Проєктний метод. Альтернативні джерела доходів у колишній "нафтогазовій громаді"

Майже половину бюджету Нехворощанської громади цього року становлять субвенції на реконструкцію будівель. Залучення зовнішніх проєктів критично важливе в умовах нестачі ресурсів. Нафтогазова рента є одним із головних наповнювачів бюджету. Але в умовах нестабільності необхідно шукати інші джерела доходів. Екологічні проєкти є частиною цієї активності.

Підходжу до сільської ради – невеликого одноповерхового приміщення з ґанком. В коридорі навпроти кабінету сільського голови стоїть ряд стільців. Двері відкриті навстіж, зайти може будь-хто.

Мене зустрічає Ольга Хоменко, заступниця голови. Раніше жінка працювала в проєктах із підтримки децентралізації. У березні 2020 року депутати громади припинили повноваження тодішнього сільського голови. Тоді ж вирішили запросити консультанта до громади. І вийшли на Ольгу.

Після виборів 2020 року вже новий голова Віктор Дубович запропонував посаду заступниці. Ольга переїхала з Полтави у Нехворощу, тепер постійно живе тут. Каже, одразу було важко звикнути до сільського менталітету – все повільніше.

В кабінеті за одним столом сидять голова та двоє його заступників. Таке розташування дивує. Пояснюють, що таким чином швидше комунікувати та ухвалювати рішення – немає жодних бар'єрів. На стіні монітор, на якому в режимі реального часу показано одну з вулиць села.

На столі сільського голови помічаю дерев’яну модель бурової вежі. Це подарунок від Полтавагазвидобування, яке зараз вже не видобуває газ у громаді. Дубович каже, що війна вносить свої корективи. Рента сильно впала, в нафтогазовій галузі йде скорочення людей. Однак вдається залучати зовнішні ресурси.

Що за громада?

Нехворощанська громада утворена у листопаді 2017 року та знаходиться на межі Полтавської та Дніпропетровської областей. Включає 10 сіл із загальним населенням 4,9 тисячі осіб. В самій Нехворощі проживає більш ніж 2000 жителів.

Проїжджаючи повз село Соколова Балка, звертаю увагу на велике скупчення магазинів та базарну площу перед ними. В так званий "базарний день" тут збираються продавці.

Раніше поблизу села жило до 200 працівників нафтогазової галузі, розповідає сільський голова. Було два банкомати. Для села з населенням у 800 людей – це рівень. Зараз обʼєми видобутку впали, менше людей задіяно у галузі.

Зменшення населення – один із викликів для громади. П’ята частина жителів – пенсіонери. Після повномасштабного вторгнення прихисток у громаді знайшли понад 700 осіб. Зараз зареєстрованих ВПО залишилося менш як 400 осіб.

Для підтримки ВПО громада реконструювала колишню лазню у центрі Нехворощі. Це сучасна на вигляд двоповерхова будівля на чотири квартири. Будинок досі не підключений до газу. Ольга Хоменко каже, що виникли проблеми з АТ "Полтавагаз".

Видобуванням нафти та газу на території громади займається СП "Полтавська газонафтова компанія" (ПГК), один з основних активів в Україні британської JKX Oil&Gas. До листопада 2023 року її асоціювали з Ігорем Коломойським, частка якого тепер перейшла у власність уряду Британії.

На території Нехворощанської громади компанія має дозволи на видобування на Ігнатівському, Новомиколаївському та Мовчанівському родовищах. Також на території громади знаходяться законсервовані свердловини Полтавагазвидобування, структурного підрозділу державного Укргазвидобування.

Невідділ залучення ресурсів

Ольга як заступниця голови залучає ресурси, пише проєкти. Розповідає, що ідеї народжується в малих групах.

"Зібралися – народилася ідея, обговорилася та запустилася швидко в життя", – каже вона.

Впливає і попередній досвід роботи у недержавному секторі. Окремого відділу, що займається інвестиціями, у громаді немає.

Минулого року вдалося залучити два проєкти реконструкції на 57 мільйонів гривень. Це реконструкції дитсадка та будинку для ВПО. У 2022 році на зовнішні кошти поблизу школи поставили теплогенераторну замість старої котельні. Це дозволило зменшити витрати газу на 25%. А минулого року таку ж поставили в іншій школі громади – Соколовобалківській. Також за спонсорські кошти.

Менших проєктів багато, їх вартість загалом становить 3-4 мільйони гривень. Завдяки зовнішньому фінансуванню, бюджет громади збільшився майже вдвічі.

"Ми максимально намагаємося знайти гроші ззовні", – каже заступниця голови.

З думкою про сміття

Ходимо селом. Є що подивитися. Навпроти сільської ради новий парк. Кожен рік підсаджують молоді дерева. В 2021 році тут висадили павловнію, дерево зі Східної Азії. Тоді закупили насіння та роздали дітям у школах. Вийшло близько 4000 саджанців.

Павловнію розглядають як елемент боротьби зі зміною клімату та знелісненням. Швидко росте та досягає 10-25 метрів у висоту. Однак у 2023 році Міндовкілля включило павловнію до переліку інвазійних видів, тобто чужорідних дерев, заборонених у відтворенні лісів.

У 2020 році в громаді поставили контейнери з металічної сітки для сортування металу, пластику та скла. Потім виграли проєкт зі встановлення пресу для пластикових пляшок.

"Ми одразу подумали, що – о! А потім порахували його обслуговування", – каже Ольга.

Потрібні люди, приміщення. Врешті знайшли підприємця з Дніпропетровщини, який приїжджає та купує пластикові пляшки.

