Бізнес-тиждень: ціни на продукти, як в Європі, а масло – найдорожчий продукт на експорт

- Геннадій Буткевич створює новий бренд на конфіскованому заводі "Аерок"
- Україна і США готують перші проєкти в межах угоди про копалини
- Кропивницьке родовище графіту увійшло до переліку стратегічних проєктів Євросоюзу
- Масло – найдорожчий продукт українського експорту
- Міні-ТЕЦ від виробника м’яса
- Turkish Airlines відмовиться від частини рейсів із Москви через атаки дронів
- Україна отримає 1,3 млрд євро на власне виробництво зброї за "данською моделлю" цього року
- На Волл-стріт прогнозують, що долар буде дешевшати
- Український морський порт підписав угоду з Maersk, щоб приєднатися до "Середнього коридору"
- Ціни на продукти в Україні наблизилися до світових – НБУ
Юлія Свириденко з’їздила у США та презентувала нові проєкти у сфері корисних копалин, Геннадій Буткевич проводить ребрендинг "Аероку", долару прогнозують суттєве здешевлення, а масло та сік – найкращі товари, які Україна продає на експорт. Про це та багато іншого – читайте у свіжому діловому огляді тижня від LIGA.net.
Геннадій Буткевич створює новий бренд на конфіскованому заводі "Аерок"

Колишні заводи "Аерок", які були одним з найбільших виробників газобетонних конструкцій в Україні до повномасштабної війни, повернуться на ринок будівельних матеріалів із червня 2025 року під новим брендом.
Компанія "Трайдент Геоінвест Україна" з групи BGV викупила Аерок за майже 1,9 млрд грн у грудні 2024 року.
Продукція тепер випускатиметься під торговою маркою Poriston (від англійських слів porous і stone – пористий камінь).
Компанія планує не лише відновити втрачену частку ринку, а й наростити її, працюючи над розширенням виробництва та запуском нових потужностей.
Вона має два заводи на Київщині (у Березані та Обухові), які здатні щорічно випускати понад 1,15 млн кубометрів газобетонних блоків різних типів — стінових, перегородкових, U-блоків, армованих виробів та теплоізоляції.
Україна і США готують перші проєкти в межах угоди про копалини

Україна та США працюють над запуском Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, який має стати операційним до кінця року. Про це повідомила перша віцепрем'єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко 4 червня за результатами поїздки до Вашингтона.
Перше засідання керівної ради фонду заплановане на кінець липня 2025 року. Під час цієї зустрічі мають затвердити комітети, процедури відбору проєктів, визначити стартовий капітал та інвестиційну стратегію на найближчі роки.
Українська сторона також запропонувала розширити інвестиційний мандат фонду, включивши підтримку українських компаній в оборонній промисловості. З боку США отримано позитивну реакцію та відкритість до цього напрямку.
Ще одним важливим питанням стало розширення страхування військових ризиків. Як зазначила Свириденко, американські компанії готові інвестувати, але потребують гарантій.
Кропивницьке родовище графіту увійшло до переліку стратегічних проєктів Євросоюзу

Європейський Союз розраховує на графіт з Кіровоградської області.
Європейська комісія 4 червня затвердила перший список із 13 стратегічних проєктів, розташованих за межами ЄС, які спрямовані на диверсифікацію джерел постачання стратегічної сировини та підвищення економічної безпеки Євросоюзу. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
Шість з цих проєктів розташовані у країнах зі стратегічним партнерством з ЄС (Україна, Канада, Казахстан, Норвегія, Сербія, Замбія), два – в заморських територіях (Гренландія та Нова Каледонія), а решта – в Бразилії, Мадагаскарі, Малаві, ПАР і Великій Британії.
Український проєкт – це Балахівське родовище графіту. Проєкт просувається компанією ТОВ "Розвиток Побужжя" з групи BGV і спрямований на постачання графіту батарейного класу.
Масло – найдорожчий продукт українського експорту

У травні 2025 року середня вартість українського аграрного експорту становила $432,7 за тонну, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль. Для порівняння: у 2024 році цей показник був на рівні $315 за тонну.
Загальний обсяг експорту української агропродукції у травні склав 4,69 млн тонн, на суму $2,029 млрд.
За словами міністра, розвиток глибокого агроперероблення є пріоритетом для міністерства. У травні експорт таких товарів показав найвищу ціну за тонну:
вершкове масло — $7077 за тонну ($20,5 млн за 2900 тонн);
соки (плодові та овочеві) — $2213 за тонну ($19,8 млн майже за 9000 тонн).
Найбільше української агропродукції закупили Туреччина, Нідерланди та Польща.
Міні-ТЕЦ від виробника м’яса

Львівська компанія "Галицька свіжина", одна з провідних м’ясних торгових мереж на заході України, запустила власну когенераційну установку.
Міні-ТЕЦ на замовлення підприємства виготовила латвійська компанія Fortes, відома як виробник інноваційних електростанцій на базі газифікації біомаси. У церемонії запуску установки у Львові взяв участь, зокрема, гендиректор Fortes Армандс Земітіс.
Потужність когенераційної установки досягає 450 кВт електричної енергії та близько 600 кВт теплової, вартість – 300 000 євро. 75% фінансування забезпечив кредит від Ощадбанку, ще 25% – власні інвестиції компанії "Галицька свіжина".
М’ясне виробництво – один із найбільш енергозатратних секторів. Запуск міні-ТЕЦ дасть змогу компанії "Галицька свіжина":
→ працювати без зупинок під час відключень електропостачання;
→ зменшити навантаження на загальнодержавну енергосистему;
→ знизити витрати – виробництво електроенергії на 40% дешевше, ніж від міських мереж;
→ використовувати надлишкове тепло для опалення та нагрівання води.
Turkish Airlines відмовиться від частини рейсів із Москви через атаки дронів

