Зміст:
  1. Невидимі блокувальники
  2. Без води, туалетів і гарячої їжі
  3. Помічна корупція
  4. Взяли справи у свої руки
  5. Поповнюємо запаси
  6. Поляки блокують польські фури

Від початку листопада в Польщі блокують прикордонні переходи для українських вантажних автомобілів. Фронтменом протесту є член антиукраїнської партії "Конфедерація" й одночасно власник транспортної компанії – Рафал Меклер.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Список вимог протестувальників, до яких долучилась лише частина польських перевізників, зводиться до того, щоб максимально обмежити доступ українським перевізникам на територію ЄС. А в перевезеннях вантажів між Україною та ЄС у польських перевізників був пріоритет. Часткова блокада переходу в Медиці почалася 23 листопада, а від 27 вона мала стати повною.

Близько восьмої ранку 28 листопада біля прикордонного пропускного пункту Медика, за 15 кілометрів від Перемишля тихо. Погода сніжна і легкових автомобілів в сторону України майже немає. Під'їзд же до переходу вантажних фур у Медиці блокують уже майже тиждень – від 23 листопада.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

Блокування прикордонних пропускних пунктів на території Люблінського воєводства – північніше від Медики – почалося ще на початку листопада. Дозвіл польської влади на акцію протесту на кордоні виданий на термін від 3 листопада 2023 до 3 січня 2024 року.

Невидимі блокувальники

За кілька сотень метрів від кордону на узбіччі дороги поруч із пішохідним переходом бачу офіційних протестувальників. Близько 5 осіб і не менше десятка поліціянтів і поліційні машини.

Умовні протестувальники разом з поліціянтами в яскравих зелених жилетах із написами "Поліція" на спині курять разом сигарети і мирно спілкуються. Краєм вуха чую уривки розмов. Звучить так, наче обговорюють якусь потенційну проблему.

Пізніше стане зрозуміло, що йшлось, імовірно, про контракцію українських водіїв заблокованих вантажівок. Польські водії питають присутніх поліціянтів, чи мають вони щось зробити з огляду на це.

Поруч стоїть великий намет, до якого час від часу заходять і виходять "протестувальники". На наметі напис "Обдурене село". Поруч на дереві висить банер з написом "Дорожній транспорт – національне багатство". Більше навколо нікого немає. Зрідка в напрямку кордону або села Медика проїжджають легкові авто та щасливці на вантажних фурах, кого нарешті випустили з черги.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Напис на плакаті: Дорожній транспорт – національне багатство, Фото: Катерина Прищепа

Приблизно за кілометр звідси – подалі від кордону – вже починається черга із заблокованих вантажівок, що тягнеться на десятки кілометрів углиб Польщі. Польська влада не дозволяє вантажним автомобілям створювати суцільну чергу і розбиває її на сегменти. Тому групи фур можна бачити вздовж траси в бік кордону десь від Пшеворська (55 кілометрів від Медики) і аж до точки за кілька сотень метрів до прикордонного пропускного пункту.

За порядком у черзі слідкують поліціянти, машини яких стоять на початку кожної з колон. Вони слідкують, щоб фури не поїхали без дозволу.

Їду до Перемишля і, зустрівшись із водієм, починаю прикордонну міні Одіссею. На території Перемишля, від якого до кордону 15 кілометрів, групу фур відігнали на одну із доріг, що йде "на виліт" з міста паралельно кордону. Іду туди, щоб роздивитись і поговорити.

Без води, туалетів і гарячої їжі

Фури розтягнулися вздовж перемишлянської вулиці на 4 кілометри. Їх тут кілька сотень. І це лише частина з тих, хто очікує на можливість перетнути кордон. На початку цього сегменту черги зібралася групка людей у яскравих помаранчевих і зелених жилетах.

Вони намагаються запустити пікап, що заглох, допомагають дівчатам-волонтеркам, які переганяють машини для ЗСУ. В групці водії вантажівок із Львівської, Хмельницької, Миколаївської та Запорізької областей. Починаю розпитувати про справи.

"Ми в цій точці стоїмо вже з восьмої вечора відучора, – говорить Василь, водій із Львівської області, – невідомо, коли просунемося вперед".

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Василь, водій фури з Львівської області, Фото: Катерина Прищепа

Він очікує на можливість перетнути кордон уже п’ять днів, як і його колеги по нещастю в цій групі. Один із водіїв – Олександр. Його батько, теж водій, перетинав кордон після початку польської блокади через пункт у Дорогуськ-Яготині кілька днів тому. Олександр каже, що батько провів у черзі на кордоні 17 днів.

На моє питання, чи намагалися вони поговорити з блокувальниками кордону, Андрій, водій із Миколаївської області, каже: "Нас до них не пускає поліція. Бояться за них".

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

Фактично, виглядає так, що фізичне блокування водіїв біля кордону від імені невідомих протестувальників здійснює польська поліція. Поліціянти, яких до кордону відрядили десятками, стережуть сегменти авточерги біля кордону. Вони ж слідкують, щоб фури рухалися згідно з порядком. Цей порядок, за словами водіїв, визначають блокувальники. Самих же блокувальників біля кордону може бути 5-7 осіб. І їхня присутність там репрезентаційно-контрольна.

Розпитую водіїв про те, як виглядає їхній побут. Найгірше, говорять вони, це неможливість нормально помитись і поїсти гарячої їжі. Основа гігієни для них зараз – вологі серветки. Прив’язані до завантажених машин, вони не можуть ночувати в мотелях, бо мали б лишити машину в черзі на трасі за кілометри від місця своєї потенційної ночівлі.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

Ще однією проблемою є недоступність туалетів. Кілька днів тому шеф поліції у Перемишлі розпорядився привезти і поставити два мобільні туалети для водіїв у черзі на території Перемишля.

"Але це два туалети на 4 кілометри, в разі потреби треба бігти до 2 кілометрів в один бік", – пояснює один із водіїв.

Кілька днів поспіль заблокованим у черзі привозили раз на день гарячу їжу місцеві волонтери та місцева пожежна служба. Але витрати на харчування починаються від 50 злотих на день на людину. Це близько 500 гривень. До цього ще треба додати витрати на пальне, щоб обігрівати кабіну вантажівки. Це ще приблизно 1000 гривень на день.

Помічна корупція

Питаю у водіїв, що вони думають про вимоги польських блокувальників.

"Їм не подобається наша електронна черга, – говорить Василь, – раніше ми всі стояли в живій черзі на кордоні. А з квітня місяця запровадили електронну чергу. І до кордону під'їжджаєш, уже коли вона підходить. Чекати від моменту реєстрації в системі треба днів 5-7. Полякам не подобається, що весь цей час треба бути в Україні. Раніше вони просто платили хабарі на митниці і проїжджали швидше".

Василь і колеги також нагадують, що незадовго до початку блокади кордону саме закінчився страйк польських митників. Ті, в рамках спору з урядом про підвищення зарплат, проводили митний контроль та оформлення вантажів демонстративно повільно, що також не сприяло швидкому перетину кордону.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

Василь повертається з Литви, куди віз з України сою. Назад везе автозапчастини. На питання про звинувачення польськими перевізниками українців у тому, що ті відбирають у поляків роботу, Василь і його колеги кажуть, що вони їздять між Україною та ЄС. У ЄС везуть українські товари, а назад  – експорт з різних країн. Тому ці перевезення не є "законними замовленнями" саме для польських перевізників.

Поки розмовляємо з водіями, їхнім колегам вдалось запустити один з волонтерських пікапів і вони беруться за другий. Прощаюся з ними та прямую далі – ближче до кордону.

Взяли справи у свої руки

Під'їхавши до початку колони вантажівок, що стоїть найближче до кордону, бачу групку людей у тих самих яскравих жилетах – це теж заблоковані водії. Поруч стоять два поліційних авто. Поліціянти уважно слідкують за водіями, а тепер і за мною.

Підходжу і починаю розмову. На моє здивування, із групи україномовних водіїв вперед виштовхують поляка. Яцек – польський водій, який разом з українськими колегами вже майже тиждень заблокований на під'їзді до кордону в Медиці. В його вантажівці – електрокабель, на який чекають у Тернополі.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Крайній зліва – польський водій Яцек, Фото: Катерина Прищепа

Яцек нагадує, що серед організаторів блокування кордону слід шукати не лише польських перевізників, які бояться конкуренції з українцями на маршрутах між ЄС та Україною. Там також і власники фірм, які раніше заробляли на перевезеннях між ЄС і Росією та Білоруссю. Таким чином вони натякають на компенсацію своїх втрат.

