Вікно можливостей після війни буде дуже коротким – два-три роки. І Україна повинна зробити за цей час собі репутацію успішної держави та дати старт тисячам успішних проєктів. Альтернатива – погоріти на корупції й неефективності та втратити довіру партнерів. Відбудова в такому разі затягнеться на 30-50 років.

Через відсутність механізмів страхування до недавнього часу проєктів від міжнародних організацій і приватних компаній поки немає. Або їх критично мало. Попри всі заяви, ризикувати капіталом IFI не поспішають. Кредити лише для держкомпаній та з напрямків immediate relief. Тому я бачу розрив між словами й діями наших західних партнерів. Сподіваюсь, що останні рішення щодо страхування ризиків змінять ситуацію і ми почуємо про реалізацію великих проєктів приватним сектором.

Водночас дуже цікаво висловився один топовий європейський банкір: "War insurance is not enough. You need predictability of business environment. You need Rule of Law. You need anti corruption practices. You need corporate governance in public sector".  Захід очікує від нас справжнього верховенства права і прогнозованості інвестиційного клімату. Без цього жодні страховки не працюватимуть.  

Сподіваюсь, робота над створенням Київського міжнародного фінансового центра – спеціального правового режиму з використанням британського права в нашій економіці – завершиться конкретними результатами  і ми зможемо отримати доступ до міжнародних стандартів права.

Виклики для післявоєнної України настільки масштабні, що без глобальних управлінських і політичних рішень не обійтись. Я бачу паралельне запровадження усього передового західного законодавства, західних стандартів, практик у нашу реальність єдиним шансом на швидке створення правової інфраструктури для відновлення.

Всі ці сотні мільярдів не матимуть значення без дієвої правової інфраструктури, до якої звикли західні компанії.

Оригінал