FT: Лукойл через санкції Трампа ризикує втратити активи вартістю 14 млрд євро
Після блокування Сполученими Шатами Америки угоди з продажу закордонних активів трейдеру Gunvor російський нафтовий гігант Лукойл ризикує втратити майно на суму близько 14 млрд євро. Про це пише Financial Times.
Минулого тижня Вашингтон заблокував угоду між Лукойлом та Gunvor після введення нових санкцій проти російської нафтової компанії. США заявили, що не видадуть ліцензію Gunvor на управління активами, оскільки вважають її кремлівською маріонеткою.
Лукойл, який, за чутками, має тісні зв'язки з російським диктатором Володимиром Путіним, змушений до 21 листопада продати чи списати свої міжнародні активи. Західні компанії поспішають укластися у встановлений США термін розриву зв'язків із Росією.
Один з інсайдерів російського нафтового ринку зазначив, що деякі початкові учасники торгів, яким було відмовлено на користь Gunvor, можуть спробувати повернутися до переговорів. Однак власники Лукойлу готуються до можливої конфіскації активів країнами, де вони зареєстровані.
Блокування угоди США з Gunvor, що заперечує будь-які зв'язки з РФ, зробило перспективи Лукойлу невизначеними. Після завершення міжнародної експансії компанія зіткнулася з обмеженим потенціалом зростання на внутрішньому ринку, де домінують Роснєфть і Газпром нєфть.
"Всередині країни все віддали Роснєфті і Газпром нєфті, а піти за кордон більше неможливо. У Лукойлу немає майбутнього в бізнесі. Це компанія з підрізаними крилами", – заявив Володимир Мілов, який на початку 2000-х обіймав посаду заступника міністра енергетики Росії.
З'явилися чутки про те, що Роснєфть може спробувати поглинути Лукойл, пише британське видання. Представники російського енергетичного сектору стверджують, що Путін блокував неодноразові спроби глави Роснєфті Ігоря Сєчина захопити свого конкурента. Однак деякі джерела вважають, що тепер Роснєфть може мати шанс.
Колишній працівник Роснєфті розповів, що Сєчин ніколи не відмовлявся від ідеї поглинання Лукойлу і регулярно пропонує керівництву компанії нові варіанти. Однак поки що ці пропозиції не були реалізовані.
Представники Лукойлу, Роснєфті, Сєчина та Вагіта Алекперова, найбільшого акціонера Лукойлу, не відповіли на запити про коментарі.
З початком хвилі приватизації у Росії Алекперов поступово збільшував свою частку. Попри те що він пішов із посади гендиректора у травні 2022 року після запровадження санкцій США, Алекперов залишається найбільшим акціонером Лукойлу і входить до рейтингу найбагатших людей Росії за версією Forbes.
Наступ Роснєфті на російський нафтовий ринок на початку 2000-х років, коли компанія скуповувала один актив за іншим, спонукав Лукойл зосередитися на закордонній експансії. Додатково до часток, куплених у середині 1990-х років у нафтовому проєкті в Казахстані та газовому родовищі в Азербайджані, Лукойл створив глобальний портфель, що охоплює нафтові родовища в Іраку, проєкти з розвідки та видобутку в Африці, нафтопереробні заводи у всій Європі.
Хоча формально компанія є приватною, вона ніколи не була незалежною в тому сенсі, в якому це роблять західні компанії, що котируються на біржі. В інтерв'ю 1996 року Алекперов визнав, що "було б наївно заперечувати наші особливі відносини з державою".
За даними Financial Times, сума 14 млрд євро відображає мінімальну вартість закордонних активів Лукойлу. Ця оцінка ґрунтується на документах, поданих його міжнародним підрозділом в Австрії та дочірніми компаніями в Нідерландах.
Втрата цих активів стане серйозним ударом для російського нафтового гіганта, який перебуває під західними санкціями з першого року вторгнення Росії в Україну. Нові санкції США не торкаються міноритарних часток компанії за кордоном, вартість яких становить близько 6 млрд євро.
Попри те що санкції США торкнулися як приватної компанії Лукойл, так і державної Роснєфті, Лукойл постраждає більше: його закордонні активи становлять значну частку від загального обсягу активів.
- За оцінками Служби зовнішньої розвідки, втрати Росії від нафтових санкцій сягнуть $50 млрд на рік. Це загалом відповідає оцінкам західних партнерів, які оприлюднив президент Зеленський ($5 млрд на місяць).
- Попередні дані Мінфіну РФ свідчать, що за десять місяців 2025 року доходи РФ від нафти і газу впали на 21%.
Коментарі (0)