Зміст:
  1. Що сталося?
  2. Що за нові правила?
  3. Так, а що заперечував ДТЕК?
  4. З експортом усе зрозуміло. А що з імпортом?
  5. Настав час панікувати?

Наприкінці минулого тижня холдинг ДТЕК Ріната Ахметова через суд домігся скасування нових правил доступу до потужностей ліній електропередач, через які здійснюється імпорт та експорт. Ці правила створювали конкуренцію серед трейдерів електроенергії та не давали ДТЕК наростити експорт до Європи.

Боротьба за платоспроможних європейських покупців може ускладнити проходження опалювального сезону в Україні. Скасування нового механізму ускладнює імпорт електроенергії з Білорусі, а без цього може провалитися план уряду компенсувати рекордно низькі запаси вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ за рахунок енергоімпорту.

Це ставить під загрозу енергобезпеку країни, вважають опоненти ДТЕК. Але в холдингу Ахметова запевняють: ці звинувачення надумані та імпорту нічого не загрожує.

LIGA.net розбиралася, що відбувається.

Що сталося?

22 жовтня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов ДТЕК Західенерго. У ньому компанія просила скасувати ухвалу №763 Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), де прописано новий механізм проведення аукціонів на імпорт/експорт електроенергії. Підставою для скасування документа у ДТЕК назвали колізії та недоліки.

На думку голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрія Геруса , рішення ОАСК заборонило Укренерго проводити аукціон за новими правилами НКРЕКП, які набули чинності 1 жовтня 2021 року.

Єдині, хто в нових умовах може доволі спокійно експортувати електроенергію ,– це компанії, які мають однорічний контракт з Укренерго на бронювання потужності міждержавних перерізів (лінії електропередач, що йдуть у сусідні країни – Білорусь, Росію, Молдову, Словаччину, Угорщину та Польщу). За даними Укренерго, йдеться виключно про компанії групи ДТЕК.

Що за нові правила?

Вони передбачають конкурентну модель проведення аукціонів на міжнародне постачання електроенергії. Почали діяти з 1 жовтня 2021 року.

Якщо раніше механізм проведення торгів давав можливість тій чи іншій компанії одноосібно викупити на рік весь обсяг потужностей у ту чи іншу країну – таким чином, компанія могла позбавитися конкуренції та обмежувати імпорт та експорт, впливаючи на вартість електроенергії для споживачів, – то зараз прописаний механізм це виключає.

На відміну від попередньої схеми, коли весь обсяг потужностей міждержавних перетинів України виставлявся на продаж на річних торгах і непродана частина дорозпродувалася на місячних торгах, зараз обсяги міждержавної січі розбиті пропорційно:

  • на річних та місячних аукціонах продаються 35% від максимально передбаченої потужності;
  • на щодобових аукціонах – 30%.

Так, а що заперечував ДТЕК?

Укренерго обмежує обсяг експорту до Європи – не більше 60% від максимальної пропускної спроможності (1,7 ГВт). Таким чином держава запобігає можливості виникнення дефіциту на внутрішньому ринку. Ці обмеження діяли і раніше.

Але зараз, через це обмеження і конкуренцію, що виникла, ДТЕК не може купити в Укренерго необхідну їй потужність електропередач, йдеться в ухвалі суду. Тому холдинг має зменшити експорт, і щоби не зірвати контракт, – докупити на європейському ринку необхідні йому обсяги електроенергії.

Для ДТЕК це може бути проблемою. За словами співрозмовника LIGA.net з великої енергокомпанії, ДТЕК загалом постачає електроенергію до Європи за "довгими контрактами" за ціною, нижчою від ринкової в три-чотири рази – по 55 євро за МВт-год. Якщо доведеться докуповувати обсяг, то це загрожує великими збитками, європейські ціни зараз стартують від 90 євро МВт-год.

На ДТЕК припало 52% всього експорту електроенергії з України (за дев'ять місяців 2021 року). Левову частку експортованої електроенергії ДТЕК виробляє на "Бурштинському енергоострові" (Бурштинська ТЕС).

З експортом усе зрозуміло. А що з імпортом?

Технічно скасування постанови унеможливило імпорт електроенергії з Білорусі. Відповідний аукціон Укренерго оголосила 22 жовтня, але згодом через рішення ОАСК – скасувала.

"Можливо, вони цього не планували. Позов подавали ще до того, як розпочалися розмови про імпорт. Хоча можливо, що вони думали наперед і хотіли одним пострілом убити двох зайців", – вважає співрозмовник у НКРЕКП.

Логіка у його словах є. ДТЕК неодноразово публічно виступав проти імпорту електроенергії з Білорусі та Росії – додаткова конкуренція тягла вниз ціни на енергоринку.

Читайте також: "Ходити по лезу ножа". Україна знову не готова до зими Чому це сталося і на що сподіватися

Імпорт мав компенсувати рекордно низькі запаси вугілля на складах теплоелектростанцій. За даними Міненерго, на 23 жовтня на складах ТЕС 0,71 млн. тонн вугілля за затвердженої  та обов'язкової норми Міненерго 2,95 млн. тонн.

Проте у ДТЕК категорично заперечують цю версію. Мовляв, їхня судова ініціатива взагалі не пов'язана зі скасуванням результатів аукціону Укренерго на листопад.

Настав час панікувати?

Поки що не варто. Держкомпанія Укренерго знайшла вихід із ситуації. Диспетчер енергоринку може скористатися так званою резервною процедурою проведення торгів. Що вона планує зробити вже 27 жовтня.

Резервна процедура – це той самий аукціон, але в режимі офлайн, де кожен трейдер та виробник повинен подавати Укренерго свої заявки письмово.