Рада запустила реформу корпоративного управління в державних компаніях
Фото: depositphotos.com

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава. "За" проголосували 262 народних обранці, повідомив нардеп Ярослав Железняк. 

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Мета цього законопроєкту полягає в необхідності запровадження ефективної та прозорої роботи держпідприємств.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Законопроєкт унормовує низку питань, пов'язаних з діяльністю державних підприємств. Зокрема це стосується запровадження Політики державної власності, яку затверджуватиме уряд. Водночас Політика винагороди керівників та членів наглядових рад державних підприємств та Державна дивідендна політика будуть частинами Політики державної власності.

Наглядові ради усіх ДП затверджуватимуть стратегічні плани розвитку, а також інвестиційні та фінансові плани. Водночас фінансовий план державного комерційного підприємства повинен буде містити окремі фінансові показники у сферах рентабельності, ліквідності та платоспроможності, пов'язаних з формуванням державного бюджету, які включатимуться в листи очікування від власника.

Зміниться також процедура винагороди керівників ДП та членів наглядових рад. Політика винагороди міститиме принципи та методологічні підходи, на основі яких наглядові ради встановлюватимуть розмір винагороди керівників ДП.

Проєктом Закону також унормовується процедура звільнення членів наглядових рад. Якщо раніше їх звільнення могло відбуватися без формальних підстав, то зараз запроваджується вичерпний перелік підстав для звільнення.

Крім того, ним визначаються підходи до дивідендної політики держави, яку також затверджуватиме уряд.

За даними Міністерства економіки, станом на квітень 2023 року в управлінні центральних органів державної влади перебувало 3107 держпідприємств, із яких тільки 859 працювали, а 433 – були прибутковими. Водночас кожне третє визнавалося збитковим або було збитковим і виступало потенційним джерелом фіскальних ризиків.

Чинниками, які стають на заваді ефективному функціонуванню держпідприємств, експерти називають відсутність затвердженої стратегії управління державною власністю та реальної незалежності членів наглядових рад, а також повільну корпоратизацію та низький рівень прозорості й підзвітності.

Історичне рішення

Заступник міністра економіки Олексій Соболев назвав ухвалення закону історичним рішенням. Він уточнив, що від реформи держуправління залежить подальше фінансування для України від МВФ, Євросоюзу і Світового банку.

Це зокрема:
- Підписання кредитної угоди зі Світовим банком на 1,5 млрд, яку рада директорів розглядатиме завтра.
- Два індикатори на обговоренні з ЄС для отримання понад 600 млн євро.
- Та ще кілька траншів від МВФ, бо від ухвалення цього закону залежить частина зобов’язань і структурний маяк з дедлайном у жовтні 2024 року в Меморандумі.

"Жодна нарада щодо надання Україні грошей не обходиться без згадки про корпоративне управління, адже всім важливо, щоб гроші використовувалися у прозорий і зрозумілий спосіб", – написав Соболев.

Він переконаний, що ухвалення закону допоможе залучити нові інвестиції та розвинути економіку країни.

  • Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5593-д у першому читанні ще в липні 2021 року.

Читайте також: Нові можливості для корпоративного управління. Пояснюємо, як працюють різні моделі