Зміст:
  1. Бум на "ринку"
    1. Контекст: руїни на Цимлянському провулку
  2. Лобізм і шантаж: звідки беруться скандальні питання
    1. Контекст: печери і будинок-фантом на Вознесенському узвозі 

Осінь 2022 року мало не завершилася будівельним скандалом для Києва. Тоді міськрада розглядала кілька земельних питань, що становили загрозу, зокрема для історичних об’єктів міста. Під тиском громадськості питання відклали, але ризики залишилися. Їх підгодовує закритість владних структур під час війни.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Після 24 лютого LIGA.net неодноразово писала про скандальну забудову. Причина — поновлення робіт на важливих для киян об’єктах під час повномасштабної війни. 

За спостереженням активіста і юриста Дмитра Перова, який багато років бореться проти незаконної забудови у Києві: війна дещо вгамувала апетити деяких акул будівельного бізнесу, але наприкінці 2022 року забудовники скандальних ділянок знову активізувалися.

Хто і чому спричиняє у Києві будівельні скандали та як влаштована система проблемних об’єктів? Про це LIGA.net дізналася у представників міської влади, активіста та з судових справ.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Бум на "ринку"

З кінця лютого і до травня 2022 року між депутатами міськради існувала домовленість тимчасово не голосувати земельні питання, не під запис розповідає LIGA.net один з депутатів. Поступово вони поверталися у міськраду, доки у вересні деякі депутати знову не почали просувати скандальні проєкти.

У публічній площині забудовних скандалів справді більшає у порівнянні з "довоєнним" часом, погоджуються міська депутатка від Слуги народу Ксенія Семенова та юрист Дмитро Перов. Зокрема, у стінах Київради знову з'являються старі справи, каже депутатка. 

Втім, частка скандальних проєктів рішень на засіданнях Київради радше стабільна, каже LIGA.net депутат від партії Голос Григорій Маленко. За його словами, з 50 земельних проєктів рішень — два-три проблемні. Це 5-7% — стільки ж було й до 24 лютого.

Семенова переконана, що повернення у порядок денний скандальних кейсів має дві причини. Перша — відсутність публічності під час війни (немає трансляцій засідань, даних про час засідання, запізніле надання порядку денного). Також зараз не можна проводити протести, а участь активістів у засіданнях Київради обмежується.

Друга причина — багато киян, які активно виступали проти незаконних забудов, зараз воюють. Зокрема на фронті загинув активіст Протасового Яру Роман Ратушний, а активіст Олег Симороз отримав важкі поранення. "Забудовники відчувають певне вікно можливостей для ухвалення рішень, які не могли пройти в Київраді довгі роки", — каже Семенова.

"Туалетні схеми" і лобізм. Як працює скандальна забудова Києва: пояснюємо на прикладах
Цимлянський провулок, 3 (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
"Туалетні схеми" і лобізм. Як працює скандальна забудова Києва: пояснюємо на прикладах
Цимлянський провулок, 3 (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Один із таких прикладів —  Цимлянський провулок, 3, де на другий день великої війни відновили демонтаж історичного будинку — розповідає Дмитро Перов.

Читайте також: Карта | Без світла і з комуналкою 7000 грн. Ми знайшли (майже) всі проблемні ЖК Києва

Контекст: руїни на Цимлянському провулку

Йдеться про будівлю 1902 року цегляного стилю з елементами неоренесансу. Вона розташована на Подолі у межах пам’ятки місцевого значення "Історичний ландшафт київських гір та долини р. Дніпро". КМДА вносила будинок до списку об’єктів, які заборонено реконструювати. Проте офіційно його не визнали пам'яткою і не дали охоронного статусу.

Ділянку орендує компанія "Дніпро 2002". Її власницею вказана Емма Гук. У 2015 році вона балотувалась до Київміськради від партії Рух за реформи Сергія Думчева. Її дозвіл на оренду діяв до кінця жовтня 2022 року. Компанія планувала будувати тут "офісно-учбовий центр".

Демонтувати будівлю почали ще до великої війни, а 25 лютого продовжили, писав Перов. Дозволу на будівельні роботи забудовник не мав, кажуть у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА, тож йому видали припис з вимогою зупинити роботи. Компанія заборону проігнорувала

Наразі будинок частково демонтовано, роботи там не ведуть, показує огляд LIGA.net. У цій справі йде кримінальне провадження, казав голова Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк.

Лобізм і шантаж: звідки беруться скандальні питання

Скандальні кейси потрапляють до Київради шляхом лобізму. "Майже в усіх фракціях є представники від будівельного бізнесу. У багатьох партій спонсорами є великі будівельні компанії. Від того, як у них ідуть справи, залежить політичне життя цих партій", — розповідає депутатка Семенова.

