Розбір | Все буде БЕБ. Чи врятує бізнес президентська модель єдиного органу перевірки

Уряд 6 вересня схвалив законопроєкт, який передбачає повне відновлення документальних (планових та позапланових) перевірок бізнесу з 1 жовтня 2023 року.  

До цього, 30 червня, парламент ухвалив закон №8401, який передбачав їх часткове повернення. Зокрема, дозволяються документальні перевірки лише у трьох так званих ризикових напрямках: фінансовому, підакцизних товарів та грального бізнесу. 

Натомість і без повномасштабних перевірок підприємці вже скаржаться на свавілля з боку податківців та правоохоронців – збільшення тиску і повернення до "криміналізації" справ.

Ці скарги навіть були озвучені президенту Володимиру Зеленському. На це президент запропонував наділити правом перевірок тільки один орган.

Чи можливо таке в Україні та хто може перевіряти бізнес зараз? Це питання досліджувала LIGA.net.

Лишитись має тільки один

Наприкінці серпня президент України Володимир Зеленський  запропонував обмежити перевірки бізнесу одним держорганом.

"Я знайду такий баланс між європейським законодавством і їхнім запитом – перевіряти і вами, щоб до вас усі не ходили", – підкреслив президент.

Вже наступного дня, 29 серпня, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів агентству "Інтерфакс-Україна", що розв'язанням проблеми зайвих перевірок різних правоохоронних органів, на які бізнес поскаржився президенту, буде завершення реформи Бюро економічної безпеки (БЕБ).

"Власне, те, про що говорить президент, – це незавершена реформа БЕБ. Саме БЕБ мало б стати тим органом, який мав би замінити собою всі органи, які здійснюють кримінальне переслідування в економічній сфері", – сказав Гетманцев, коментуючи пропозиції Зеленського бізнесу "провести зміни в законодавстві щодо єдиного органу перевірки".

БЕБ – колишня Податкова міліція, яку мали переформатувати так, аби більшою мірою спиратись на інформаційно-аналітичні підрозділи, а не на силові. Принаймні на цьому постійно наголошувалось з 2021 року, коли Бюро запрацювало. 

Однак діяльність органу до цього часу неоднозначна – штат недоукомплектований, постійного керівника вже немає. В лютому цього року комітет Гетманцева рекомендував усунути попереднього керівника Вадима Мельника з посади. З травня 2023 року Бюро очолює вже другий виконувач обов'язків – Андрій Пащук. 

На тлі цього, як констатують у Європейській бізнес-асоціації (ЄБА), до ефективності роботи Бюро є низка питань. Зокрема і в частині нинішнього кадрового складу. 

"Близько 60% працівників там – колишні працівники Податкової міліції. І час роботи структури демонструє, що старі кадри все ж не можуть працювати за новими підходами. Тож бізнес виступає за перезавантаження служби. Зокрема, необхідним є прозоре, чесне та неупереджене проведення конкурсу на посаду нового очільника БЕБ. Як, зрештою, і на всі посади, навіть рядового складу цього Бюро, які будуть робити акцент в роботі на ефективній боротьбі з тіньовим бізнесом, непрозорими "схемами", протидії корупції (реальна аналітична робота щодо виявлення "схем", а не концентрація уваги на технічних помилках) – без необґрунтованого тиску на прозорий бізнес. Так, БЕБ має стати охоронцем економічної безпеки", – зазначають в ЄБА.

Саме податкові питання є найболючішими для українського бізнесу, свідчить різноманітна статистика.

Зокрема, саме вони складають переважну частку скарг бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена (РБО). В останньому звітному кварталі їх кількість вчергове склала майже 70% всіх звернень до установи.

До того ж зараз БЕБ – не єдиний держорган, який може перевіряти бізнеси в податкових питаннях.

Щодо коректності сплати податків (хоча й не кримінального характеру) підприємцям може також завдавати клопоту Державна податкова служба (ДПС). Навіть до цього їй вже було дозволено проведення будь-яких камеральних, фактичних, окремих документальних позапланових перевірок. 

Ще до скасування мораторію на перевірки, нею був оприлюднений план-графік перевірок бізнесу на 2023 рік, в який включено майже 2100 юридичних осіб, 1500 фізичних осіб-підприємців, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів, понад 300 юросіб з питань, пов'язаних із зарплатними податками.

Підприємці знову скаржаться на обшуки з боку правоохоронців

Та перевірки бізнесів бувають не тільки у сфері сплати податків. Цього року, як розповіли LIGA.net в Раді бізнес-омбудсмена, вже фіксується зростання кількості інших скарг на дії правоохоронців.

"Другий квартал поспіль для скаржників РБО обертів набирає проблема порушень з боку правоохоронних органів. Кількість таких звернень склала 9% у звітному (другому. – Ред.) кварталі. 10% – у I кварталі 2023 року. Протягом квітня-червня підприємці найчастіше скаржились щодо процесуальних зловживань та бездіяльності Національної поліції та органів Прокуратури", – зазначають на сайті Ради бізнес-омбудсмена.

Звернення бізнесу до РБО стосувались неповернення правоохоронними органами тимчасово вилученого майна або коштів в результаті обшуків. Ба більше, у провадженні РБО є й скарги щодо безпідставно відкритих кримінальних проваджень, які правоохоронці використовують як інструмент тиску на бізнес. А також неефективності дій правоохоронних органів у випадках, коли бізнес є потерпілою стороною.

Про аналогічні випадки повідомляють і в ЄБА.

"На сьогодні ж ми чуємо від компаній, що збільшуються випадки втручання в роботу прозорого бізнесу від деяких органів, зокрема, представників Нацполіції шляхом проведення перевірок безпосередньо в офісах компаній. Водночас варто зауважити, що зі створенням Бюро економічної безпеки від правоохоронних структур мали забрати функцію нагляду за економічною безпекою. Тож було б добре врегулювати це питання, оскільки це починає сприйматись як ручний режим, тож не можна допустити тиску на бізнес", – розповіли LIGA.net представники Асоціації у відповідь на запит.

У бізнес-омбудсмена щодо цього зазначають, що в Україні й надалі панує зайва "криміналізація" справ, які могли б логічно і менш деструктивно розв’язуватися в адміністративних чи господарських судових справах. 

"Держава далі дає себе інструменталізувати в приватних інтересах. Попри всі законодавчі реформи минулих років, у головах слідчих і прокурорів далі сидить "совок": держава, якій всі винні, для перших, і тінь "загального нагляду за законністю" для других. Доки такі підходи винагороджуються за ієрархією (формально і неформально), саме вони, а не європеїзовані закони, будуть визначати поведінку", – констатують в Раді бізнес-омбудсмена.

Наразі від БЕБ до суду не потрапляють 95% відкритих кримінальних проваджень. Від інших органів (Нацполіція, СБУ) – близько 90%. Переважно вже сам факт і процедура відкриття кримінального провадження є засобом тиску ("запрошенням на розмову") і карою як такою для підприємства. Водночас, як зазначають спеціалісти РБО, українські правоохоронні органи часто дублюють функції, змагаються за підслідність і можуть почергово "кошмарити" поодинокі бізнеси".

"Більшість справ в судах вони (податківці. – Ред.) програють. Складається враження, що збільшення кількості перевірок і донарахувань – це такий собі інструмент, аби показати діяльність. Бо поки штрафи скасовують в судах, проходять перевірки, де нараховують інші. Тим часом можна постійно звітувати про роботу", – висказав LIGA.net своє припущення щодо причин таких дій правоохоронців інспектор Ради бізнес-омбудсмена Володимир Куценко.

Аби цього уникнути надалі, зазначає представник РБО, необхідне застосування правоохоронцями та податківцями ризик-орієнтованих підходів, надання переваг саме плановим перевіркам, з урахуванням наявної судової практики. Аби не було потреби для бізнесменів постійно захищатись в судах.

Хто ще може перевіряти підприємців в Україні?

В залежності від виду діяльності, перевірки підприємцям можуть влаштовувати не тільки податківці чи правоохоронці.

Серед іншого це мають змогу робити різноманітні регулятори – Нацбанк, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Антимонопольний комітет (АМКУ).

До того, ж перевірки можуть влаштовувати різні міністерства.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 18 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…" нагляд здійснюють:

• Міністерство фінансів щодо аудиторів, бухгалтерів, консультантів з питань оподаткування, консультантів і посередників під час операцій з нерухомістю, продавців дорогоцінних металів та каміння, гемблінгових компаній, операторів лотерей, продавців культурних цінностей;

• Міністерство юстиції щодо адвокатів та адвокатських організацій, нотаріусів, надавачів юридичних послуг;

• Міністерство цифрової трансформації щодо постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Промислові та видобувні підприємства, підприємства в сфері діяльності, пов’язаній з об’єктами підвищеної небезпеки перевіряє Держслужба з питань праці.

Будівельників перевіряє Держінспекція архітектури та містобудування (ДІАМ).

І це не вичерпний перелік.

Олександр Децик

редактор відділу "Фінанси"