"Харків для бізнесу помер". Життя й робота під обстрілами відомого кафе з єнотами

Початок 2000 років, центр Харкова. У п’ятиповерховому будинку біля станції метро Університет власники вирішили привести до ладу старе бомбосховище. Мине понад 10 років і улітку 2019 року у сховищі підприємець Марк Колєсніков разом з партнером Ігорем Дицьким відкриє власну кав’ярню під назвою "EHOT Coffee". 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Це була перша кав’ярня в Україні, де були єноти, розповідає Марк. Тваринки мають окрему кімнату з шумоізоляцією й прозорими стінами. Гості могли заходити до єнотів та погладити їх. Такий хід спрацював: безліч ЗМІ тоді написали про відкриття, а від клієнтів не було відбою.

"Ажіотаж був шалений, схожий на те, коли в Харкові відкривалося KFC. У нас стояли великі черги і на барі, і до єнотів, і до столиків. Перші два-три місяці у нас було до 1000 клієнтів на день. За два місяці заклад повністю себе окупив і ми почали працювати в прибуток", – розповідає Марк. У вихідні денна каса тоді могла сягати 27 000 грн, хоч заклад і був недорогим (чек не перевищував 50-60 грн).

Кав’ярня Марка була однією з небагатьох, хто навіть під час війни продовжував робити каву в Харкові. Щоправда, заклад ще й став сховищем від обстрілів.

Зараз у Харківській області працює лише 54% усіх підприємств, свідчать дані Асоціації приватних роботодавців. Місто надалі щодня потерпає від російських обстрілів. 

Роботу в таких умовах важко назвати бізнесом. LIGA.net поспілкувалась зі співвласником кав’ярні з єнотами Марком. Він розповів, як заклад чотири місяці жив між кавоварінням, волонтерством, евакуацією єнотів та… чому довелося поставити роботу на паузу. 

Початок війни

24 лютого Марк разом з дружиною планували йти на роботу в кав’ярню. Втім, о 5 ранку їх розбудили вибухи в місті. "Коли о 6 ранку я отримав понад 15 дзвінків, я точно зрозумів, що відбувається", – згадує Марк.

Того дня заклад почав роботу на годину раніше й відкрився о 8 ранку. У наступні два дні він працював – попри обстріли, люди все одно приходили за кавою. До війни за кавою сюди приходили усі – люди з інвалідністю, батьки з дітьми, молодь, люди з тваринами та туристи, згадує Марк.

У перші дні війни заклад регулярно робив по 20-40 чашок кави. Тоді ще із ними працювала бариста. Після цього усі працівники або евакуювалися, або не змогли працювати через складну ситуацію в місті.

"Вже з 26 лютого люди дедалі частіше приходили до нас як в укриття. Ми почали бути бомбосховищем, де роблять каву, як в день, так і вночі", – каже Марк.

З березня у кав’ярні стабільно ночувало понад 20 людей. У приміщенні в 50 кв.м вони спали і на підлозі, і навіть на столах. Власники закладу забезпечували їх харчуванням. Коли людей і речей у кав’ярні стало забагато, кафе стало працювати лише на виніс. 

"Люди приходили [переховуватись] з собаками, котами, був навіть хамелеон, папуги, пацюки. Усіх ми знайомили з нашими єнотами. Усім тваринам було страшно, але єнотам пощастило – вони живуть у шумоізоляційній кімнаті, тому вони не чули вибухів", – розповідає Марк.

Заклад мав і впливових гостей. Майже тиждень під час візиту до Харкова там жив Нейт Мук – керівник організації World Central Kitchen (щодня готує сотні тисяч обідів для українців, що страждають від війни). Муку бізнесмени розповідали про своїх колег, яким потрібна допомога.

Навесні EHOT Coffee було єдиною кав’ярнею, що продовжувала роботу в центрі міста, каже її співвласник Марк. Тоді він вирішив припинити брати гроші за каву, навіть якщо це дорожчі види напою (раф чи на кокосовому молоці), розповідає він. 

Усі будинки та вулиці довкола закладу сильно постраждали від обстрілів. Снаряд прилетів і у будинок, під яким розташоване кафе. Кав’ярня лишилась цілою завдяки міцним перекриттям. Бомбосховище рятувало й від вибухів – їх там не було чутно. Це давало і людям, і лякливим єнотам можливість відпочити у тиші.

Працювати й пережити стрес допомогло кілька речей. Зокрема це – волонтерство, допомога іншому бізнесу, пошук продуктів та техніки для них. Та найголовніше – все робилося спільно з дружиною, каже Марк.

Кав’ярня була у статусі сховища аж до червня, коли звідти виїхали останні люди. Зараз у кафе-сховищі живе сам Марк з дружиною – їхнє житло постраждало від війни. 