Іноді проблемні проєкти доводиться розглядати через шантаж деяких колег, зізнається на умовах анонімності один із депутатів. Інакше вони погрожують блокувати роботу ради й ігнорувати інші голосування:

"Це відвертий лобізм. Інколи доводиться шукати компроміси, щоб міськрада взагалі працювала. Так скандальні питання з’являються у порядку денному і далі виникає скандал", — розповідає депутат.

Усі земельні питання проходять єдину процедуру: проєкт рішення формує земельний департамент КМДА і профільний заступник мера Віталія Кличка. Далі його розглядає земельна комісія міської ради, а потім — депутати.

"Питання, які отримали всі погодження і підписи, потрапляють спочатку на розгляд земельної комісії, а вже потім у порядок денний Київради. Кожне резонансне питання можна повністю дослідити на предмет проробленого шляху до зали голосування", — розповів Маленко.

Не всі чутливі питання можна помітити одразу, розповідає один із депутатів міськради. Іноді їх помічають лише під час проходження профільної комісії.

Коли резонансні питання з’являються у порядку денному, здіймається галас і документ просто переносять на наступне засідання, каже Семенова: розрахунок на те, що з часом галас навколо теми спаде. Саме так сталося з печерами на Вознесенському узвозі, 25 — каже депутатка.

"Туалетні схеми" і лобізм. Як працює скандальна забудова Києва: пояснюємо на прикладах
Вознесенський узвіз, 25 (Фото: Тимур Бобровський)
"Туалетні схеми" і лобізм. Як працює скандальна забудова Києва: пояснюємо на прикладах
Вознесенський узвіз, 25 (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Контекст: печери і будинок-фантом на Вознесенському узвозі 

Йдеться про землю на Подолі, яку Київрада щонайменше п’ять разів намагалась передати забудовнику для будівництва. 

У жовтні 2022-го тут знайшли печери часів Київської Русі з наскельними малюнками. Печеру обстежив археолог національного заповідника "Софія Київська" Тимур Бобровський. За його словами, тут необхідно проводити розкопки та музеєфікацію.

У листопаді землю хотіли передати забудовнику "Кепітал ріел естейт" в оренду на 10 років, щоб користуватися будівлею за цією адресою. Насправді ж тут розташовані фрагменти закинутої будівлі. 

Цією землею володіє Шевченківська районна рада. Вона відведена для "комплексного відродження історичного середовища та забудови урочища Вознесенський яр". Втім проєкт рішення Київради передбачав зміну цільового призначення на забудову. 

"Фірма незаконно оформила право власності на будинок, який тут демонтували ще 1980 року. Проєктом рішення ділянка віддається цій фірмі під будівництво", – переконаний народний депутат Роман Грищук. Остання спроба Київради проголосувати за передання землі компанії провалилась у листопаді.

Компанія-власник "будинку" належить Олександру Махньову. У 2020 році він балотувався до Київради від ОПЗЖ. Петицію щодо збереження печер відхилив заступник мера Володимир Бондаренко.

Якщо проєкт рішення "провалили", але він потрапляє на розгляд ради ще багато разів, точно йдеться про лобізм, переконаний Перов. Для ухвалення документ має набрати 60 голосів (зі 120). Якщо голосів бракує, фракції шукають точки домовленостей, каже він. Наприклад, певна фракція може підтримати проєкт колег, щоб отримати союзників для власних проєктів.

Не всі скандальні об’єкти справді є незаконними, пояснює депутат Київради Маленко. Залежно від випадку може йтися або про обґрунтоване обурення громадськості, або про боротьбу конкурентів на ринку. 

"Кожен такий кейс доречно уважно розглядати окремо. Щоб не сплутати реально нахабну спробу знищити місто (наприклад, як у випадку з Совськими ставками) із нормальним проєктом, який став жертвою штучного хайпу чи замовлення", — каже Маленко.

Читайте також: У Києві триває бій за Совські ставки. Ми поставили запитання забудовнику та їх захисникам

Ділянка "під ключ"

Якщо раніше якась ділянка була цікава для конкретного забудовника, то тепер окремі депутати чи чиновники самі роблять проєкти "під ключ", розповідає Перов. А саме — оформлюють документи під забудову, готують ділянку і вже потім для неї шукають інвестора. Кейс із печерами на Вознесенському узвозі — саме такий, переконаний юрист.

Тут також діє "туалетна схема": залишки будівлі реєстрували як нежитлові приміщення, оформлювали під них землю, а потім змінювали цільове призначення землі. Після цього ділянка готова для забудови — пояснює юрист.

Хто має повноваження

Остаточне рішення у забудові завжди є за Київрадою: саме вона видає землю в оренду і визначає її цільове призначення, каже депутатка Семенова. Усі подальші спроби врятувати ситуацію — "роздвоєння особистості" міста, каже вона. Іноді це справді так виглядає: Київрада дає дозвіл на забудову, а потім сама (або прокуратура) позивається у справі про цю ділянку.

