Дискусія бізнесу і влади про майбутнє. Що треба робити
Фото: Володимир Фомічов, LIGA.net

У Києві 11 серпня відбувся 13-й iForum. Крім типових панелей, був мілітарний майданчик, де розробники військових приладів могли показати свої напрацювання. Також для розробників були виділені окремі стенди.

Дискусії були бурхливі. Основною панеллю стала "Україна майбутнього", де представники бізнесу та влади могли обговорити своє бачення розвитку країни.

До співвласника Нової пошти Володимира Поперешнюка, власника торгового центру Dream Town Гаріка Корогодського та президента інвесткомпанії Internet Invest Олександра Ольшанського доєднались заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма та футуролог з "Інституту Майбутнього" Анатолій Амелін.

LIGA.net підготував коротку "вижимку" з дискусії: що пропонували її учасники?

Ключовою проблемою, яку зазначив Поперешнюк, полягала в тому, що Україна поступово перетворюється на УРСР 30-х років, коли одночасно відбуваються два процеси. З одного боку це нова індустріалізація, яку можна схарактеризувати Великим Будівництвом та іншими проєктами Міністерства інфраструктури. З іншого – "розкуркулення", яке характеризується законами проти приватних підприємців, зокрема ФОПів.

Виходом з цієї ситуації Поперешнюк бачить повернення процесів, які відбувались навесні 2022-го року, коли приватна ініціатива та повна дерегуляція змогли врятувати державу від російської агресії.

 

Ростислав Шурма наполягає на стимуляції бізнесу, визначенні пріоритетів одних над іншими. Тобто треба знаходити ніші, які будуть пріоритетними у світі в майбутньому. Заступник голови ОП пропонує зосередитись на чотирьох кластерах розвитку економіки.

Перший – це IT сектор. Другий – це енергетика, де Україна отримає шанс зайняти нішу в лідерах виробництва та постачання зеленої електроенергії. Тут Шурма зазначає, що Росія втрачає ринки, які Україна може зайняти.

Дискусія бізнесу і влади про майбутнє. Що треба робити
Ростислав Шурма (Фото: Володимир Фомічов, LIGA.net)

Третій кластер – це агробізнес, де Україна й далі має великий потенціал. Однак сам Шурма підтверджує, що Україна надалі буде стикатися з протидією експорту зерна в Європу від інших країн. Четвертий сектор – це нові індустрії. Насамперед виробництво літію та зелена металургія.

Поперешнюк опонував Шурмі тезами про те, що в Україні є півтора мільйона підприємців. І неможливо дізнатись, як кожен бачить свою бізнес-активність у майбутньому.

Тобто неможливо обрати якусь сферу економіки та всіх туди спрямувати. Це омана. По-друге, підприємці пристосовуються до зовнішніх обставин. За останні роки зросло виробництво продукції для військових потреб. Але це пов’язано з війною у країні та попитом на такі види продукції. Неможливо побудувати ринкову економіку, як за соціалізму: тут ми поставимо завод, а тут створимо IT-сектор – і всі підуть туди". Саме це, за словами Поперешнюка, пропонує Шурма. 

Шурма відповів, що влада не пропонує створювати соціалізм, а підтримка різних кластерів економіки є поширеною практикою в Європейському Союзі. Великі державні закупівлі – це теж стимуляція економіки.

Амелін звернув увагу, що 70% експорту з України – це сировина. А за складністю економічних процесів Україна посідає 46 місце у світі. Сама держава має виконати три умови для сталого розвитку економіки:

  1.  Перезавантаження держави, коли у неї має з’явитись мета та стратегія, яку виконує державний апарат.
  2. Запуск податкової системи 10-10-10, запропонованої Шурмою, яка унеможливлює корупцію.
  3. Захист інвестицій та приватної власності, який можна зробити у форматі впровадження англійського права.

Поперешнюк, зі свого боку, назвав три головні умови розвитку України:

  1. Вступ України в НАТО, бо потрібно фізично захистити активи людей, щоб вони не були зруйновані.
  2. Вступ до ЄС, бо нові ринки будуть стимулювати розвиток економіки.
  3. Ухвалення пакету реформ, який буде націлений на захист права власності, це мають бути і правоохоронна, і податкова реформи.

Важливим нюансом захисту приватної власності буде швидко проведена приватизація. Бо не може бути вільного ринку та захисту підприємців, коли держава є одним з гравців, конкурентів та ще й має можливість встановлювати правила.

Потрібна і дерегуляція, зміна філософії спілкування держави з підприємцями. Щоб держава перестала сприймати бізнесмена як латентного злочинця, якого постійно треба регулювати. І головне – це зниження податків.

Щодо фізичного захисту з Поперешнюком погодився Олександр Ольшанський, бо якщо немає власності, то яка різниця, які податки? 

Київський забудовник Гарік Корогодський запропонував з нинішніх надбань влади залишити в Україні лише цифровізацію та сервіс обслуговування клієнтів, а решту "побудувати по-новому".