?
- Органи місцевого самоврядування у нас законодавчо мають достатню самостійність для прийняття таких рішень. Крім цього, до можливостей створення приватних міст можна знайти посилання ще в Європейській хартії місцевого самоврядування – базовому документі, який з 1985 року затвердив принципи самоврядування на практиці. Україна ратифікувала Хартію у 1997 році та увійшла до сім'ї європейських країн, які сповідують правило надавати більшу свободу враховувати місцеві умови при здійсненні повноважень органами місцевого самоврядування. У цьому канцелярському формулюванні вшитий важливий принцип – люди мають право обирати умови, в яких хочуть жити у своїй громаді.
- Чи є успішні світові приклади?
- У динаміці цікавий Дубай, де уряд постійно працює над законами, відмінними від шаріату. Привабливість сьогоднішніх спеціальних зон як мінімум у тому, що там нижчі податки, а законодавство настільки гнучке, що носить швидше захисний, ніж обмежувальний характер. Усе це природно стимулює розвиток бізнесу. Для нас також є пріоритетом стимулювання бізнесу на цій території. Для цього в нашій країні відкриті широкі можливості, насамперед з урахуванням існування вільних економічних зон та регулюючого законодавства для них. Необхідне лише калібрування деяких нормативно-правових актів під поточні реалії.
- Які терміни реалізації вашого проєкту, наскільки оперативно можна заселити людей за умови, що в країні воєнний стан та всі забудовники мають зараз збитки?
- Ми були одними з перших, хто відкрив свої продажі у травні поточного року, тому що розуміємо, що не можна заморожувати будівельний бізнес зараз. Як і у всього бізнесу, у першому кварталі ми зазнали багатомільйонних збитків, але при цьому у нас не стояло питання про те, як використовувати наявні ресурси, коли проти нашої країни розпочалася військова агресія. Тому ми першими передали нашій армії на потреби оборони будівельні матеріали та допомогу на будівництво укріплень на суму понад 40 мільйонів гривень. Ми маємо повне розуміння, що зараз не можна міркувати категоріями прибутку та кон'юнктури ринку, наші зусилля мають бути зосереджені на допомозі, корисності та роботі, яка дасть можливість людям вкладати гроші у власне житло. Життя триває та інвестиції у будівництво необхідні, щоб була можливість зупинити від'їзд людей із країни. Окрім того, я впевнений, що багато з тих, хто виїхав, повертатимуться в Україну, і для цього потрібно дивитися на кілька кроків вперед – необхідно створювати умови гідного життя та роботи. У Глібівку на Київщині ми плануємо заселити перші сім'ї вже на початку 2023 року.