Захищати офіційні культурні пам’ятки має Департамент охорони культурної спадщини КМДА, каже Перов. Він може видавати приписи, попередження і накладати штрафи. Так було із садибою на Іллєнка, 30, де все нагадує "роздвоєння особистості".

"Туалетні схеми" і лобізм. Як працює скандальна забудова Києва: пояснюємо на прикладах
Іллєнка, 30 (Фото: Мапа Реновації)

Контекст: садиба на Іллєнка, 30

Цю 120-річну садибу на Лук’янівці у 1899 році купив підполковник у відставці Пилип Баккалинський. З квітня 2021-го вона має статус щойно виявленого об'єкта культурної спадщини. 

За кілька днів до надання статусу міська рада віддала землю під ним для будівництва "багатофункціональної адміністративної будівлі" з елементами торгівлі. Орендар землі — ТОВ "Амелін-30". Вона належить підприємцю і власнику будівельної фірми Creative Projects Сімону Шаферу.

Попри рішення міськради, проти забудови виступив профільний департамент та заступник мера Володимир Прокопів. Після надання охоронного статусу рішення міськради про забудову об'єкта втратило юридичний зміст і його мають змінити, вважають активісти ГО "Мапа Реновації".

Що може держава

Вимагати зупинити роботи може Міністерство культури. Але тільки, якщо йдеться про будівництво в історичному ареалі, додає Перов. 

Він пояснює: суди часто ухвалюють суперечливі рішення, бо Мінкульт так і не визначив межі історичного ареалу у Києві. Ускладнює роботу і те, що міська влада так і не затвердила Генеральний план Києва. Недієві заборони Мінкульту сталися під час реновації будівлі Київпроєкту

"Туалетні схеми" і лобізм. Як працює скандальна забудова Києва: пояснюємо на прикладах
Цимлянський провулок, 3 (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Контекст: коротка історія Київпроєкту

Йдеться про модерністський проєктно-дослідницький комплекс "Київпроєкт" на Богдана Хмельницького. Він складається зі вхідної частини у п’ять поверхів та будівлі на 16 поверхів углибині двору. 

Проєктом займаються компанії Perfect Group депутата від забороненої ОПЗЖ Дмитра Ісаєнка та Saga Development Андрія Вавриша. Згідно з проєктом, тут має з’явитися комплекс Kyїvproekt висотою у 24 поверхи на 272 квартири та з комерційними закладами. 

У жовтні забудовники почали зносити стіни вхідної будівлі. В архітектурній спільноті Ukrainian Modernism такий підхід до реконструкції назвали варварством та нищенням зразка модернізму.

У листопаді 2021 року через демонтаж ділянку ненадовго арештували. Тоді Мінкульт вимагав у забудовників припинити будь-які роботи, адже будівля розташована в межах історичного ареалу. Забудовник не мав погодження й дозволу на роботи від Мінкульту, казали там. 

У листопаді 2022-го арешт будівлі скасували, які і заборону Мінкульту на будівництво. Позиція суду — не можна сказати, що Київпроєкт розташований в історичному ареалі, бо межі останнього досі не визначено. Також суд вважав слідство "однобоким". Зараз будівельні і демонтажні роботи тривають.

"Туалетні схеми" і лобізм. Як працює скандальна забудова Києва: пояснюємо на прикладах
Київпроєкт до реконструкції (Фото:Вікіпедія)

Що із цим робити?

Зараз у міськраді немає політичного рішення не голосувати скандальні земельні питання, каже Семенова. Саме політична воля необхідна для розв'язання питань із забудовою, кажуть опитані співрозмовники. Також варто прибрати суперечливі моменти у тому, що вважається (чи ні) об'єктом спадщини, додає Маленко.

Дуже важливий і вплив громади, додає Семенова. До повномасштабної війни будівельні проєкти мали великий інтерес серед киян, які активно переглядали засідання міськради, каже Перов. 

"Місту треба повертатися до публічності. Доки люди відчувають свою непричетність до цього всього, інтерес падає і скандальні проєкти будуть лише множитися", – підсумовує він.

Роль громади у питанні забудов є вирішальною, переконаний співрозмовник у міськраді: "Якщо громада активна, вона завжди перемагає. Тут ми можемо апелювати лише до громади".

Випадків зносу незаконних об'єктів у Києві ще не було, каже Семенова. Єдине рішення суду щодо демонтажу стосувалося "зайвих" поверхів будинку-монстра на Подолі. Утім, власник досі цього рішення не виконав.

"Туалетні схеми" і лобізм. Як працює скандальна забудова Києва: пояснюємо на прикладах
Проєкт реконструкції Київпроєкту (Фото – Kyivproekt City Space)

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем