RU

Новий екоподаток від ЄС. Під нього підпадає третина нашого експорту. Що має зробити Україна

Новий екоподаток від ЄС. Під нього підпадає третина нашого експорту. Що має зробити Україна

нардеп від Голосу, членкиня Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП
26.07.2021, 16:02

Євросоюз продовжує боротися із забрудненням середовища. Цього разу взялися за викиди вуглецю. Можлива ціна питання для експорту України – 150-200 млн євро

Зміни клімату – один із ключових викликів для всього світу сьогодні. Україна поки малою мірою включена в цю дискусію та ще меншою – в розробку рішень. Проте уникнути участі в цих процесах не вдасться. І тому що Україна має нести свою частку відповідальності за протидію змінам клімату, і тому що політика інших країн великою мірою не залишає нам більшого вибору.

Так, 14 липня Єврокомісія представила великий документ щодо механізму Control Border Adjustment Mechansim (CBAM) – нової європейської системи оподаткування імпортованих товарів, що лишають великий вуглецевий слід.

На кого поширюється CBAM

Ця система буде спрямована на визначену групу імпортних товарів із фактично усіх країн світу (окрім Ісландії, Норвегії, Швейцарії та Ліхтенштейну, а також таких регіонів як Бюзінген та Гельголанд (Німеччина), Лівіньо (Італія), Сеута та Мелілья (Іспанія)).

Це стосуватиметься таких продукцій та їхніх похідних:

− цементу;
− електроенергії;
− добрив;
− заліза і сталі;
− алюмінію.

Теоретично, CBAM може не поширюватись на електроенергію з країн, які виконуватимуть певні вимоги:

− спільність енергетичної системи з ЄС (ENTSO-E);
− розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ);
− ухвалення програм про досягнення кліматичної нейтральності (кліматична дія);
− наявність прогресу на шляху до оподаткування викидів;
− система торгівлі викидами в електриці має бути фіналізована до 2030 року;
− країна вжила ефективних заходів щодо недопущення імпорту до ЄС електроенергії від третіх сторін, що не відповідають вимогам розвитку ВДЕ та кліматичної дії.

Торговий представник України Тарас Качка вже заявив, що Україна буде серед тих країн, щодо яких CBAM на електроенергію не буде застосовуватись.

Не дуже зрозуміло, на чому ґрунтується його оптимізм. Україна й досі далека від повної інтеграції до ENTSO-E - європейської мережі операторів системи передачі електроенергії, яка об'єднує 43 оператори у 36-ти країнах європейського континенту.

Так само влада вносить законопроєкти, що вводять акцизи на зелену енергетику, а також ретроспективно переглядає "зелений тариф", аби зменшити обсяги заборгованостей перед виробниками ВДЕ (при цьому навіть компромісні рішення виконувати повною мірою не готова).

Торгівля викидами вуглекислого газу не зрушила з мертвої точки, а постанова Верховної Ради №1704-IX про нагляд за викидами та їхню оцінку була з боями ухвалена лише під кінець літньої сесії парламенту. За цим документом Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів має розробити методику обрахунку та оцінки викидів, а Міністерство охорони здоров'я - розробити оцінку збитків від викидів.

В Україні досить актуальний дискурс про те, що ЄС має робити для нашої країни якісь особливі умови в питаннях екології. Зокрема, щодо СВАМ. До представлення Євросоюзом цього механізму, активно коментували, що Україні мають дати преференції щодо металів, цементу, а фактично цього вже не буде точно. Щодо спецрежиму з електроенергії - якщо аналізувати вимоги СВАМ, то Україна ще дуже далека від такого спецрежиму.

Тому, така ситуація знову виглядає, як сподівання влади "пропетляти" від неминучих змін та вимог до України зокрема та відкласти все неприємне на потім.

Щодо дат

Поки орієнтовно з 2023 до 2025 року вестиметься повний облік та всі процедурні питання щодо CBAM, окрім безпосередньо плати за ним. Початок сплати за CBAM може відбутися не раніше 2026 року. 

Логіка нового оподаткування 

Порівняти внутрішніх виробників ЄС із імпортерами щодо вуглецевого оподаткування, саме на це спрямований CBAM. Внутрішні виробники зараз зобов’язані купувати квоти на викиди через європейську систему торгівлі викидами (ETS – Emissions Trading System). Імпортери ж будуть повинні купувати CBAM-сертифікати за вуглецевий слід, що лишає їхня продукція.