Ольга веде мене до нової амбулаторії, гордості села. Поряд із нею знаходиться Парк медиків, висаджений у 2021 році. Минулого місяця відкрили пам’ятник матері та дитині, фінансування якого підкинула доля.

На обслуговуванні у громади знаходився одинокий чоловік, після смерті якого в нього під матрацом (в буквальному розумінні) знайшли 50 000 гривень та $10 000. Ці гроші і витратили на пам’ятник.

Поблизу парку стоять контейнери для роздільного сортування. Їх поставили ще 6 років тому.

"Метал ніде, де я їх тільки не бачу, не користується попитом", – говорить Ольга.

Сміттєвоз їздить селами громади кожні два тижні.

"Є визначені місця. Вони розташовані компактно, щоб не було біля кожного двору, – розповідає Ольга. – В одне місце під'їхали, працівники наші сміття забрали і вивезли".

Вартість вивезення сміття для мешканців – 26 гривень на місяць.

Однак проблема сміттєзвалищ у громаді залишається. Програма соціально-економічного розвитку на 2024 рік називає несанкціоновані сміттєзвалища слабкою стороною громади. Постає і питання полігонів. У разі їх укрупнення треба рахувати вартість вивезення сміття.

"Здорожчання призведе до того, що люди не будуть платити за вивезення, будуть самі вивозити в посадки, – вважає пані Ольга. – Тоді їх буде навпаки більше, цих сміттєзвалищ".

На думку заступниці голови, повинні бути сміттєпереробні заводи та сортування, як у Європі: "Не можна до цього дійти за один рік. Над цим треба постійно працювати, і притому всім".

Що по бюджету

У 2023 році громада отримала 130,5 млн гривень доходу та витратила 131 мільйон гривень. Основними джерелами надходжень стали податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – понад 32 мільйони та рентні платежі – 15,7 млн, єдиний податок – 7,6 млн та податок на майно – 6,2 млн.

Майже половину бюджету громади минулого року становили офіційні трансферти – більш як 62 мільйони гривень. З них основна частина – це субвенції з держбюджету на два проєкти: реконструкцію багатоквартирного житлового будинку для ВПО та реконструкцію дитячого садка.

Ситуація з трансферами відрізняється за роками. У 2021 громада отримала 30 мільйонів, а в 2022-му – 15 мільйонів. Цьогоріч передбачено отримати 79 мільйонів гривень, з яких 58 мільйонів – це доходи громади. 31,5 мільйон гривень вже надійшли за перші чотири місяці року.

Головною статтею витрат є освіта, на яку витрачається від 40 до 50% видатків. Минулого року це 54 мільйони гривень. Значну частину становлять і видатки на загальнодержавні функції, куди включена частина міжбюджетних трансфертів. В різні роки це від 10 до 30 відсотків всього бюджету.

Рента є одним із головних податкових надходжень для громади. Значна її частина надходить від видобування природного газу. У 2021 році газ приніс в бюджет 9,6 мільйони гривень, а нафта – 4 мільйони. У 2022 році від газу отримано 22 мільйони, а від нафти 3,6. А в 2023-му рентна плата впала майже наполовину – 12 мільйонів від газу та 3 мільйони від нафти.

У 2024 громада розраховує отримати 14 мільйонів гривень ренти. Ще менше, ніж минулоріч. З них 11 мільйонів мають дати надходження від природного газу.

Змалечку про екологію

Нехвороща регулярно бере участь в обласному конкурсі екологічних проєктів, де фінансування з боку громади має бути не менш як 50%. Проєкти вигравали у 2021 та 2023 роках. Обрали два напрямки – облаштування екологічних класів у школах та паркових зон.

"Екологічні кабінети – це школи. Це вони сказали нам, що хочеться", – зазначає Ольга.

У дворі школи екоклас – фактично простора альтанка на свіжому повітрі. Це перший проєкт для школи, який виграли у 2020 році. Тоді світ вразила епідемія COVID-19. Ідея була створити провітрюваний клас, де можна проводити уроки на свіжому повітрі.

На території навчального закладу помічаю кілька баків для роздільного збору сміття. В кожній громаді по два таких.

Взагалі діти активно залучаються до екологічних ініціатив. Наприклад, цього року вирощували розсаду огірків, яку потім висадили у теплиці. Сама теплиця знаходиться недалеко від сільської ради. На площі в 500 квадратних метрів зеленіють ряди огірків. Вже з травня вирощені овочі передаються в школи та дитячі садки.

Раніше на місці теплиці була стара закинута хата. Поряд досі стоїть літня кухня, де зберігається приладдя. Ольга каже, що вирощують без пестицидів, хай навіть і урожай менший. Але натуральне.

Працювати з дітьми

Виховання екологічної свідомості постає на порядку денному. Ольга говорить, що не у всіх селах громади сортування сміття вдало запущено. З цим потрібно працювати та допомагати людям усвідомити необхідність сортування.

"За десять років ця система б вже напрацювалася, люди б вже сортували. Діти батькам скажуть, що вони не сортують. А далі виростає покоління, яке потім народжує вже повністю свідомих у цьому напрямку людей", – говорить Ольга.

Жінка згадує випадок із власною донькою.

"Коли вона ще в школу ходила, то питала мене: чому ти пластикові пляшки викидаєш, сміття не здаєш? – розповідає жінка. – Мені перед нею соромно було, тому що вона екологічно свідома, а я звикла все кидати в один пакет".

The following publications were produced as part of the n-ost project Online journalism, in-depth, which is funded by the German Federal Ministry for Economic Cooperation and Development (BMZ). The views expressed in these publications are those of the independent authors and do not necessarily reflect those of the BMZ