Жінки на дорогах. Як сфера логістики реагує на кадрову кризу

Криза на ринку праці і, як наслідок, перелаштування цього самого ринку – сьогодні в центрі обговорень і експертів, і роботодавців. Брак кадрів відчувається чи не у всіх сферах. Адже якщо у 2021 році, за різними оцінками, в Україні налічувалось від 15 до 17 млн зайнятого населення, то станом на 2024 рік ця цифра скоротилась на 40%.

Відповідно, ринок адаптується як може. LIGA.net уже розповідала про те, як у мережі супермаркетів "Сільпо" беруть на роботу школярів. Також бізнес адаптує робочі місця для ветеранів та осіб з інвалідністю.

Ще одним трендом, який вже став помітним на ринку праці, стало залучення до "споконвічно чоловічих" професій жінок. Щоправда, донедавна, жінки не могли обирати цілу низку таких професій. Поки наприкінці 2017 року МОЗ не скасував свій наказ від 29 грудня 1993 року №256, яким була встановлена заборона жінкам обирати понад чотириста професій.

Це будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні, гірничі роботи, роботи у сфері видобутку нафти і газу. Також жінки не могли бути машиністками метро, пожежницями, водійками автобусів на далеких рейсах та водійками вантажних авто.

Сьогодні ситуація змінюється. LIGA.net розповідає про сферу логістики, де водійками вантажних авто вже працюють жінки. Чому вони вирішили піти в цю професію? Як компанії адаптуються до наявності жінок у колективі? Та які тенденції спостерігаються на ринку?

Любов до авто і приклад рідних – чому жінки стають водійками

Киянка Вікторія Синицька-Куценко прийшла у сферу логістики з фінансового сектору, де пропрацювала 20 років. Була заввідділом касових операцій в банках, керуючим відділення в ломбарді. Однак, каже, вигоріла і відчула потребу змінити сферу діяльності. Навесні 2024 року від знайомої дізналась про програму організації Reskilling Ukraine, яка проводить перенавчання жінок, і заповнила анкету.

"Автомобілі я люблю з дитинства. Мені батько передав цю любов. Я не була з мамою на кухні, а проводила час з батьком в гаражі – в мастилі, бензині, електропаливі. Поміняти колесо, мастило, фільтри – це все без питань. Донедавна у мене була перероблена під спортивний автомобіль "Мазда". Я дрифтувала, у нас були зльоти в Києві і по Україні. Тобто це було таке неймовірне життя до війни", – розповідає Вікторія.

Практичний іспит з водіння Вікторія здала з першого разу. Отримала посвідчення водія категорії С, з якою можна водити вантажні авто з масою понад 7,5 тонн. У жовтні почала навчатися на категорію СЕ, яка дає право водити вантажівки з причепами масою понад 750 кг.

Сьогодні жінка працює в компанії Avtologistika, яка займається постачанням в Україну нових авто відомих брендів. Спочатку працювала в межах України, а потім почались і відрядження за кордон.

"У нас працює кілька жінок, я не одна. Але ми з ними практично не бачимося, у компанії великі термінали і графіки можуть бути різні. Чоловіки, з якими доводиться працювати, допомагають, пояснюють, стараються щось підказати. Я на свою роботу іду із задоволенням. Думаю, для такої професії треба любити передовсім автомобіль і дорогу", – каже Вікторія.

В Олени Річко далекобійником був батько і двоє дядьків. Тому ця сфера була їй не зовсім новою. За кермом жінка з 2008 року. До того як стати водійкою вантажівки, їздила на легковому авто та бусі. Має освіту бухгалтера. Перед тим як прийти в логістичну сферу, працювала оператором в одному з відділень Укрпошти. Про курси з перекваліфікації дізналась від подруги, яка після Олени також подала заявку на навчання.

Олена працює в логістичній компанії ZAMMLER GROUP. Про можливість влаштуватися тут на роботу дізналась під час екскурсії на підприємство, яку влаштували організатори курсів.

"Перевозимо різні побутові товари й інші вантажі. Їздимо по Києву і Київській області. Було і декілька відряджень по Україні. Я взагалі прийшла в цю професію, бо хотіла їздити Україною. Мені Київ не дуже подобається, бо це дуже завантажене місто. Дороги між містами – це легше, спокійніше і мені більше подобається", – розповідає Олена.

У жінки троє дітей. Але запевняє, що проблем через це немає, оскільки вони досить дорослі. І деякі побутові питання вона може вирішити з ними телефоном. Що ж до роботи в чоловічому колективі, то запевняє: щодо цього пересторог не було, оскільки вже мала такий досвід.

"Однією з моїх перших робіт була посада бухгалтера в комунальному підприємстві. Там практично всі співробітники були старші чоловіки, віку приблизно мого батька. І мені було з ними досить комфортно працювати", – пригадує Олена.

Чому компанії звернули увагу на жінок-водійок

Наявність дефіциту кадрів на ринку підтверджують в обох компаніях, де працюють жінки. За словами HRD групи логістичних компаній ZAMMLER Людмили Сизоненко, особливо брак кадрів відчувається у традиційно "чоловічих" професіях: водії вантажівок, фахівці з митного оформлення, експедитори, а також працівники складів.

"Якщо до повномасштабного вторгнення знайти працівників на ці посади не було проблемою. Наприклад у разі публікації даних вакансій ми завжди мали близько 20 відгуків, то зараз кількість відгуків зменшилась вчетверо. Наразі нашій команді вдається закривати всі вакансії кваліфікованими спеціалістами завдяки позитивній репутації на ринку. Найгірша ситуація зі складським персоналом – чоловіків мобілізують, тому на складах зараз працюють переважно жінки", – каже Сизоненко.