Як змінилась робота

Найважливіша річ, яка змінилась у робочому дні, – повітряні тривоги, каже Марк: "Щойно ми чули повітряну тривогу – ми вибігали на вулицю і кликали людей". 

У кав’ярні з’явився й новий графік роботи – за дзвінком, адже часто власники були у волонтерських роз’їздах. Клієнти напряму телефонували і домовлялися, коли зможуть прийти за безкоштовною кавою, каже Марк.

Гроші 

До першого локдауну заклад працював дуже успішно і був прибутковим, ділиться Марк. До карантину щодня заклад мав до 400 гостей у будні та до 800 у вихідні. Бізнес дуже важко виходив з жорстких локдаунів. За два роки карантину каса "зменшилась" вдвічі, до 10 000 – 17 000 грн у вихідний день. Денна кількість гостей впала у кілька разів – до 300 у вихідний.

Згодом розпочалась війна. Кав’ярня мала кілька моментів, які дозволили безкоштовно працювати чотири місяці й уникнути частини фінансових проблем.

Багато закладів Харкова були змушені відновити роботу через обов’язок сплачувати оренду, розповідає Марк. Втім, кав’ярні з єнотами пощастило із власником приміщення, зізнається бізнесмен. Як і у карантин, власник запропонував не брати орендну плату на час війни. 

Окрім плати за оренду, заклад має закуповувати кавове зерно й молоко. Тут допомогли друзі, каже Марк. Зокрема, ІТ-компанія Nix Solutions віддала залишки своєї кави з офісу та понад 100 літрів молока. Також каву отримували у якості гуманітарної допомоги. 200 кг зерна надала організація World Central Kitchen.

Проте лишається проблема – комунальні платежі. Заклад має 80 000 грн боргу за електроенергію. 

Коли навесні про кафе вперше розповіли на телебаченні, мер Харкова Ігор Терехов особисто телефонував власникам і обіцяв списання комунальних боргів, каже Марк. З часом з’ясувалося, що це стосуватиметься лише боргів за воду та опалення. Бізнесмени планують погасити борг за "світло" з власної кишені.

Коли заклад припинив генерувати дохід, забезпечувати себе стало важче, каже власник кав’ярні Марк. Втім, він активно займається гуманітарною допомогою. Завдяки цьому продуктами допомагають і їм. Це дозволяє жити, доки бізнес стоїть.

Єноти на війні

Візитівка закладу – єноти й можливість контактувати з ними. Проте у травні єнотів евакуювали з Харкова – тоді самі військові радили Марку покинути місто. Виїзд виявився справжньою операцією. 

"Ми знайшли довгий вантажний автобус. У багажник я поставив крісло-мішок, сів туди разом з єнотами. Але всю дорогу вони просиділи у мене на руках. На блокпостах ніхто не вірив, що у нас у багажнику їде два єноти", – розповів Марк.

Єнотів вивезли на Полтавщину в один із зоопарків. Нещодавно Марк привіз для них 200 кг фруктів і овочів.

Волонтерство

Бізнесмени активно допомагали людям та іншому бізнесу: продавали та віддавали свої запаси їжі, віддали свою кухонну техніку та навіть посуд, зізнається Марк. Під обстрілами доводилося шукати, розвозити запаси їжі для людей у сховищах. 

Найважчими у гастроволонтерстві – була паніка й емоції інших людей. 

"Коли продуктів було обмаль, доводилося обирати, кому везти їжу – в інтернат онкохворим дітям чи 80 літнім людям. Важко було вирішувати, хто сьогодні буде їсти. Одного дня опівдні знайомі волонтери поїхали розвозили їжу. Вже о 14 годині нам телефонує поліція, просить їх опізнати, а ще за годину ми витягаємо їхні тіла."

Майбутнє

Ми розмовляли з Марком 21 червня. До цього дня кафе майже вичерпало усі свої "безкоштовні" запаси кави. "Якщо чесно, то і попит на каву дуже впав, навіть якщо вона безкоштовна. Зараз попит впав до одиниць на день", – каже Марк.

Відсутність запасів, клієнтів та банальна втома від воєнного марафону підштовхнули до складного рішення – на тиждень-два взяти перепочинок. 

За час "канікул" власники хочуть оцінити, чи доцільно працювати далі.

"Особливістю закладу були саме єноти, і люди приходили заради них. Поки що немає можливості працювати повноцінно. Навіщо відкриватися зараз – щоб почати платити комунальні й оренду?...", – каже власник кав’ярні Марк.

Заклад точно зможуть відкрити, коли росіян викинуть з області, вважає власник.

Прогнози у бізнесмена туманні й важкі: "[Зараз] не можна планувати щось навіть на тиждень. Будемо намагатися бути корисними як волонтери й пошукаємо роботу у Києві." 

"Харків для бізнесу – помер. За кілька місяців всі звичайні заклади, що працюють без дотацій, закриються", – переконаний власник EHOT Coffee Марк Колєсніков.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: тільки важливе