Польща скасовує частину пільг на оплату проживання українців. Правозахисники проти
Фото: depositphotos.com

Громадяни України, які мешкають у Польщі в центрах колективного проживання, з березня 2023 року самі оплачуватимуть часитину витрат на проживання та харчування. Відповідну поправку до Спеціального закону про біженців схвалив польський уряд на останньому засіданні, пише видання Rzeczpospolita.

Згідно з документом, українці, чиє перебування у Польщі перевищує 120 днів, доплачуватимуть за проживання не більше 40 злотих на особу на день (50% від суми допомоги на день). За проживання понад 180 днів – не більше 60 злотих на особу на день (75%).

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес у Telegram: коротко про важливе

В уряді вважають, що скоротити витрати на оплату житла українців вдасться внаслідок припинення виплат держдопомоги тим, хто її ще отримує, але вже не мешкає у Польщі, зазначають у виданні.

Відповідно до схваленої поправки, допомогу на оплату житла продовжать отримувати українці, які не можуть працювати через інвалідність, вік, важку життєву ситуацію, вагітність або необхідність догляду за дітьми.

Документ також передбачає, що ЗУС та центри соціальної допомоги отримають доступ до інформації про дату кожного в'їзду та виїзду з Польщі громадянина України. Це робиться для того, щоб закрити прогалини в системі сімейної допомоги.

На початок листопада 18% українців, які виїхали до Польщі, живуть у гуртожитках чи хостелах, у пансіонатах чи на базах відпочинку проживають 6%, а в готелях – лише 4%, згідно з даними опитування аналітичного центру міжнародної рекрутингової агенції Gremi Personal.

"Я розумію логіку уряду. Такі місця не мають бути місцями постійного проживання. Проте ціни на ринку нерухомості такі, що біженці часто не можуть стати незалежними. Таким чином, Польща буде єдиною країною у світі, яка стягує плату за перебування у центрах для іноземців, — цитує видання Агнешку Косович, президентку фонду "Польський міграційний форум".

Консорціум громадських організацій у Польщі, які працюють із мігрантами та біженцями, негативно висловився про ухвалену поправку.

У своїй заяві консорціум наголошує, що колективне житло – це притулок для біженців під час кризи. Воно забезпечує дуже низький рівень життя — ліжко у великому холі, іноді відокремленому від інших імпровізованою завісою, і трохи їжі. Це базова гуманітарна допомога, яка не має оплачуватись.

Читайте також: Історія | $2000 інвестицій та мрія збулася: як українська перукарка відкрила бізнес у Польщі