АТБ не хоче ризикувати, Fozzy і Ашан придивляються. Чи готуються ритейлери годувати ЗСУ

Уряд наприкінці лютого анонсував залучення нових гравців – великих продовольчих ритейлерів – до тендерів Міністерства оборони на постачання продуктів. Так влада відреагувала на гучний скандал цієї зими через переплату за продукти для ЗСУ.

Участь ритейлерів має вгамувати пристрасті навколо армійської їжі, зробити прозорою і конкурентною процедуру держзакупівель. Для торговельних мереж це означає появу нової багатомільярдної ніші на ринку. 

Втім, ажіотажу серед ритейлерів ініціатива влади не викликала. 

Чому участь у державних закупівлях для великого ритейлу – справа більше іміджева і ризикована, а не прибуткова, та чи розглядають торговельні мережі таку можливість для себе – у матеріалі LIGA.net.

У пошуках конкуренції

Обсяг продовольчого забезпечення Збройних Сил – приблизно 42-43 млрд грн за рік, повідомила напередодні замміністра економіки Надія Бігун.

Протягом минулого року постачання продуктів для ЗСУ та харчування військовослужбовців відбувалося через вісім компаній. Закуповуються вони, зокрема, у великих ритейлерів.   

Чому б Міністерству оборони не купувати продукти напряму у ритейлу – запитання, яке виникло не вчора, втім, залишалося без відповіді. Лише 28 лютого представники Міністерства економіки та Офісу президента оголосили, що запропонували найбільшим торговельним мережам безпосередньо брати участь у тендерах Міністерства оборони з закупівлі продуктів.

"Фірма зі статутним фондом, наприклад, 10 000 грн не може запропонувати кращу ціну ніж національна мережа", – коментує ініціативу співзасновник компанії з інвестицій у нерухомість Retail.Pro Артем Ретін.

Нові гравці – продуктові ритейлери – своєю присутністю мають посилити конкуренцію, що своєю чергою має привести до зниження цін, а це заощадить кошти Міноборони.

Держава зацікавлена у постачанні торговельними мережами продовольства для армії, але важливо розв'язати питання логістики, підкреслила напередодні міністерка економіки Юлія Свириденко.

Для торговельних мереж, які через війну втратили щонайменше 50 млрд грн, новий багатомільярдний ринок виглядає як велика спокуса з великими ризиками. 

На порозі великого ринку

У теорії збитки від бойових дій ритейлу можуть бути компенсовані агресором чи державою у майбутньому, зауважив у коментарі LIGA.net голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук. 

Поки що відновлення галузі частково відбувається через операційний прибуток. За його словами, багато торговельних мереж не мають іноземних материнських компаній, які зараз можуть інвестувати в Україну та допомогти пережити період великих збитків.

На думку Артема Ретіна, у ритейлерів є все для постачань їжі в армію – асортимент, необхідні об‘єми, логістика і таке інше.

"Після скандалу у торговельних мереж саме все може вдатися, адже ситуація була занадто резонансною. Але потрібні зрозумілі умови тендера на публічному майданчику", – вважає Ретін. 

Такої ж думки Андрій Жук. Він наголошує – за рік війни галузь неодноразово довела свою ефективність у забезпеченні продовольчої безпеки, і великі мережі вже залучені до обговорення "усіх аспектів та механізмів можливої співпраці". 

Втім, умови тендерів досі невідомі. В Auchan Україна розповіли, що мали кілька зустрічей з Мінекономіки та за присутності Міноборони стосовно цього питання. Проте наразі ритейлер не знає, як ця система функціонуватиме. 

"Загалом нам цікаво. І ми розглядаємо участь у подібних тендерах, але про це говорити зарано, адже раніше ми так не працювали", – пояснюють в Auchan Україна.

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран розповів LIGA.net, що, за його інформацією, можливістю брати участь у тендерах Міноборони цікавилася Fozzy Group. 

На запитання редакції про зацікавленість Fozzy Group у тендерах компанія не дала відповідь.

LIGA.net також звернулася до інших найбільших продуктових мереж із проханням розповісти про свої очікування від ініціативи уряду. Втім, Novus, Varus і АТБ не поспішають коментувати перспективу цієї ініціативи та свою участь. Вони пояснюють це тим, що не мають достатньо інформації. Раніше в АТБ зазначали, що участь в цих тендерах – ризик і збитки.

У чому ризики?

По-перше, у певній непередбачуваності логістики, каже Андрій Жук. За його словами, військові не можуть на рік розписати, куди постачати продукцію. Одна справа постачати на місце постійної дислокації, зовсім інша – на місце біля фронту за місяць. 

Також ризик – цінові коливання на продукцію чи паливо. На думку Жука, саме тому послугу постачання варто відокремити від послуги перевезення з логістичних центрів мереж. 

Ритейлу потрібно мати велику логістичну компанію з підготовленими людьми, яка може зібрати по Україні, скажімо, 10 000 тонн картоплі та розвезти її по пунктах, вказаних Міноборони. "Не всі мережі до цього готові, не у всіх є логістична компанія", – пояснює Непран.

Ще один, за його словами, "дуже делікатний момент": бюджетні закупівлі – це контроль протягом наступних чотирьох-п'яти років. Це постійні перевірки, пояснення, кримінальні справи, репутаційні втрати.

"Якщо прийде Fozzy Group і знову станеться скандал, вони відразу припинять постачати. Далеко не всі готові пояснювати, чому яйце за 8 грн через Міноборони коштуватиме 10 грн", – вважає Михайло Непран і додає, що поки в цьому для мереж більше ризиків ніж прибутку. 

У Асоціації ритейлерів України вважають, що резонанс, який виник у січні навколо закупівель в армії, дозволив сформулювати важливі управлінські рішення для зниження цін – розділити питання їхнього формування на продукцію та на логістику. 

Чи перемагатиме тепер найкраща пропозиція – залежать від того, чи вдасться бізнесу і державі домовитися про чіткі, прозорі та зрозумілі правила гри, каже Жук.

Двох тижнів, які минули від заяви чиновників про залучення великого ритейлу до харчування в армії, не вистачило для напрацювання таких правил.

Олена Ковтун для LIGA.net