Багаті заплатять. Хто має фінансувати боротьбу зі зміною клімату

У Баку, столиці Азербайджану, 22 листопада завершилася COP29 – щорічна конференція ООН зі зміни клімату. Попередній захід проходив у Об’єднаних Арабських Еміратах – нафтогазовій країні, як і Азербайджан.

Серед результатів – нові домовленості, які передбачають збільшення щорічного фінансування країнам, що розвиваються, до $300 млрд до 2035 року. Ці кошти мають надходити від так званих "розвинених" країн. Попередня ціль у $100 млрд спливає вже наступного року. Раніше LIGA.net писала про кліматичні фінанси та що до них відносять.

Дуже умовно це можна назвати коштами від "багатих" країн для "бідних". У реальності все набагато складніше. За останні десятиліття ситуація змінилася як щодо економічного становища країн, так і щодо розміру їх викидів.

Принципи надання цього фінансування теж неоднозначні. Починаючи від термінології, яка впливає на те, що зараховується до цих коштів (а це важливо для тих, хто платить), до визначення хто і скільки має надавати.

Чому платять розвинені країни та чого хочуть інші? Про це в матеріалі LIGA.net.

Кошти на клімат

До кліматичних фінансів відносять усі кошти, спрямовані на підтримку дій щодо зміни клімату – а це широке коло, куди окрім національних програм входять гранти, приватні інвестиції, позики тощо.

Загалом це $1,46 трлн у 2022 році та понад $1,5 трлн у 2023. З них половина – 54% – це приватні фінанси, які надійшли в сектори енергетичних систем, будівництва, транспорту.

За спрямованістю кліматичні фінанси поділяються на заходи з адаптації й пом'якшення (mitigation). Адаптація відповідає за зменшення уразливості систем від зміни клімату. Наприклад, попередження і боротьба з наслідками стихійних лих.

Пом’якшення містить рішення, що призводять до зменшення парникових газів. Наприклад, виробництво електромобілів. Існує перегин у потоках фінансування – на адаптацію надається значно менше, а приватний сектор орієнтується насамперед саме на "пом’якшення", де можна отримати вигоду.

Особливе місце посідають зобов’язання розвинених держав надавати кошти з протидії зміни клімату країнам, що розвиваються.