Турецька авіакомпанія Turkish Airlines розпочала переговори з російською стороною щодо можливості перенесення частини своїх рейсів із московських аеропортів "Шереметьєво", "Внуково" та "Домодєдово" до аеропорту "Пулково" у Санкт-Петербурзі. Про це пише російське видання "Вєдомості" з посиланням на власні джерела.
Це рішення обумовлено частими закриттями повітряного простору над Москвою через атаки безпілотників, що створює ризики для регулярного авіасполучення.
За інформацією видання, ще одна велика іноземна авіакомпанія також звернулася з подібним запитом. Ймовірно, йдеться про Emirates, президент якої раніше припустив перегляд розкладу рейсів до Росії.
З Москви авіакомпанія виконує 61 рейс на тиждень до Анталії, 44 – до Стамбула, 7 – до Бодрума та 11 – до Даламану.
Україна отримає 1,3 млрд євро на власне виробництво зброї за "данською моделлю" цього року

У 2025 році Україна отримає 1,3 млрд євро за "данською моделлю" фінансування власного виробництва озброєнь. Про це за результатами зустрічі глав оборонних відомств України та Данії Рустема Умєрова і Троельса Лунда Поульсена повідомляє українське Міністерство оборони.
За результатами переговорів Україна та Данія домовились про передання першого траншу обсягом 428 млн євро від Данії, Швеції, Канади, Норвегії та Ісландії.
Ці кошти "найближчим часом" надійдуть на виробництва української артилерії, ударних безпілотників, ракет та протитанкових засобів, зазначає Міноборони.
Загалом у 2025 році оборонна підтримка України за "данською моделлю" збільшиться до 1,3 млрд євро, а частина коштів буде скерована від доходів із заморожених активів РФ.
На Волл-стріт прогнозують, що долар буде дешевшати

Банки Волл-стріт, серед яких Morgan Stanley та JPMorgan Chase & Co., очікують суттєве послаблення долара США через зниження відсоткових ставок, уповільнення економіки, політику мит і податків, яку проводить президент Дональд Трамп, інформує Bloomberg.
Morgan Stanley прогнозує, що індекс долара впаде на 9% – до рівня 91 – до середини 2026 року. JPMorgan радить робити ставки на зміцнення єни, євро та австралійського долара. Goldman Sachs попереджає, що зміни у податковій політиці США щодо іноземних інвесторів можуть ще більше послабити довіру до американських активів.
Долар уже просів на 0,5% проти валют країн "великої десятки" у понеділок, а індекс Bloomberg Dollar Spot наблизився до мінімуму з липня 2023 року.
Експерти Morgan Stanley вважають, що валютний ринок увійшов у довготривалий спад долара та прогнозують: євро зросте до $1,25 (з нинішнього $1,14), фунт стерлінгів – до $1,45, єна зміцниться зі 143 до 130 за долар.
Також прогнозується падіння прибутковості 10-річних казначейських облігацій США до 4% до кінця 2025 року та подальше зниження у 2026 році на тлі очікуваного зниження ставки ФРС на 175 базисних пунктів.
Український морський порт підписав угоду з Maersk, щоб приєднатися до "Середнього коридору"

Білгород-Дністровський морський порт уклав меморандум про співпрацю з APM Terminals Poti — підрозділом компанії Maersk, яка є власником найбільшого морського порту Грузії в Поті. Про це повідомила директорка порту Оксана Кіктенко.
Це перший міжнародний документ про співпрацю для українського порту, спрямований на розвиток "Середнього коридору" – міжнародного транспортного маршруту, що має стати альтернативою традиційним шляхам постачання вантажів між Азією та Європою.
У межах меморандуму планується запуск нового поромного маршруту між двома приватними морськими портами, а також будівництво автомобільно-залізничного поромного комплексу.
Цей проєкт реалізовується новим власником Білгород-Дністровського порту з урахуванням технічних вимог щодо оброблення вантажів "Середнього коридору".
Ціни на продукти в Україні наблизилися до світових – НБУ

Національний банк визнав, що ціни на продукти в Україні наблизилися до світових, тому не очікує, що втрата частини врожаю через заморозки суттєво вплине на продовольчу інфляцію. Про це йшлося на брифінгу 5 червня.
Вплив погодних умов на цьогорічні врожаї зернових та інших сільськогосподарських культур може виявитися гіршим, ніж передбачалося у поточних прогнозах, визнали в Нацбанку. Але стримати продовольчу інфляцію буде простіше, а дефіцит продуктів покриє імпорт.
"У нас ціни на продовольчі товари вже наблизилися, а за окремими продуктами навіть перевищують ціни в країнах-сусідах. Тому, власне, через цей фактор ми очікуємо, що повторення торішнього суттєвого сплеску продовольчої інфляції ми зможемо уникнути", – пояснив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Голова Нацбанку Андрій Пишний підтвердив, що негативний вплив погодних умов на врожай є ризиком для прогнозу інфляції. Але можливий дефіцит окремих продуктів може замінити імпорт.
"Є [...] можливість покриття відповідного дефіциту шляхом імпорту, якщо така необхідність виникне. Адже у нас подекуди внутрішні ціни вже наблизилися до світових, а за деякими позиціями навіть їх перевищують", – сказав Пишний.
В інфляційному звіті за квітень НБУ очікував врожай зернових цього року на рівні 61,7 млн тонн. Водночас міністр аграрної політики Віталій Коваль заявив, що за найгіршого сценарію урожай у 2025 році може скоротитися на 10% і становитиме близько 51 млн тонн після 56,7 млн тонн у 2024 році.