Бунт тракторів. Як європейські фермери знищують Зелений курс та український експорт

Вперше було опубліковано в лютому для підписників

Радикальні польські політики використовують загальноєвропейські протести фермерів для своїх передвиборчих кампаній. Проти чого насправді протестують фермери Німеччини, Франції, Іспанії, Польщі та Румунії, а також хто намагається причепити до цього український аграрний експорт? У цьому розбиралася LIGA.net.

Відео із трьома тоннами українського зерна, які провокатори 11 лютого розкидали на польській дорозі біля пропускного пункту "Ягодин – Дорогуськ", швидко розлетілося в Україні. Лише польські  ЗМІ зазначили, що першоджерело цієї хайпової картинки – пост Рафала Меклера на платформі Х (колишня Twitter). Цей дрібний підприємець злетів як політик саме на першій хвилі протестів й очолив один з осередків правої партії "Конфедерація свободи й незалежності". Після останніх виборів ця політична сила має 7,2% голосів в парламенті – це найменша фракція.

Польща: фермери як трамплін для політиків

Польські фермери на тракторах з 9 лютого блокують шляхи майже в трьох сотнях міст та містечок країни. Серед них і шість пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Блокада не щільна – рух на деяких з них зупинений частково або відбувається у визначені години.

Офіційний організатор польських фермерських акцій – галузева профспілка "Солідарність". Там повідомили, що пікети призведуть до "тимчасового перекриття доріг у всій країні з 9 лютого до 10 березня 2024 року". Цікаво, що цей термін збігається із підготовкою до місцевих виборів. 7 квітня у всій Польщі обиратимуть представників в органи місцевої влади.

Ось чому Рафал Меклер із колегами з "Конфедерації" знову активізувався біля українських зерновозів. Також частий гість на цих протестах – держсекретар аграрного міністерства Польщі Міхал Колодзєйчак, засновник руху AGROunia. Він отримав свою посаду два місяці тому – 13 грудня 2023 року. Багато в чому завдяки першій блокаді українського кордону.

Протести та блокади є живильним середовищем для AGROunia – лівого руху, риторика якого базується на дивній суміші з введення контролю цін, бюджетній підтримці селян та збереження "Богом даної якості польських продуктів".

Зазвичай AGROunia супроводжує свої акції перформансами із використанням розкиданих яблук, соломи, свинячих голів тощо. Цього разу Колодзєйчак просуває міф про "отруйність українського зерна" та пропонує накласти 20-річне ембарго на окремі статті експорту з України, а на інші товари ввести ПДВ.

З наближенням виборів подібне байкарство політиків зростатиме. Вже з’явилися заяви про генно-модифіковані компоненти (ГМО) в цукрі з України, наче це якесь забруднення.

Держсекретар польського агроміністерства здивується, але в США ще з 2020 року скасовували обов’язкове маркування ГМО на таких перероблених продуктах, як цукор та рослинна олія. До речі, США (разом з Україною) входять до п’ятірки провідних експортерів аграрної продукції до країн ЄС.

Щодо оспіваної польськими політиками якості та "незабрудненості" місцевих товарів – за даними FAO, використання пестицидів в Польщі втричі вище, ніж в Україні. Поляки сиплють 2,14 кг на гектар проти 0,73 кг на гектар в Україні. Хоча треба також врахувати, що дозволена в Україні агрохімія дешевша. І не завжди сертифікована для застосування в ЄС.

З іншого боку, європейські фермери отримують такі суми субсидій з бюджету ЄС, що їх діяльність вже схожа на хобі, яке оплачують платники податків. Польські аграрії отримали у 2022 році майже 5 млрд євро підтримки.

Інтереси фермерів

Чітких цілей протесту профспілка не зазначила. В її емоційному заклику є перелік, з якого вимальовуються дві раціональні головні складові. Перша — це неприйняття позиції Єврокомісії щодо лібералізації українського аграрного імпорту.

Друга — польські фермери не дають згоди на впровадження Green Deal (Зелений курс) та вимагають відмови від стратегії ЄС "від ферми до столу". Цей лозунг відомий також як F2F  - From Farm to Fork (від ферми до виделки).

Саме вимога поховати Green Deal об’єднує протести польських фермерів із їхніми колегами в інших країнах ЄС.

"Зелений курс спонукає до необхідності значних інвестицій  – для запровадження нових біопрепаратів, генетично різноманітних систем, точного землеробства, нової техніки, що більш екологічна. На думку протестувальників, це зробить заняття фермерством абсолютно невигідним", – зазначає Роман Матис, керівник ГО "Міжнародний інвестиційний офіс".

Наприклад, є вимога, що з цього року не менше ніж 4% площ мають бути під паром (умова GAEC8), а також суворі правила сівозміни (GAEC7). Саме вони збурили багатьох фермерів. Не лише в Польщі, але і в Румунії.

У Румунії протести були значно коротшими та спокійнішими, ніж в Польщі. І це пов’язано не лише з ефективною реакцією влади, але і з відсутністю політиків на заходах. Результат – менше ніж за тиждень акції вщухли. Аграрний міністр Румунії Флорін Барбу "каналізував" (переклав відповідальність) на єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського та пообіцяв добитися скасування GAEC8 та GAEC7.

Важливо, що Барбу дотримався свого слова: 13 лютого Єврокомісія повідомила про пом’якшення умов GAEC8. Тепер йдеться не виключно про утримання землі під паром, а про використання її для вирощування азотофіксаторів – це горох, сочевиця або інші культури без використання пестицидів.

Водночас уряд за підтримки парламенту подовжив кредитні канікули для фермерів, які постраждали від посухи.

До речі, організатори протестів в Румунії теж використовували байки про ГМО-загрозу з України. В цій країні, крім іншого, були закиди про "забруднену" українську курятину. Але тепер вони перепрошують за емоційність.

"Наш протест досяг своєї мети. Ми з Україною. Ми хочемо партнерства. Це румунські політики намагалися використовувати вас (українських аграріїв. – Ред.), щоб викликати у нас заздрість. Україна має залишатися стратегічним партнером", – сказав LIGA.net лідер румунських фермерів Данут Андруш.

Ще одна із причин поступливості румунських фермерів – це те, що основу сільського господарства цієї країни складають великі агрохолдинги, а не маленькі та середні господарства, як в Польщі. Водночас значення агросектору для економіки Румунії значно більше, ніж для економіки Польщі.

Франція, Іспанія та Німеччина: поховання Green Deal

У країнах Старої Європи найбільше обурення у фермерів пов’язане із намаганнями скасувати пільги на пальне та обмеження на використання пестицидів. Через це певний час трактори їздили вулицями Берліна, дісталося також столиці Франції. В Бельгії та Нідерландах блокували шляхи до портів – як до джерел дешевого імпорту.

Отже, намагання жорстко впровадити нові екологічні норми для просування Green Deal спровокували фермерські протести у всій Європі. Саме в цьому конфлікті основні кошти, за які б’ються аграрії. І схоже, вони перемагають.

Український агроекспорт водночас виконує лише другорядну роль, як міфічний "бабай", боротьбу з яким легко змоделювати, перекривши кордони, порти, розкидавши зерно. Щодо дійсного значення агропродукції з України, то вона, як і раніше, має попит серед європейських тваринників, у різних напрямах переробної промисловості – від харчової до виробництва енергоносіїв.