В обох компаніях жінки працюють не лише водійками. У компанії Аvtologistika жінки працюють також на посадах сюрвеєринь – займаються оглядом та перепродажною підготовкою авто. У ZAMMLER працівниць залучають до роботи на складі.

"На сьогодні у компанії працюють дві водійки вантажівок з категорією С. Але вони вже розпочинають навчання, щоб підвищити кваліфікацію до категорії Е. Ще одна водійка подала резюме для подальшого працевлаштування. Також зараз ми навчаємо п'ять жінок управлінню навантажувачами на складах і не плануємо на цьому зупинятись", – розповідає HR компанії ZAMMLER.

У компанії Avtologistika зазначають, що про залучення до роботи жінок почали думати ще задовго до 2022 року. Однак повномасштабне вторгнення прискорило цю роботу.

"Компанія активно пропонує працевлаштування жінок на посаду фахівчинь з автоперевезень. Станом на зараз у нас уже працює чотири жінки і ще чотири у процесі оформлення. І ми не збираємось на цьому зупинятися. Окрім того, зараз ми бачимо неабияке зростання інтересу жінок до роботи водійками. Днями перші жінки-водійки повернулися зі своїх перших міжнародних рейсів. І знаєте, якими були їхні перші слова після повернення: "Ми хочемо ще!", – зазначають у компанії.

Також у компанії готують відповідну інфраструктуру для жінок та для осіб з інвалідністю на терміналі в Пилиповичах, що у Бородянському районі на Київщині: нові роздягальні, кімнати відпочинку, окремі душові.

"Якщо до нас приходять жінки, які не мають відповідних категорій, Avtologistika надає рекомендації для проходження навчання, де вони можуть отримати необхідні категорії водійських прав", – пояснюють у компанії.

Аби розв'язати питання з кадрами, в обох компаніях розширюють можливості і працюють над системою мотивації та винагороди. Так в Avtologistika розповідають, що компанія організовує постійні навчання, людей залучають до управління процесами. Також тут відсутні штрафи, замість цього діє система мотивації.

У ZAMMLER на допустимі позиції беруть працівників і працівниць без великого досвіду роботи. Їх навчають досвідченіші колеги. Також пропонують гнучкий графік або віддалену форму роботи.

"Ми співпрацюємо з Центрами зайнятості, запрошуємо на роботу, зокрема, й ветеранів, людей, які вимушені були покинути свій дім та переїхати. Також чоловіки старшого віку (60+) прекрасно справляються з роботою як на складі, так і за кермом. Щороку переглядаємо заробітні плати та розробляємо додаткові системи мотивації. Також моніторимо державні та міжнародні програми, які можуть допомогти розв'язати проблему дефіциту кадрів", – розповідає представниця компанії.

Де навчають на водійок

Перекваліфікацією жінок в Україні займається шведський проєкт Reskilling Ukraine. Програму реалізує неприбуткова організація Beredskapslyftet та фінансують уряд Швеції, приватні шведські фонди та бізнес. Для жінок участь у програмі безоплатна. Українки можуть здобути три водійські спеціальності:

• OnTrack C – водійка вантажного автомобіля;

• OnTrack D – водійка пасажирського автобуса;

• OnTrack CE – водійка вантажівки з причепом та напівпричепом.

Також у жовтні стартувала програма Iron Women, в якій жінок навчатимуть на операторок екскаватора та фронтального навантажувача.

Протягом 2024 року в Reskilling Ukraine випустили 250 жінок-водійок вантажівок та пасажирських автобусів. Це 10 груп учениць, підготовка яких була у Києві, Кременці (Тернопільська область) та Тернополі. Навчання відбувається в автошколах, після чого жінки здають теоретичний та практичний іспити у сервісному центрі МВС.

"Діяльність нашої організації спрямована на перекваліфікацію і допомогу з вибором нової професії. Під час коронавірусу організація допомагала перекваліфікувати пілотів та стюардес авіакомпанії SAS на медсестер і медбратів. Після початку повномасштабного вторгнення Reskilling допомагала українцям у Швеції. Однак, зрештою, прийшло розуміння, що потрібно щось робити для українців в Україні. Після аналізу різних індустрій ми побачили, що є брак водіїв", – розповідає комунікаційна менеджерка Reskilling Ukraine Вікторія Посєва.

Крім навчання самих жінок, організація співпрацює і з потенційними роботодавцями. Для учениць влаштовують екскурсії на підприємства, де потрібні водії. Вікторія Посєва розповідає, що цей момент комунікації є важливим, щоб обидві сторони розуміли перспективи співпраці. Хоча працевлаштуванням напряму організація не займається.

"У нас є різні компанії. Це і логістичні, і компанії, які надають послуги з перевезень, в тому числі ті, які надають послуги автобусних перевезень. На сьогодні ми бачимо, що є високий попит на водіїв категорії СЕ. Тобто водіїв вантажівки з причепом та напівпричепом", – зазначає комунікаційниця.

За словами Вікторії Посєвої, жінки які вирішили стати водійками потребують передовсім поваги до свого рішення та визнання їх як фахівців своєї справи. Важливою також є адаптація жінок на робочих місцях, які до того займали виключно чоловіки: наявності інструктажу, стажування, введення в професію.

"Їм необхідна повага в першу чергу як до особистості, бо дуже багато хто акцентує на тому, що це – жінка. Також у них є запит на повагу з боку роботодавця, визнання їх професійності. У багатьох жінок є страх, що в них одразу з першого дня роботи буде підвищена відповідальність. Тому дуже важливим є ось цей момент м'якої адаптації: підказати, показати, допомогти зорієнтуватися", – каже Вікторія Посєва.