Російський газ за рублі. Європейці не пішли на принцип до кінця. Як Путіну обличчя зберегли
Кілька місяців тому президент РФ Володимир Путін наказав продавати російський газ Заходу тільки за рублі. І намалював схему, за якою російський газовий монополіст Газпром погоджується продавати газ за підписаними контрактами. Що, звісно ж, було порушенням цих контрактів.
Але тепер Росії немає потреби зберігати імідж надійного постачальника. Просто тому, що вона стратегічно ринок Європи вже втратила. ЄС вирішив відмовитися від російських енергоносіїв у середньостроковій перспективі та різко скоротити споживання російського газу вже до кінця року. Тому нових контрактів не буде, і Путін це знає. Хіба що з друзями Путіна – Сербією та Угорщиною.
Навіщо Путін це наказав зробити, досі незрозуміло. Можливо, це був ще один ірраціональний крок кремлівського діда. Можливо, він намагався таким чином змусити Європу порушити санкції. У будь-якому разі економічної вигоди тут не було в принципі.
Так чи інакше, Єврокомісія виступила різко проти саме запропонованої Путіним схеми: коли європейська компанія мала давати команду про обмін свого платежу в євро на рублі та далі перераховувати рублі на рахунок Газпрому. Тому що ця схема передбачала контакт із Центральним банком Росії. А це порушення санкцій. Виник глухий кут.
Як із нього вийшли?
Дуже просто. Газпром сказав, що платити треба, як і раніше, у євро. Але компанії мають відкрити рахунок у російських рублях. Європейські компанії просто платять у євро та забувають. А далі російська сторона сама змінює євро в рублі, сама переводить їх на рахунок європейської компанії та перераховує ці рублі вже Газпрому.
Зрештою, Путін зможе сказати, що йому заплатили в рублях. А європейські компанії не порушать санкції. Європейські трейдери отримають російський газ, а споживачі в Німеччині та Італії, наприклад, не відчують на собі принади газової війни з Росією.
Зважаючи на все, Єврокомісія зробила висновок, що така форма платежу не порушує санкції. Решта їх не хвилює.
Уряд Німеччини буде щасливим від того, що будуть щасливі німецькі споживачі, особливо німецькі хімічні концерни.
Путін буде щасливим, що зможе доповісти своїм підданим, що знову всіх переміг. При цьому нічого не зміниться у принципі.
На цю схему пішли найбільші покупці газу. Інші відмовилися і послали Путіна вслід за російським кораблем.
Що це означає для України?
З одного боку, нам неприємно, що європейці не пішли на принцип до кінця. І не змусили Путіна зробити собі швидке самоембарго, що значно скоротило би вже зараз доходи російського бюджету. Європейські підприємства пішли на зміну договору, нехай і не мали це робити, але прогнулися.
З погляду цих компаній, щоправда, вони просто дотримувалися здорового глузду, захищаючи своїх акціонерів і споживачів, адже де-факто вони нічого не зробили, але не допустили при цьому значної власної кризи.
З іншого боку, українською трубою і надалі транспортуватиметься газ, що чисто технологічно позбавляє нас багатьох проблем. Плюс ціна газу в Європі не зросте значно, що важливо, враховуючи потреби в імпорті газу, що зберігаються.
Важливий момент ще й у тому, що нам не вигідне різке зростання інфляції в Європі, адже це могло б викликати політичні зміни та змінити ландшафт європейської політики, зробивши там більше "орбанів", що могло б позначитися на підтримці України.
Зрештою, на зміни контракту не пішли ті компанії, які купували мінімальні обсяги російського газу. Загалом на цей час Газпром через наказ Путіна втратив уже 16% ринку. Але знову ж таки ринок і так уникає Газпрому, згідно з планами ЄС, до кінця року Газпром втратить понад 60% від європейського ринку і поступово втрачатиме його місяць за місяцем. Стратегічно це нічого не змінює.
Але так, психологічно осад залишився. Європейці виявилися не готові багато втрачати просто заради задоволення побачити приниженого Путіна.
А хто б погодився? Принаймні з тих, на кого ще не падали бомби Путіна.