"Увесь цей протест організували великі бізнесмени, а маленькі люди, як я, страждають через це", – говорить Яцек.

Яцек водночас не проти ідеї протесту як такого. І навіть є прихильником повернення системи дозволів для українських фірм на можливість перевезень поміж ЄС та Україною. Було б менше "відбирання роботи", каже він.

"Але цей страйк підготовлений погано. Не можна закривати всі переходи на кордоні й лишати таких людей, як ми, заблокованими і без будь-якої допомоги", – каже він.

На питання про скасування електронної черги та пов’язані з цим хабарі Яцек відповідає, що це українська сторона має розібратись із хабарництвом на митниці.

Стомившись від багатоденного очікування на кордоні, Яцек вирішив діяти. Він організував групу сусідів із черги. Серед них і колеги-водії з тієї ж фірми, де працює він сам. Ця група водіїв висунула вимоги. Водії блокуватимуть пішохідний перехід на трасі, що веде від кордону до Перемишля, якщо блокувальники і поліція не збільшать кількість машин, які пропускатимуть до кордону на годину.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

На момент, коли я розмовляю з Яцеком і його колегами, до кордону пускають три машини на годину. Поліція взяла на себе роль посередника у переговорах між водіями й блокувальниками.

Під час нашої розмови з Яцеком і його колегами, до нас підходить поліціянт із тих, хто охороняє заблоковану колону, і каже, що переговори з блокувальниками ще тривають.

"Ми чекаємо вже дві години після висунення пропозиції, якщо за 30 хвилин не буде зрушень, ми починаємо блокування", – говорить Яцек.

Поліціянт запевняє, що хороші новини прийдуть уже незабаром. Я тим часом іду поспілкуватися з рештою водіїв у черзі.

Поповнюємо запаси

Наприкінці колони стоїть фура іванофранківця Михайла. Він везе в Україну автомобільні запчастини із Гданська. В Польщу він привіз сільгосппродукцію. В блокуванні пішохідного переходу він участі брати не буде. Але як і всі колеги в черзі, слухає переговори по рації.

Дізнавшись, що я приїхала до колони машиною, Михайло питає, чи не буду я поблизу якогось магазину і чи на зворотній дорозі не підкинула б йому сигарет. Побачивши рух, до нас приєднується Микола, фура якого стоїть у черзі на дві машини попереду Михайлової. Микола везе в Україну металеві вироби і в нього теж закінчились сигарети. Водії не можуть залишити свої вантажівки більш ніж на кілька хвилин. А до найближчого магазину зараз кілометрів 10.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

Я приймаю замовлення і збираюся до магазину "Бедрьонка", який стратегічно розташований в Медиці за 100 метрів від пішохідного прикордонного переходу з Україною. Більшість його клієнтів – це українці із прикордонних сіл і містечок, які ходять у Медику за покупками.

"Але якщо біля кордону будуть наші з сигаретами, беріть у них. У них дешевше", – повчає мене Михайло наостанок. Дізнавшись про мету нашої поїздки до кордону, таксист із Перемишля зразу везе мене до точки в Медиці, де українці продають контрабандні сигарети й алкоголь.

"Там буде дешевше", – пояснює він.

Щойно я підходжу до групки жінок, до мене звідусіль тягнуться руки. В кожній з яких по кілька пачок сигарет. Я почуваюсь як багата американка в круїзі бідною країною. Закупивши сигарет, повертаюсь до Михайла й Миколи, підкинувши частину закупки до Яцека та його колег.

Побачивши таксі, до нас з Миколою та Михайлом підходить Юрій – водій із черги, який везе в Рівне котячий корм. У Юрія в машині зовсім не залишилось їжі. А запас води на рівні однієї склянки. І він ловить можливість з’їздити за покупками. Вирушаємо в новий рейс до Медики – цього разу до "Бедрьонки".

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

Юрій закуповується продуктами, сигаретами та водою. Коли повертаємось назад до заблокованої колони, в'їжджаємо у свіжий затор. Яцек і його колеги виконали свою погрозу й почали блокувати дорогу Медика-Перемишль.

