Кабмін затвердив перелік підземних сховищ для енергоресурсів
Денис Шмигаль (Фото - Кабмін Украины)

Кабінет міністрів затвердив перелік підземних споруд, де зберігатимуться енергетичні ресурси, що будуть недосяжними для ворожих обстрілів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Це один з пакету документів, необхідних для завершення в Україні реформи надрокористування.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

"Затвердили перелік підземних споруд, де будуть зберігатися акумульовані нафта, газ, інші речовини та матеріали. Це дозволить облаштувати та підтримувати в належному стані надійні сховища, недосяжні для ворога та для інших загроз", – зазначив голова уряду.

У Міністерстві довкілля та природних ресурсів пояснили, що йдеться про підземні споруди, не пов’язані з видобуванням корисних копалин. 

Чинне законодавство передбачає, що надра можуть надаватися в користування не лише для видобування корисних копалин, а й для будівництва підземних споруд для різних цілей – наприклад, для зберігання нафти чи газу, або для захоронення відходів виробництва чи запобіганням підтопленню територій після закриття шахт тощо. 

Однак до цього часу в Україні не існувало вичерпного переліку таких споруд, що давало шанс недобросовісним підприємствам трактувати норми на власний розсуд.

"Сьогодні уряд вдосконалює правове поле та усуває прогалини. Ми прибираємо можливості для зловживань та водночас формуємо прості й зрозумілі правила роботи для всіх", – прокоментував міністр Руслан Стрілець.

На початку грудня 2022 року в Україні ухвалено євроінтеграційний Закон №2805-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами". Документ спрямований на дерегуляцію та осучаснення правил роботи у секторі. Зокрема, реформа передбачає спрощення дозвільних процедур, цифровізацію галузі, гарантії прогнозованості для надрокористувачів та захист національних інтересів.

У реформу надрокористування уряд закладає такі поняття, як сталість розвитку та раціональне використання природних ресурсів. Серед ключових цілей – сировинна безпека і незалежність, а також інтеграція України до європейської Стратегії розвитку сфери критичної сировини до 2030 року.

Україна на шляху до ЄС прагне побудувати прозору європейську модель сталого користування надрами. Саме на це спрямована розпочата реформа. Від якості її проведення залежить, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів, наголосив Стрілець.