"Соєві правки" не пройшли. Рада не підтримала податок на експорт олійних культур
Фото: Ярослав Железняк / Telegram

Верховна Рада не підтримала правку до законопроєкту №13134, яка мала ввести експортне мито у розмірі 10% на ріпак та сою. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

"Соєві правки" не пройшли. Правка злетіла у залі", – написав Железняк у Telegram.

Йдеться про поправки, підтримані 13 червня Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, згідно з якими встановлюється експортне мито у розмірі 10% – за винятком випадків, коли експорт здійснюється безпосередньо агровиробником.

Автори правки – заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський та депутат Андрій Мотовиловець.

Автор правки Дмитро Кисилевський казав, що запровадження 10%-го мита на вивезення сировини дозволить наростити експорт продукції переробки: у чотири рази наростити експорт олії з ріпаку, в понад три рази – експорт ріпакового шроту, на 50% – експорт соєвої олії і майже вдвічі експорт соєвого шроту.

"Українські заводи з переробки сої та ріпаку недозавантажені на 35%. Якщо ці переробні потужності будуть задіяні, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, $238 млн валютних надходжень, тисячі нових робочих місць", – пояснював нардеп необхідність запровадження 10% мита на вивезення олійних культур.

Проти нових "соєвих правок" виступили Європейська бізнес-асоціація і Всеукраїнська аграрна рада. Вони вважають, що нові "соєві правки" не лише вдарять по аграрному ВВП країни, а й фактично суперечитимуть європейському курсу України.

  • "Соєві правки" – це зміни до Податкового кодексу України, запроваджені наприкінці 2017 року. Вони стосувалися порядку відшкодування ПДВ (податку на додану вартість) під час експорту сої та ріпаку. Було скасовано відшкодування ПДВ під час експорту соєвих бобів для компаній, які не є виробниками цієї продукції, тобто трейдерів.
  • Декларованою метою правок було стимулювання перероблювання сої та ріпаку всередині країни, щоб збільшити експорт продукції з більшою доданою вартістю (олія, шрот), а не сировини.
  • Через негативні наслідки та дискримінаційний характер ці правки згодом було скасовано.