Не дивуйтесь обстрілу Одеського порту. Росії невигідні зернові угоди. От і бісяться
Росія підписала зернові угоди та одразу здійснила провокацію проти них, ударивши по Одеському порту, по якому вона не мала права бити. Сюрприз-сюрприз.
Зернові угоди є вкрай важливими для української економіки. Але не для російської. Росія не цінує зернові угоди, тому що вони не вигідні Росії.
Росія підписала їх під тиском: чи то Китаю, чи то Індії, чи Індії та Китаю, тому не цінує підписаний папір.
Росія не цінує договору, який їй невигідний і який її змусили підписати.
Неправда, що з Росії знімають санкції. Проти Росії не вводилися санкції на агропродукцію та добрива. Просто тому, що це загрожувало б світовій продовольчій безпеці.
Це Росія, російська пропаганда, намагалася виставити проблеми із постачанням зерна як результат санкцій. Щоб не говорити відкрито, що вони морять голодом бідні країни. І зараз вони зберігають обличчя, підписуючи меморандум, в якому йдеться, що возити їхню агропродукцію можна.
Це ми розуміємо, це розуміє Захід. І президент Росії Володимир Путін розуміє, що всі, крім глядачів російських телеканалів, це розуміють. І так, це не означає, що Росія має легальне право торгувати вкраденим українським зерном.
Це неправда, що зернова угода є результатом обміну транзиту українського зерна на "калінінградський транзит". Це докорінно не порівнянні речі.
Ефект на українську економіку від блокування портів на кілька порядків вищий, ніж ефект на російську економіку від обмежень на транзит товарів до Калінінграда через Литву. ЄС справді пішов на розблокування залізничного транзиту, з Росії до Росії, вирішивши уникнути там ескалації. Економічний ефект цього рішення є мізерним. Він дозволяє потішити его Путіна та Ко, але не впливає на російську економіку.
Це неправда, що Росія хотіла розблокувати наші порти, щоб здійснити десант в Одесі. Складно робити десант із кораблів, які намагаються триматися за 200-300 км від українського берега. Росіяни скасовують парад у Севастополі, відправляють низку своїх кораблів до Новоросійська, тож про десант вони й думати не можуть. І запорука цього "гарпуни" та український прапор на острові Зміїний у Чорному морі.
Та й сам собою десант без підтримки з суші безглуздий. Не кажучи вже про те, що українські військові, здається, заслужили на нашу повагу, і ми не повинні вважати, що вони мовчали б, якби відкриття портів загрожувало нам викликами безпеки. Чи ви вважаєте, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний закрив би на таке очі?
Так, ЄС підкоригував низку фінансових санкцій, вивільнивши низку ресурсів, пов'язаних з аграркою, які раніше були заморожені в рамках санкцій проти російських банків. Але це такі смішні та не порівнянні цифри з результатом для України від відкриття портів, що так і хочеться сказати "ну й хай".
Наша війна проти Росії – це марафон. Такою вона стала після того, як план Путіна захопити Київ за три дні провалився. А іншого плану не було. І пішла війна на виснаження. І у рамках цієї війни ключовим є протистояння економік.
Нашу економіку виснажує війна. Російську економіку виснажують санкції. Не дарма всі друзі Путіна, наприклад прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, криком кричать, що санкції не працюють і треба їх скасувати.
І в рамках боротьби на виснаження відкриття українських портів – величезна перемога України. І росіяни це знають. Але все, на що вони здатні, – це провокації. І було б дивно, якби вони цього не робили. Адже ми знаємо, з ким маємо справу.
