Як годуватимуть армію за версією Державного оператора тилу

У вівторок відбулася презентація, де представники Державного оператора тилу (ДОТ) показали нові засади забезпечення армії. Коротко про те, як тепер забезпечуватимуть Сили оборони України, переповідає LIGA.net.

У грудні минулого року керівник ДОТ Арсен Жумаділов вперше розповів про принципи роботи нового органу. Його основне завдання – забезпечення української армії їжею, одягом та паливно-мастильними матеріалами. Але поступово також планується, що через ДОТ будуть купувати медичне майно. Бюджет ДОТ на 2024 рік складатиме 40 млрд гривень, а на закупівлі з квітня до липня ДОТ вже отримав 12,6 млрд грн.

Тепер буде змінена модель постачання армії, про що розповіла директорка з управління закупівлями Вікторія Виноградова.

"Перша модель забезпечення матиме назву 4PL – це коли ритейлери доставляють продукцію прямо до військових частин. Друга 3PL – коли ми закуповуємо товари у виробників продукції, які він доставляє до логістичних центрів, а логістичний центр – до військових частин. D2C (direct to cast. – Ред.) – це модель коли безпосередньо виробники доставляють товар до військових частин", – розповіла Виноградова.

Директор з управління постачанням Яков Коваленко звертає увагу на те, що ДОТ слідкуватиме за якістю продуктів. У ДОТ буде створена структура контролю якості, де працюватимуть інспектори з контролю. Вони будуть виїжджати на місця та перевіряти відповідність товарів тим нормам, які були заявлені під час проведення тендера.

У каталозі товарів буде 409 позицій. А щоб уникнути маніпуляцій з цінами, ДОТ постійно переглядатиме ціни на кожен товар.

"У нас є індекс переоцінки вартості. Це означає, що щомісячно ми орієнтуємось на Держстат та дивимось, як ціна на кожну товарну номенклатуру змінилась. Після того ми будемо робити переоцінку", – наголосила Виноградова.

"Будуть створені граничні ціни на продукти, вище яких постачальники не можуть постачати продукти військовим. Наприклад, якщо раніше, за даними НАБУ, постачальники встановлювали закупівельну ціну на картоплю 16 грн/кг, то на одному з тендерів Міноборони в грудні 2023 року вказало граничну ціну 10,35 грн. Схожа ситуація з капустою (28 грн і 14,54 грн відповідно) та цибулею (39 грн та 22,86 грн відповідно)", – наголосили в Міністерстві оборони.

Кого не пустять у забезпечення армії

Зараз у державному підприємстві кажуть, що не знають, які бізнеси постачатимуть продукцію Силам оборони. Це стане відомо, тільки коли на Прозорро почнуться тендери, проведення яких має розпочатися з наступного тижня.

Постачальників перевірятиме служба комплаєнсу. Вони перевірять постачальника на доброчесність та спроможність. Спроможність буде визначатись тим, чи має постачальник матеріально-технічну базу та можливість транспортної логістики для виконання своїх зобов’язань.

Перевірка на доброчесність міститиме кілька критеріїв. У забезпечені армії точно не зможуть брати участь компанії, які потрапили під санкції України, США, Канади, Великої Британії, Європейського Союзу.

"Санкції стосуються як безпосередньо потенційного постачальника, так і товару, який пропонує постачальник", – наголосив директор з управління ризиками та комплаєнс ДОТ Дмитро Бігунець.

Буде заборона на участь у торгах постачальників, які будь-яким чином пов'язані з Росією чи Білоруссю, мають судимість, борги або є банкрутом.

Також до участі у тендерах не будуть допущені компанії, які потрапили до списку "Спонсорів війни" від Нацагентства із запобігання корупції (НАЗК).

"Також ми ввели такий додатковий критерій, як перебування учасника у списку міжнародних спонсорів війни. Цей список адмініструється НАЗК, він постійно оновлюється. Ми вважаємо справедливим, щоб не допустити до участі в наших торгах потенційних учасників, які тим чи іншим чином визнані НАЗК як міжнародні спонсори війни", – каже Бігунець.

Одним з головних питань до "Спонсорів війни", є те що це неофіційний список і потрапляння до нього не є форматом запровадження санкцій. Органи державної влади на свій розсуд вирішують, користатись ним чи ні. Минуле літо було ознаменоване скандалом, коли п'ять грецьких компаній-перевізників у нього спочатку потрапили, потім вибули, а потім знов потрапили. Вилучення грецьких компаній зі списку "Спонсорів війни" було пов’язано з тим, що Греція хотіла заблокувати ухвалення 11-го пакету санкцій проти Росії через перебування своїх контрагентів у цьому списку.

Дмитро Бігунець коментуючи те, як ДОТ розв'язуватиме цю проблему, каже що все буде робитись по факту.

"До діючої закупівельної процедури період між поданням пропозиції та кваліфікацією пропозиції постачальника сягає трьох днів, у цей термін заявка потенційного постачальника має бути перевірена. Пропозиція оцінюється на підставі чинної інформації, яка є на сайті НАЗК. Якщо на дату перевірки цей постачальник буде на сайті НАЗК, робиться висновок", – наголосив Дмитро Бігунець.

Як це відбуватиметься на практиці та чим допоможуть малим виробникам

Попри те, що у ДОТ не розголошують назви компаній, які можуть стати постачальниками, деякі консультації з різними гравцями ринку вже відбуваються, про що каже директор з управління постачаннями Яків Коваленко.

"До того, як ми доходимо до Прозорро, ми вже проводимо первинні консультації. З потенційними партнерами ми робили анкетування, щоб визначити моделі, за якими буде зручно працювати гравцям ринку", – каже Коваленко.

Консультації проводяться під модель 3PL, коли постачальники напряму працюють з частинами.

Вікторія Виноградова каже, що ДОТ заохочуватиме конкуренцію у торгах. Наприклад, це стосується прифронтових територій, де з різними компаніями та постачальниками йдуть консультації. Через те, що у цих бізнесів є проблеми з грошами, держава запропонує їм інструмент передплати у розмірі 50%.