Завадить можливий дефіцит та економія добрив, які за друге півріччя 2021-го подорожчали у 2,5 раза. "Якщо влітку тонна, наприклад, селітри коштувала 8 000 -11 000 гривень, то зараз уже 25 000 – 27 000 грн", – пояснює у коментарі LIGA.net Олександр Супрун, фермер із Дніпропетровської області. Він упевнений, що під час весняної посівної на поля потрапить помітно менше добрив.

Зниження врожайності

Великі холдинги, кооперативи та фермери, які розуміли, що буде подорожчання сировини, закупили її ще влітку, зазначив LIGA.net заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. "Ті, у кого не вистачає оборотних коштів та можливості взяти кредити, цього не зробили. Для прикладу, щоб взяти 1 млн грн кредиту, потрібна застава на 2 млн грн – це нова техніка чи нерухомість. Не у кожного є активи на таку суму", – каже Супрун. В Українському Клубі Аграрного Бізнесу (УКАБ поєднує великі агрохолдинги) на запит LIGA.net зазначили, що нестача добрив може торкнутися малих та середніх сільгоспвиробників, які зазвичай не проводять системних закупівель, а запасаються добривами лише перед весняними посівними.

Щорічно аграрії засівають у середньому 24 млн га зерновими та олійними культурами. Частину навесні та частину восени – озимими, які стануть врожаєм наступного року. "Є дві хвилі попиту на добрива: навесні – 70% від загального обсягу споживання, і восени – 30%", – каже Олег Арестархов, директор із корпоративних комунікацій Group DF (володіє азотними заводами в Україні).

За даними KSE, невеликі фермери та сільгоспвиробники (обробляють до 500 га) виробляють понад 50% валового випуску всієї сільгосппродукції. Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник заявляв, що 39 000 господарств із 50 000 зареєстрованих юросіб в аграрному секторі – це господарства з розміром земельного банку до 500 га.

В УКАБ кажуть, що, за спільним підрахунком із Всеукраїнською аграрною радою, обсяг планового внесення азотних добрив може знизитися на 9%.

"Зниження внесення добрив може призвести до зниження врожайності щонайменше на 5%", – прогнозує гендиректор УКАБ Роман Сластьон.

Причина – одна

Подорожчання добрив спровокували ціни на газ. "У собівартості продукту (міндобрив. – Ред.) близько 70% – це газ", – уточнює Арестархов. За даними Української енергетичної біржі, у січні 2021 року середня вартість газу для бізнесу становила 7924 грн за тисячу куб.м, а в січні цього року – 71 409 грн. Стрибок обумовлений зростанням цін на енергоносії на світовому ринку у 2021 році.

Обсяг споживання міндобрив в Україні в 2020 році Group DF оцінює в 4,45 млн тонн, а в 2021 році – на рівні 4,75 млн тонн. Частка азотного сегмента добрив займає 65%, NPK (азот, фосфор та калій) – 18%, NP (азот, фосфор) – 10%, а калій – 3%, йдеться у звіті Маркер Аналітик Груп (є в розпорядженні LIGA.net).

Мінеральні добрива в Україні випускають сім підприємств: Азот Черкаси, Сєвєродонецький Азот, Рівнеазот, ОПЗ, Дніпроазот, Сумихімпром та Grossdorf.

Добрива не лише дорожчають, а й можуть стати дефіцитними. "Різке зростання цін на газ та інших складових – фрахтових котирувань і регіональних цін на логістичні послуги – призвело до зниження рентабельності виробництва (добрив)", випливає зі звіту Маркер Аналітик Груп. Так, восени про призупинення двох заводів у Великій Британії заявляв CF Industries Holdings, про скорочення виробництва заявляли в норвезькій Yara International. У жовтні зупинив виробництво міндобрив Одеський припортовий завод (переважно продавав продукцію за кордон). У компанії пояснили тоді, що продукція підприємства стає неконкурентною через надто високу ціну на газ.

Зменшення вільних обсягів добрив на світовому ринку посилилося запровадженням експортних квот у країнах Близького Сходу, які могли вирівняти ринок. "Зниження пропозиції може оновити конкурентоспроможність українського карбаміду на світовому ринку. Але це може призвести до зниження обсягів постачання на внутрішній ринок", – йдеться у звіті Маркер Аналітик Груп.