Нова генерація. Скільки газових станцій побудували в Україні і чи допоможуть вони
- Що таке маневрова генерація і чому вона була потрібна Україні ще до 2022 року
- Хто може стати інвестором у маневрову генерацію
- Які стимули надає влада для розвитку маневрової генерації. І чому їх поки недостатньо
- Чи надали поштовх до розбудови нової генерації кредити 5-7-9
- "Газопоршнева станція – не пилосос". Як розвивають маневрову генерацію держкомпанії
- Прямі закупівлі електрогенерації – кримінальна справа?
- Скільки маневрових потужностей побудували у 2024 році та як вони допоможуть узимку
Наступний опалювальний сезон обіцяє стати найскладнішим в історії України. Російські ракетні атаки вивели із роботи 9 ГВт потужності теплової генерації, водночас обстріли енергетичної інфраструктури тривають.
Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях
Щоб протидіяти намаганню РФ максимально послабити українську енергетику, влада взяла курс на розбудову розподіленої системи малих електрогенеруючих потужностей. На відміну від енергосистеми, що складається з великих об’єктів, розподілену генерацію неможливо знищити масованими ракетними ударами, впевнені керівники держави.
Президент Володимир Зеленський заявляв про мету побудувати у 2024 році 1 ГВт маневрових потужностей. На її виконання влітку уряд впровадив низку заходів, які мали стимулювати бізнес долучатися до створення малої електрогенерації. Це і пільгові кредити, і дозвіл працювати без відключень світла, і спрощені умови щодо приєднання установок до мережі.
Наскільки ефективними виявилися кроки влади до "децентралізації" енергетики? Чи мотивують вони бізнес виходити на ринок електрогенерації і що цьому заважає? Який обсяг потужностей вже був створений? Скільки ще вдасться побудувати до початку холодів і чи варто сподіватися на зменшення часу відключень світла?
LIGA.net поспілкувалась з учасниками і аналітиками ринку, щоб відповісти на ці запитання.
Що таке маневрова генерація і чому вона була потрібна Україні ще до 2022 року
Ще до повномасштабної війни слабким місцем української енергосистеми була здатність гнучко підлаштовуватися під зміни споживання. Атомні електростанції, частка яких у структурі генерації становила більше ніж 50%, не можуть швидко підвищувати та знижувати потужність. Такий тип генерації називається базовим.
Наймобільнішими джерелами покриття пікового навантаження в українській енергосистемі були гідроелектростанції (ГЕС, ГАЕС). Але їх ресурсу було недостатньо, зокрема, через кліматичні зміни. Останні роки були маловодними, характеризувалися невеликою кількістю опадів.