Смілянський чи Вітренко? Банкіри! Кому держава платить найбільшу зарплату. Рейтинг

Тема великих зарплат і премій топпосадовців державних компаній чимось нагадує історію з цінами на газ. Така ж спекулятивна і політизована. Через багатотисячні виплати та надбавки в епіцентрі гучних скандалів у ЗМІ вже були керівники Укрпошти та НАК "Нафтогаз України".

Головна претензія критиків – зарплати часто не відповідають фінансовим результатам державних компаній. Мовляв, які можуть бути премії та великі зарплати, якщо у підприємства багатомільярдні збитки?

Уряд неодноразово намагався це змінити. Востаннє – в лютому 2020 року. Тоді Кабінет міністрів обмежив максимальний місячний оклад для керівників держкомпаній на рівні 1,25 млн грн.

Новий раунд у боротьбі з "непрозорими" зарплатами розпочався в жовтні 2021 року. Вже понад місяць в Україні діють норми закону №1723-IX, яким Верховна Рада зобов’язала державні компанії розкривати інформацію про зарплати керівництва та рівень винагороди членів наглядових рад.

Такі дані компанії повинні публікувати на власному сайті до 5 числа кожного місяця.

LIGA.net проаналізувала, як компанії виконують це зобов’язання та яку заробітну плату платять в таких компаніях, як Нафтогаз, ПриватБанк та Укрпошта.

Спойлер: результат може здивувати.

Як держкомпанії виконали норми закону

LIGA.net проаналізувала сайти 20 державних компаній, але тільки 10 із них опублікували дані про рівень зарплат своїх керівників: ПриватБанк, Укрексімбанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Автомобільні дороги України, Укрпошта, Нафтогаз, Аграрний фонд, Адміністрація морських портів і Укренерго.

Укргідроенерго, Енергоатом, Оператор ГТС, Поліграфкомбінат Україна, Укроборонпром, Укрзалізниця, аеропорт Бориспіль, Держпродзернкорпорація, Гарантований покупець та Украерорух – норми закону проігнорували.

Але є нюанси. По-перше, ці дані опубліковані хаотично та безсистемно: одні підприємства публікують цю інформацію в розділі "Відкриті дані", інші – в розділах "Звітність" або "Корпоративне управління".

По-друге, не завжди опубліковану інформацію легко проаналізувати.

Наприклад, Укрпошта та Нафтогаз опублікували за жовтень лише зарплату голови правління, а Укренерго – навело одну тільки загальну суму виплати всім п'яти членам правління – 2,05 млн грн.

З даних, які відкрили компанії, ми відокремили зарплати керівників і розмістили в порядку зменшення.

Хто з топменеджерів держпідприємств найбільше заробляє

№1 – голова правління ПриватБанку Герхард Бьош 

Герхард Бьош – 63-річний фінансист з Австрії. За даними ПриватБанку, в жовтні експат отримав 1,14 млн грн зарплати. Це 23% від загальної суми виплат всім шістьом членам правління.

Герхард Бьош очолив ПриватБанк в червні 2021 року. Банкір виграв закритий конкурс наглядової ради та перейшов у державний банк з керівної посади в Райффайзен банку Аваль.

ПриватБанк – найприбутковіший банк в Україні. За дев’ять місяців 2021 року він отримав 21,2 млрд грн чистого прибутку. Процентний дохід компанії склав 26,3 млрд грн.

№2 – очільник Ощадбанку Сергій Наумов

Сергій Наумов керує державним Ощадбанком з листопада 2020 року. В жовтні, за даними банку, 52-річний банкір отримав 1,08 млн грн заробітної плати. Це більш ніж третина від загального зарплатного фонду всіх шістьох членів правління банку минулого місяця.

Наумов має 25-річний досвід у банківській сфері, працював на керівних посадах в Райффайзен банку Аваль, в УкрСиббанку, Правекс Банку та банку Піреус.

За дев’ять місяців 2021 року Ощадбанк отримав 849,3 млн грн чистого прибутку та 12,8 млрд грн процентного доходу. Ощадбанк – найбільший в Україні банк за кількістю банківських відділень – 1748 шт.

№3 – в.о. голови Укргазбанку Андрій Кравець

Андрій Кравець – досвідчений фінансист, колишній заступник міністра фінансів та екскерівник зовнішньоекономічного департаменту Національного банку (НБУ).

В жовтні Кравець отримав 620 166 грн заробітної плати, свідчать дані фінансової установи. Це 19% від загальної суми виплат за жовтень усім сімом членам правління Укргазбанку.

Кравець очолив Укргазбанк після п’яти років роботи на посаді першого заступника голови банку Кирила Шевченка, який в липні 2020 року став керівником НБУ.

