У попередніх колонках на LIGA.net йшлося про те, чому нинішній підхід до економічного відродження, заснований на підтримці "пріоритетних галузей", практично, напевно, не спрацює в Україні XXI століття (як не працював і раніше). І про ті першочергові, мінімальні завдання, на яких слід би зосередити обмежені організаційні та матеріальні ресурси для того, щоб забезпечити хоча б необхідні умови для здорового економічного зростання.

Однак, роль "нічного сторожа" категорично не задовольняє наших енергійних політиків, як, втім, і виборців, які стоять за ними, які, в масі своїй, теж не готові сприймати таку пасивність.

Ну, що ж, якщо після виконання найнагальніших завдань, які крім держави ніхто й ніяк не вирішить (як відновлення та модернізації інфраструктури, чи будівництва ще потужнішої армії), залишаться сили та кошти, то їх теж є куди вжити. До того ж, зі значно більшою користю і меншими корупційними ризиками, ніж індустріальна політика, що старанно лобіюється вже другим поколінням "червоних директорів".

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
корупціяподаткиекономікакризарозвиток економікиВВПіндустріалізаціяінвестиційні парки