Близько двадцяти людей ходять вервечкою через пішохідний перехід на дорозі, через що рух всього автотранспорту заблоковано. За дійством спостерігають додаткові наряди поліції. Серед поліціянтів уже видно офіцерів.

У певний момент приходить звістка, що блокувальники кордону погодились на мікропоступки. Замість трьох машин на годину вони тепер пропускатимуть до кордону 8 машин. Яцек і колеги вимагали пропускати 10, але погоджуються на пропозицію й організовано відступають з пішохідного переходу. Затор розсмоктується хвилин за 7. З ним зникає і більшість поліціянтів, які слідкували за блокуванням переходу.

Поляки блокують польські фури

Повертаємося з Юрієм до його фури. На радощах він запрошує мене почекати на рух автомобілів у нього в кабіні. Погоджуюсь, бо після кількох годин ходіння по снігу вже не відчуваю ніг майже до колін. Поки чекаємо на проїзд 8 фур, як результат, Юрій та його колеги по черзі мають наблизитися до кордону приблизно на 200 метрів протягом години, Юрій розказує про свою роботу.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Кабіна Юрія, який працє на польську логістичну компанію, Фото: Катерина Прищепа

Він працює на транспортну фірму з польського міста Згожелець. Каже, відсотків 70% його колег-водіїв – українці. Власники фірми – поляки. І Юрій стоїть у черзі з вантажівкою, зареєстрованою в Польщі. Водіям платять за роботу еквівалент 10-15% від вартості рейсу, який вони виконують. Запитую у Юрія, чи власник фірми хвилюється через ситуацію на кордоні.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

"Хвилюється, бо через простої фірма втрачає прибуток. У них, за фактом, менше перевезеного товару за той самий час. Я мав би 1 грудня вже сісти на завантажену машину в Рівному та їхати нею назад до Польщі, але я не встигну", ­– розповідає Юрій.

Умови, в яких на перетин кордону чекають водії, власника фірми цікавлять менше. Він залишає ці питання самим водіям.

Після години очікування, черга нарешті рухається, і Юрій та його фура проїжджають вперед заповідні сто метрів. На годиннику близько 14:00 години. І це головний прорив Юрія за цю добу.

Я прощаюся з Юрієм і збираюся назад до Перемишля, коли помічаю в черзі машин автомобіль з грузинськими номерами. Водій Бадрі везе лафету з легковими авто із Гданська до Львова. Його фірма виконує підряд для отримувача в Україні. На відміну від інших водіїв, Бадрі їздить у ЄС на підставі спеціального дозволу на транспортні перевезення. Але стоїть у черзі разом з усіма.

Бадрі знає про акцію із блокуванням пішохідного переходу, бо як і всі колеги в черзі слухає радіопереговори сусідів. Але брати в ній участь не хотів.

"Уряди мають домовитись і припинити це все", – говорить він.

"Це протест великих бізнесменів". Репортаж із заблокованого польського кордону
Фото: Катерина Прищепа

Уже в дорозі назад отримую телефонний дзвінок від Яцека. Він задоволений своєю акцією.

"Ми довели, що не кидали пустих погроз. І з нами треба рахуватись. Тут до нас приїжджав якийсь чоловік з українського консульства і просив, щоб ми не блокували переходу, бо він домовився, що пропускатимуть 5 машин на годину. Ми за кілька хвилин блокування домоглися більше, ніж вони за багато днів переговорів", – радіє Яцек.

Це була перша згадка про те, що представники влади зацікавлених країн, окрім польської поліції та пожежників, цікавилися ситуацією в Медиці.

Дорогою назад до Перемишля слухаю по радіо новини. Повідомляють, що переговори про розблокування кордону з Україною тривають поки без успіху. Питаю у водія таксі, що він думає про ситуацію на кордоні. Той ухиляється від відповіді.

"Я не цікавлюсь політикою, – каже він, – але ясно, що це треба завершувати. Влада з обох боків має домовитись".

Наступного дня в локальному Жешувському виданні Газети Виборчої (Жешув – адміністративний центр Підкарпатського воєводства, на території якого знаходиться пропускний пункт Медика) читаю коротку, на два абзаци, замітку про блокування переходу Яцеком і колегами.

Катерина Прищепа спеціально для LIGA.net