Втім, якщо імпортер вже сплачував вуглецеві податки на свою продукцію, то вони можуть бути вирахувані з обсягу плати за CBAM. Це додатковий стимул, щоб інші країни долучалися та впроваджували вуглецеве оподаткування задля подолання проблеми зміни клімату.

Ціноутворення цього CBAM буде прив’язане до цін торгів на ETS. За прогнозами аналітиків, ціни таких квот можуть дуже сильно коливатися – до 2030 року ціна на тонну викидів зросте з 55 евро до 90 евро за тонну.

Вплив CBAM на Україну

Для всіх країн поза ЄС, CBAM безперечно викликає занепокоєння серед бізнесу. Основні виклики, за даними Єврокомісії, стоять перед Україною, Туреччиною, Росією, Білоруссю, Албанією, Єгиптом, Алжиром та Марокко.

Україна постачає 5% усього імпорту алюмінію ЄС, 13% цементу, близько 20% заліза і сталі. Все це – виробництва, які лишають значний вуглецевий слід. Загалом, говорять, що близько третини нашого експорту до ЄС підпаде під дію СВАМ. Враховуючи, що товарний експорт до ЄС – це близько 38% від загального значення, маємо близько 12% загального експорту, якого стосуватиметься СВАМ.

На жаль, в Україні питанню екологічної модернізації підприємств ніколи не приділялось достатньо уваги. Проте далі вважати екологізацію дорогою та економічно недоцільною більше не можна. Вже зовсім скоро викиди підприємств стануть прямим фактором додаткових витрат компаній та їхнього програшу конкуренції компаніям з усього світу. А тому необхідно усвідомити, що екологічність – це про конкурентоспроможність економіки та довгостроковий розвиток.

Водночас взагалі прямих втрат для компаній не уникнути. GMK Center каже про 150-200 млн євро падіння у експорті українських компаній, що потраплять під CBAM, та відповідне зниження їхніх фінансових результатів на €105-200 млн. на рік. Однак, без необхідного оновлення устаткування та "зелених" інвестицій торговельні втрати України будуть тільки більшими. Ми можемо опинитися поза глобальною конкуренцією.

Так само, потенційні навіть мільйонні втрати є дрібними проти тих втрат, що понесе економіка внаслідок глобальної зміни клімату – від втрат від стихійних лих, зниження врожаїв та їхнього знищення, до цінності втрачених людських життів.

Що робити Україні?

Виникає логічне питання, що ж нам потрібно робити? По-перше, варто остаточно ухвалити та поставити серед пріоритетів розвиток зеленої економіки, котра є економікою найближчого майбутнього. Після введення систем моніторингу та доступу громадськості до даних про викиди, варто якомога швидше розробляти механізми системи торгівлі викидами. На цьому, зокрема, наголошують наші європейські партнери. Віцепрезидент Європейської Комісії з міжвідомчих відносин та прогнозування Марош Шефчович закликав до розробки детальної дорожньої карти з цього питання.

Окрім того, нам необхідно зупинитися та відійти від постійної підтримки вугільних шахт та інших надзабруднювачів, перейшовши до моделі трансформації економіки та енергетичного сектору. Мільярди дотацій не мають йти на те, що шкодить нам зараз та може призвести до економічної та екологічної катастрофи вже за 5-10 років.

Державна політика щодо екологізації економіки має бути розумною та зваженою. І бізнес, і держава мають робити свою частину роботи. Треба розуміти, що ціна екологізації – висока, і вона має бути рівномірно розподілена між усіма залученими. Звісно, в українських умовах завжди є загроза того, що великий бізнес пролобіює собі найбільші дотації, а малий і середній бізнес вимушений буде і податки платити, і самостійно модернізуватись за власні кошти.

Україні доведеться підвищувати податок на викиди вуглецю, проте необхідно чітко зафіксувати, що цей ресурс має бути цільовим та має спрямовуватись на справжню зелену модернізацію економіки.

Пріоритетами для нас мають стати розвиток відновлювальних джерел енергії, засобів накопичення та збереження енергії, заміщення викопних палив на біологічні альтернативи – біогази та водневі сполуки, створення кращих умов для діяльності сталих моделей бізнесу, енергоефективність будівель. Все це має лягти в основу нашого курсу на досягнення енергетичної незалежності, екологічної стійкості та економічного розвитку на роки вперед.

В будь-якому разі, ми не можемо знову дозволяти собі занурювати голову в пісок, як страус. CBAM є реальністю тут і зараз. Так само як і зміни клімату. Ключове питання – чи вистачить в української держави сміливості та спроможності протидіяти цим викликам.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини