Ціни на електроенергію в Україні впали на 40%. Винні Ахметов і Коломойський? Розбір

Що сталося?

Український енергоринок переживає черговий шторм. Нетипове для лютого низьке споживання, маніпуляції трейдерів і запуск 15 атомних енергоблоків стрімко обвалили ціни на електроенергію для бізнесу. Якщо 1 лютого один МВт-год в країні коштував 2797 грн, то через 11 днів вартість електроенергії знизилася до 1979 грн за МВт-год. Падіння на 41,33%, свідчать дані ДП "Оператор ринку".

Від цін залежить фінансовий стан учасників ринку, перш за все теплоелектростанцій, які мають купувати дороге вугілля і готуватись до "ізольованого режиму" наприкінці лютого. За словами двох опитаних LIGA.net топменеджерів із ДТЕК і Центренерго, для роботи в прибуток електроенергія має коштувати на ринку від 2500 до 3200 грн за МВт-год. 

Щоби врегулювати ситуацію, у роботу ринку втрутився регулятор – Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). 4 лютого НКРЕКП вжила низку обмежувальних заходів, які мали стабілізувати ціни. Перша спроба виявилась невдалою (ціни продовжили падати). Через це комісія ще більше посилила свої обмеження на ринку 10 лютого (деталі – нижче у тексті). 

За словами трьох співрозмовників LIGA.net на енергоринку, НКРЕКП змінювала правила роботи ринку під загрозою звільнення голови Нацкомісії Валерія Тарасюка. За даними ЕП, рішення про звільнення голови комісії мала би ухвалити РНБО в Харкові 11 лютого.

Ініціатором цього рішення ЕП називає так званий Антикризовий штаб, який очолює прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Проте, за інформацією двох співрозмовників LIGA.net в НКРЕКП та Центренерго, ідея про звільнення Тарасюка з Нацкомісії так і не увійшло в порядок денний РНБО.

Комплекс факторів. Чому обвалилися ціни на електроенергію?

Як свідчать дані Оператора ринку, ціни на електроенергію почали падати ще з 26 січня – за чотири доби до того, як держкомпанія Енергоатом запустила всі свої 15 атомних енергоблоків одночасно. Це вперше в історії, коли Україна використовує свій атомний потенціал на повну потужність, зазначив президент Володимир Зеленський 1 лютого.

Запуск енергоблоків ще більше посилив тиск на вартість електроенергії. За даними Укренерго, на початку лютого частка Енергоатому на енергоринку збільшилась на 6% – до 61%. Тільки з 1 до 6 лютого, коли АЕС працювали на повну, вартість електроенергії впала на 64%. Це змусило Енергоатом відреагувати: до 9 лютого компанія зменшила свою частку до 56%. 

Це допомогло зупинити падіння цін, але лише на дві доби. Причина – у теплій погоді, стриманому споживанні електроенергії та маніпуляції двох ключових трейдерів на ринку – Д.Трейдінг (входить у холдинг ДТЕК Ріната Ахметова) і Юнайтед Енерджі (пов’язують з Ігорем Коломойським), пояснюють в НКРЕКП.

Щоби зрозуміти логіку, Нацкомісії слід розібратися, за яким принципом працює енергетичний ринок України.

Чому регулятор звинувачує компанії Ахметова і Коломойського в маніпуляціях? 

З липня 2019 року в Україні працює так звана оптова модель ринку електроенергії. Вона замінила стару модель, яка діяла за принципом "єдиного котла", коли всю електроенергію в країні продавало держпідприємство Енергоринок. Реформа вивела майже всіх виробників на ринок (окрім виробників "зеленої" електроенергії), відкрила можливість працювати трейдерам і конкурувати за споживача.

В рамках реформи енергетичний ринок поділили на чотири окремих, але пов’язаних один із одним сегменти ринку (ринок "двосторонніх договорів", ринок "на добу наперед", "внутрішньодобовий ринок", ринок балансуючих послуг). Ціновим індикативом ринку став так званий ринок "на добу наперед" (РДН): виставляючи електроенергію на продаж споживачу на найбільшому – двосторонньому ринку, – бізнес орієнтується на ціни на РДН.

Це й стало ахіллесовою п'ятою реформи.

За версією НКРЕКУ, обвал цін на електроенергію на РДН спровокував та посилив демпінг від Юнайтед Енерджі. Такі дії спонукали до кумулятивного ефекту: аналогічну стратегію почали використовувати й інші, розповів Тарасюк на засіданні НКРЕКУ 10 лютого. За даними Д.Трейдінг, на початку лютого понад 50% продажу на РДН були за заниженою ціною – менше ніж 1000 грн за МВт-год, що у рази нижче собівартості виробництва на ТЕС.

Яку роль у цьому процесі відіграла "дочка" ДТЕК? За словами співрозмовника LIGA.net у Нацкомісії, Д.Трейдінг у відповідь на дії трейдерів вийшов із РДН і перейшов на дорожчий "внутрішньодобовий ринок". Це обвалило попит на РДН та ще більше посилило падіння цін на ринку, пояснюють у НКРЕКУ.

Що про це говорять самі компанії?

Поки що Юнайтед Енерджі звинувачення на свою адресу не коментують. На відміну від Д.Трейдінг та Енергоатома.

"Дочка" ДТЕК подібні звинувачення на свою адресу спростовує. Про свій вплив на обвал цін заперечує і Енергоатом. За версією Д.Трейдінг, електроенергія різко впала в ціні через імпорт із Білорусі (3% ринку), профіцитну роботу АЕС та "спекуляції трейдерів". Яких саме трейдерів – у компанії не уточнюють.

Заяву регулятора "дочка" ДТЕК назвала черговою спробою перекласти відповідальність за розбалансування ринку. Компанія також закликала НКРЕКП провести "всебічний аналіз ситуації та внести зміни до правил ринку", які виключають маніпуляції та стабілізують енергосистему.

Навіщо було обвалювати ціни? Три головні версії регулятора

Сумісні дії на енергоринку можуть свідчити про змову для досягнення певних цілей, стверджують в НКРЕКП.

Зокрема, Юнайтед Енерджі, яка постачає електроенергію на підприємства Ігоря Коломойського, зацікавлена в дешевій електроенергії – олігарху належать два енергоємних феросплавних заводи, два гірничо-збагачувальні комбінати та криптоферма.

Чого міг добиватися ДТЕК Трейдінг? Регулятор висуває декілька версій.

Перша версія  – банкрутство трейдерів-конкурентів. За даними НКРЕКП, разом з Юнайтед Енерджі трейдер Ахметова забезпечив майже 80% попиту на ринку "на добу наперед": зменшення конкуренції могло би збільшити вплив компаній на ринок.

Друга версія більш політична. На думку членів НКРЕКП, таким чином компанія начебто хотіла дискредитувати кадровий склад комісії, який недостатньо лояльний до ініціатив ДТЕК. Діючий склад Нацкомісії неодноразово конфліктував з компанією Ріната Ахметова.

Як зазначають у НКРЕКП, подібні історії регулятор фіксує не вперше. Тому в комісії не виключають, що це також може бути й шантаж, щоби пролобіювати зміни до правил ринку та збільшити вартість електроенергії для споживача. 

За словами голови НКРЕКП Валерія Тарасюка, Національна комісія хоче розслідувати цю історію разом з АМКУ та правоохоронними органами. Також до розслідування планується залучити Єврокомісію та Європейську енергетичну спільноту, повідомив 14 лютого голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус.

Що буде далі. Чи виправив регулятор ситуацію?

Щоби виправити ситуацію, НКРЕКП ухвалила "безпрецедентне рішення": обмежила мінімальну ціну на електроенергію на ринку "на добу наперед" (987,5 грн за МВт-год) і збільшила втричі мінімальну націнку на світло на внутрішньодобовому ринку (50% від рівня РДН). Набрати чинності рішення мало би з 10 лютого, свідчить постанова НКРЕКП №766.

Мало, але не вступило.

У розпорядженні LIGA.net опинилася копія рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) від 11 лютого. Згідно з документом, ОАСК зупинив дію постанови НКРЕКП за позовом компанії Нью Енерджі Юкрейн, яка належить Віктору Істратову з Кривого Рогу.

На думку позивача, регулятор начебто обмежив конкуренцію на ринку, ухвалив відповідну постанову з порушення процедури. У відповідь, щоби не загрузнути у судах, регулятор прийняв 14 лютого нову ухвалу: зокрема, знизив мінімальну націнку на внутрішньодобовому ринку до 10% від ціни на РДН.*

Постанова діятиме відсьогодні та до 28 лютого.

З 11 лютого ціни на РДН підскочили на 13%. Згідно з даними ДП "Оператор ринку", 14 лютого один МВт-год електроенергії коштує 2076,25 грн.

* – додано після публікації.