За десять місяців 2021 року Укргазбанк отримав 2,7 млрд грн чистого прибутку.

№4 – в.о. голови Укрексімбанку Сергій Єрмаков

Сергій Єрмаков очолює державний Укрексімбанк не так давно – з жовтня 2021 року. Він став в.о. голови банку після скандалу з побиттям журналістів, що стало причиною відставки колишнього очільника Євгена Мецгера. 

За жовтень Єрмаков отримав 450 215 грн заробітної плати. Це відповідає лише 11% від загального зарплатного фонду шістьох членів правління Укрексіму. Таку ж заробітну плату отримають, щонайменше, ще три топкерівники фінансової установи.

За дев’ять місяців 2021 року Укрексімбанк отримав 1,75 млрд грн чистого прибутку та 3,2 млрд грн процентного доходу.

№5 – генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський

Ігор Смілянський керує державним почтовим оператором України з квітня 2016 року. За даними Укрпошти, в жовтні він отримав 272 086 грн заробітної плати та 40 813 грн премії. Скільки це від загального заробітного фонду менеджменту – компанія не зазначає.

У Смілянського багатий досвід. В його трудовій книжці – посади в аудиторській компанії KPMG і City Bank, він керував об’єднанням ПУМБ і Донгорбанку у 2010-2011 роках. Під його керівництвом Укрпошта збільшила свої доходи вдвічі – з 4,6 млрд грн у 2016 році до 9,2 млрд грн у 2020-му.

За дев’ять місяців 2021 року Укрпошта отримала 131 млн грн чистого прибутку і 8,1 млрд грн виторгу.

№6 – в.о. голови Адміністрації морських портів України Олександр Голодницький

Голодницький – портовик зі стажем. В Адміністрації морських портів (АМПУ) він працює з червня 2013 року.

За даними АМПУ, в жовтні він отримав 288 981 грн зарплати – майже 19% від загальних виплат сімом членам правління підприємства. Цікавий факт: більше за Голодницького заробляє його заступник з технічних питань та розвитку інфраструктури Віталій Ліпський – 305 175 грн.

Останні відкриті дані про фінансовий результат підприємства – за 2020 рік. Минулого року АМПУ отримала 2,64 млрд грн чистого прибутку та 7,4 млрд грн виторгу.

№7 – в.о. очільника Аграрного фонду України Богдан Банчук

Богдан Банчук – юрист за освітою, в Аграрному фонді працює з 2019 року.

За жовтень отримав 258 389 грн заробітної плати. Це майже третина від всієї суми виплат п’ятьом членам правління в державній компанії за минулий місяць.

За дев’ять місяців 2021 року під керівництвом Банчука Аграрний фонд отримав 991 000 грн чистого прибутку та 769 млн грн доходу.

№8 – в.о. голови Автомобільних доріг України Тарас Петрушак

Тарас Петрушак – юрист, з квітня 2021 року виконує обов’язки голови правління держкомпанії, яка спеціалізується на будівництві та ремонті автомобільних доріг – Автомобільні дороги України. 100% акцій компанії належить Укравтодору.

Згідно з даними підприємства, в жовтні Петрушак отримав 233 363 грн зарплати. Це найбільший оклад серед трьох членів правління. Доля його зарплати від загального зарплатного фонду топменеджерів – 64,3%.

Компанія не публікує на своєму сайті фінансові показники. Однак, за даними порталу Opendatabot, у 2020 році компанія отримала 5,44 млн грн чистого прибутку.

№9 – голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко

Юрій Вітренко – багаторічний топменеджер Нафтогазу та колишній виконувач обов’язків міністра енергетики. За довгу кар’єру в НАКу Вітренко встиг щонайменше чотири рази піти з державної компанії та стільки ж разів повернутися.

Як би це дивно не виглядало, Вітренко – найменш оплачуваний топменеджер серед компаній, які відкрили інформацію про рівень зарплат свої керівників. За жовтень його офіційний оклад склав всього 50 000 грн. Скільки це від загального фонду зарплат всіх п’ятьох членів правління – компанія не розкриває.

Проте вважати Юрія Вітренка найбіднішим топменеджером неправильно. Згідно з його декларацією за 2020 рік, минулого року він отримав майже 55,5 млн грн зарплати та $4 млн премії як виконавчий директор Нафтогазу і голова наглядової ради Укрнафти.

Останній фінансовий результат Нафтогазу, доступний для загального огляду, – за шість місяців 2021 року. З січня до червня цього року держкомпанія отримала 105,56 млрд грн доходу та зафіксувала 1,65 млрд грн чистого збитку.