На порозі торговельної війни. До яких рішень підштовхують Україну поляки

Під тиском фермерів польська влада готується власноруч взятися за блокаду аграрного експорту з України. Чому та як Україні необхідно реагувати на вимушені дії польських політиків? Та до чого тут Румунія.

Хто слабак

Протести польських фермерів докотилися до Варшави. Протестувальники з’явилися в столиці Польщі 27 лютого, згідно з графіком, затвердженим аграрною профспілкою "Солідарність".

До міста людей доставляли спеціальні автобуси. Звісно, не обійшлося без керманичів партії "Конфедерація". Серед останніх набирає популярності Губерт Ойдана, фермер із амбіціями політика. Він стає популярним за прості заклики до рішучих та деструктивних дій, подібних до розсипання зерна.

"Наш прем’єр, Туск, боїться Зеленського. Що Зеленський скаже, те той і робить", – сказав один із фермерів кореспондентці LIGA.net у Варшаві.

Саме такі думки фермерів змушують польську владу демонструвати рішучість, щоб привернути симпатії аграріїв. Згідно з офіційною статистикою, у Польщі 1,3 млн фермерських господарств – тобто з цим сектором пов’язані близько 5 млн виборців.

"Польща продовжує ембарго на імпорт українського зерна. Не виключено, і ми розмовляємо про це також з українською стороною, що потрібно буде розширення ембарго також на іншу продукцію", – повідомив саме 27 лютого Дональд Туск.

Вже відомо, що йдеться про заборону на ввезення до Польщі такої української продукції:

• курятина та яйця;
• цукор;
• рослинна олія (з соняшника та рапсу);
• яблучний сік;
• малина.

Цей перелік має доповнити ембарго, що діє з 2023 року та ініційоване Польщею, на пшеницю, ячмінь, ріпак та соняшник. Саме через це торговий баланс із Польщею минулого року став для України від’ємним. До того ж мінус становить приголомшливі $1,9 млрд.

Слід зазначити, що вже наступного дня, 28 лютого, Туск припустив повне припинення україно-польської торгівлі на "деякий час", але після узгодження з Україною.